Рішення № 119781376, 14.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року справа № 580/3899/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови головного державного виконавця Торбинської О.М. від 02.04.2024 у виконавчому провадженні № 74225920 про арешт коштів боржника в рамках зведеного виконавчого провадження № 73774348 щодо накладення арешту на грошові кошти відокремленого підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю 10 днів дня усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору у сумі 27 252,00 грн.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2024 надано до суду доказ доплати судового збору у сумі 27 252,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що арешт відповідно до оскаржуваної постанови накладено у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 101 515 991,42 грн. Стверджує, що добровільно сплатив частину заявленої суми заборгованості та загальна сума заборгованості ПАТ «Черкасиобленерго» згідно з виконавчими провадженнями складає 1 911 380 522,49 грн, яка є значно меншою ніж вказана в оскаржуваній постанові. Вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки постанова не містить переліку всіх виконавчих проваджень, що перебувають в зведеному виконавчому провадженні № 73774348. Також, державним виконавцем не зазначено в постанові дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, що свідчить про недотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», а сама постанова не відповідає п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Ухвалою від 07 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Ухвалою від 07 травня 2024 року витребувано від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України завірену належним чином копію матеріалів виконавчого провадження № 74225920 та зупинено провадження в адміністративній справі № 580/3899/24 до отримання від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витребуваних документів.

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 73774348 щодо стягнення коштів з боржника (позивача), до складу якого, зокрема, входить виконавче провадження № 74225920. Відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 73774348 про стягнення грошових коштів з боржника (позивача) до нього входить 26 виконавчих проваджень. В позовній заяві позивач зазначає 17. На момент винесення постанови про арешт коштів від 02.04.2024 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження сума, що підлягала стягненню з боржника, згідно всіх наявних матеріалів по зведеному виконавчому провадженню становила 2 101 515 991,42 грн У позовній заяві позивач посилається на факт сплати в добровільному порядку на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», як стягувача у справі № 17-14-01/1494 (№ 925/55/22) частини боргу. Однак, державним виконавцем винесено постанову від 02.06.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71930110 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (№ 925/55/22), виданого 11.04.2023, яка направлена боржнику. Про факт добровільної сплати боржник державного виконавця до відкриття виконавчого провадження № 71930110 не повідомляв та не надавав підтвердження сплати частини боргу в добровільному порядку. Позовна заява також не містить доказів того, що позивач повідомляв відповідача про факт добровільної сплати частини боргу по інших виконавчих провадженнях. Стверджує, що законодавством не передбачений обов`язок виконавця під час прийняття рішення про арешт коштів боржника вираховувати чітку суму наявного у боржника боргу, а лише передбачено право виконавця проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню. Вказав, що вживав заходи щодо перевірки виконання боржником рішень, що підлягають виконанню, про що відповідно свідчать запити до стягувачів про надання інформації щодо залишку заборгованості за виконавчими провадженнями у рамках зведеного ВП 73774348. Посилання позивача на не зазначення в оскаржуваній постанові реквізитів, є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки постанова відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №515/5, та містить усі необхідні реквізити.

Ухвалою від 05.06.2024 поновлено провадження у справі № 580/3899/24 за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

На примусовому виконанні відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 73774348 (далі - ЗВП). Сума звернення стягнення становить 2 101 515 991,42 грн та станом на момент винесення оскаржуваної постанови стосуються:

ВП № 68909255 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1381/18, виданого 15.05.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 7 208 835,39 грн, з яких: 5 500 000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 1369832,58 грн втрат внаслідок інфляції та 339002,81 грн 3 % річних та 108132,53 грн витрат по сплаті судового збору;

ВП № 71930110 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/55/22), виданого 11.04.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 422503022,59 грн боргу, 7432855,87 грн пені, 72072298,26 грн, інфляційних втрат 9625285,38 грн, три проценти річних та 809302,20 грн судового збору;

ВП № 73607509 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/737/23), виданого 14.11.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 217144283,92 грн. основного боргу, 13772897,80 грн інфляційних втрат, 4 839 609,43 грн три проценти річних та 935266,64грн судового збору;

ВП № 72187495 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/1204/21) виданого 06.06.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 145028360,75 грн основного боргу, 16383344,40 грн пені, 8180207,62 грн штрафу, 12960103,33 грн інфляційних втрат, 2907710,78 грн три проценти річних та 868350,00 грн судового збору. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі №17-14-01/1494 (925/1204/21) визнано наказ Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі №17-14-01/1494 (925/1204/21) таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 36383866,30 грн основного боргу.;-

ВП № 72853120 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/1318/21), виданого 24.08.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 1530837,31 грн три проценти річних, 4135030,30 грн інфляційних втрат, 1486654,55 грн пені та 107287,83 грн судового збору;

ВП № 73286248 з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 5097266, виданого 08.11.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» виконавчого збору в розмірі 11215294,34 грн;

ВП № 71848793 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/1031/22), виданого 24.04.2023 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 246736869,04 грн основного боргу, 47340,80 грн пені, 15184301,78 грн інфляційних втрат, 1526891,14 грн три проценти річних та 852980,21 грн судового збору;

ВП № 70668877 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/83/21), виданого 16.03.2022 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 100195918,63 грн основного боргу, 1218792,63 грн, інфляційних втрат, 420114,51 грн 3% річних та 735700,00 грн судового збору. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022у справі № 17-14-01/1494 (925/83/21) визнано наказ Господарського суду Черкаської області від 16.03.2022 у справі № 17-14-01/1494 (925/83/21) таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 41966182,34 грн. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.07.2023 у справі № 17-14- 01/1494 (925/83/21) визнано наказ Господарського суду Черкаської області від 16.03.2022 на виконання рішення суду від 30.08.2024 у справі№ 17-14-01/1494 (925/83/21) таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 37619424,19 грн.;-

ВП № 68877462 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1387/18, виданого 01.04.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 10000000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 2379191,96 грн інфляційних втрат, 590958,90 грн 3 % річних на підставі договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 391-304 від 13.12.2016 та 194552,26 грн на відшкодування сплаченого судового збору;

ВП № 74225920 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (925/909/23), виданого 08.01.2024 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 454658418,55 грн боргу, 68790053,02 грн інфляційних втрат, 24134930,83 грн три проценти річних та 939400,00грн судового збору;

ВП №69048073 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1385/18, виданого 08.05.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 15000000,00 грн суми неповернутої фінансової допомоги, 4880350,64 грн інфляційних втрат, 1131110,49 грн три проценти річних та 315171,92 грн судового збору, а всього 21326633,05 грн;

ВП № 68802201 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1382/18, виданого 25.03.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 20000000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 4981209,38 грн інфляційних втрат, 1232737,48 грн три проценти річних та 393209,21 грн витрат на сплату судового збору;

ВП № 69048390 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1384/18, виданого 21.06.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 9000000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 2764320,99 грн інфляційних втрат, 599731,87 грн 3% річних та 18458,64 грн судового збору, а всього 12549511,50 грн;

ВП № 69049270 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1214/18, виданого 27.10.2021 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 925050,00 грн за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019, 1233400,00 грн за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та 1233400,00 грн за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у цій справі, а всього 3391850,00 грн;

ВП № 68908978 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1386/18, виданого 15.05.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 10000000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 590958,90 грн 3% річних, 2379191,96 грн втрат внаслідок інфляційних та 194552,26 грн витрат по сплаті судового збору;

ВП № 68802369 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1383/18, виданого 25.03.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 25000000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 7678669,43 грн інфляційних нарахувань, 1665921,85 грн три проценти річних та 515168,87 грн витрат на сплату судового збору;

ВП № 68809304 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/69/19, виданого 17.04.2019 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 19500000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 4639424,33 грн інфляційних нарахувань, 1177943,63 грн три проценти річних та 379760,52 грн витрат на сплату судового збору.

02.04.2024 головний державний виконавець Торбинська О.М. у виконавчому провадженні № 74225920 в рамках ЗВП винесла постанову про арешт коштів боржника (далі спірне рішення), якою наклала арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у: Філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», код фінансової установи 300465, АТ «Ощадбанк» код фінансової установи 300465, АТ «Укрексімбанк» код фінансової установи 322313, АБ «УКРГАЗБАНК» код фінансової установи 320478, АТ «БАНК АЛЬЯНС» код фінансової установи 300119, АТ КБ "Приватбанк" код фінансової установи 305299, АТ "Райффайзен Банк" код фінансової установи 380805, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ВСП «Звенигородські енергетичні мережі», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 2 101 515 991,42 грн.

Після прийняття спірного рішення до ЗВП № 73774348 відповідач приєднав постановами:

від 04.04.2024 ВП № 64306935, ВП № 68951636, ВП № 68951700, ВП № 69006081, ВП № 69007358, ВП № 69049078, ВП № 69057193;

від 19.04.2024 - ВП № 56062351, ВП № 61235180.

У подальшому відповідач звернувся до стягувачів із запитами від 04.04.2024 та від 19.04.2024 щодо надання інформації про залишок заборгованості позивача у ВП № 71930110, ВП № 70668877, ВП № 74225920, ВП № 70668877, ВП № 61235180, ВП № 64306935, ВП № 56062351.

Укренерго повідомило листами:

від 23.04.2024 № 01/24560, що станом на 07.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 71930110 становить 437 897 360,03 грн;

від 16.04.2024 № 01/22509, що станом на 11.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 70668877 становить 2 374 607,14 грн;

від 24.04.2024 № 01/24757, що станом на 11.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 74225920 становить 504 465 231,2 грн;

від 24.04.2024 № 01/24749, що станом на 11.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 70668877 становить 7 259 809,99 грн.

Державне підприємство «ЕНЕРГОРИНОК» повідомило листами:

від 23.04.2024 № 02/22-681, що станом на кінець дня 22.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 61235180 становить 219 014 677,58 грн;

від 08.04.2024 № 02/22-666, що станом на кінець дня 05.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 64306935 становить 105 314 982,39 грн;

від 13.04.2024 № 02/22-682, що станом на кінець дня 22.04.2024 залишок заборгованості у ВП № 56062351 становить 32 979 622,17 грн.

Позивач не погоджуючись зі спірним рішенням звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Абзацом другим ст. 19 Конституції України встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти в межах, порядку та спосіб, які визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі ЗУ № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зазначені в ст. 5 ЗУ № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У частині другій ст. 18 вказаного Закону вказані обов`язки виконавця:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов`язковість виконання рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Згідно зі ст. 10 ЗУ № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ № 1404-VIII визначено, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 18 ЗУ № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Отже, державний виконавець, зокрема, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЗУ № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35- Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЗУ № 1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЗУ № 1404-VIII копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Судом враховано, що виконавче провадження № 74225920 (входить у ЗВП № 73774348), в межах, якого прийнято спірне рішення, відкрито щодо стягнення з позивача на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 454 658 418,55 грн боргу, 68 790 053,02 грн інфляційних втрат, 24 134 930,83 грн три проценти річних та 939 400,00 грн судового збору.

Спірним рішенням відповідача на грошові кошти позивача, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, накладено арешт.

Щодо доводів позивача про відсутність зазначення у спірному рішенні переліку всіх виконавчих проваджень, що перебувають у ЗВП № 73774348, дати об`єднання виконавчих проваджень у ЗВП, та її невідповідність п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

Вимоги до постанови про опис та арешт майна (коштів) визначені ст. 56 Закону ЗУ № 1404-VIII, п. 10 розділу VIII Інструкції № 512/5. Водночас вимоги до постанови, як окремого документа визначені у п. 7 розділу І Інструкції № 512/5, згідно з якими постанова містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

строку і порядку набрання чинності постановою.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, одним із обов`язкових реквізитів постанови за зведеним виконавчим провадженням є зазначення дати об`єднання виконавчих проваджень. Суд установив, що спірне рішення не містить відомостей щодо дати об`єднання виконавчих проваджень. Тому в цій частині доводи позивача обґрунтовані.

У зазначеному вище переліку реквізитів відсутня вимога обов`язку відповідача зазначити у постанові усі виконавчі провадження, що перебувають у ЗВП. Тому в цій частині доводи позивача не обґрунтовані та не враховані судом.

Водночас недотримання відповідачем вимоги щодо зазначення у спірному рішенні дати об`єднання виконавчих проваджень у ЗВП не є суттєвим порушенням, яке б нівелювало суть самого спірного рішення.

Спірне рішення прийняте державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду та органів виконавчої служби.

Також у ній зазначені відомості, які передбачені ст. 56 ЗУ № 1404-VIII, з ідентифікаційними даними, що свідчить про дотримання державним виконавцем вказаної норми.

Щодо доводів позивача про те, що він у добровільному порядку сплатив частину заявленої суми заборгованості та загальна сума заборгованості згідно з виконавчими провадженнями складає 1 911 380 522,49 грн, яка є значно меншою ніж вказана в спірному рішенні.

Виконавче провадження № 74225920 (входить у ЗВП № 73774348), в межах, якого прийнято спірне рішення, відкрито щодо виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 17-14-01/1494 (№ 925/909/23), виданого 08.01.2024 про стягнення з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «НЕК» «Укренерго» 454 658 418,55 грн боргу, 68 790 053,02 грн інфляційних втрат, 24 134 930,83 грн три проценти річних та 939 400,00 грн судового збору.

У спірному рішенні вказано, що межа суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження становить 2 101 515 991,42 грн.

Судом враховано, що вказаними вище листами Укренерго та Державне підприємство «ЕНЕРГОРИНОК» підтвердили залишки заборгованості позивача у ВП № 71930110 - 437 897 360,03 грн, у ВП № 70668877 - 2 374 607,14 грн, у ВП № 74225920 - 504 465 231,2 грн, у ВП № 70668877 - 7 259 809,99 грн, у ВП № 61235180 - 219 014 677,58 грн, у ВП № 64306935 - 105 314 982,39 грн, у ВП № 56062351 - 32 979 622,17 грн, які входять до ЗВП № 73774348.

Після відкриття провадження у цій справі Господарський суд Черкаської області постановив ухвали:

від 09.05.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1204/21) про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/1204/21) таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 86 845 770,21 грн боргу;

від 13.05.2024 у справах:

№ 17-14-01/1494(925/55/22) про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/55/22) таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 48 524 611,83 грн боргу;

№ 17-14-01/1494(925/909/23) про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 08.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/909/23) таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 15 167 042,37 грн боргу.

Отже, вказаний суд частково зменшив суму боргу позивача, у т.ч. щодо стягнення з нього боргу у справі № 17-14-01/1494(925/55/22) у ВП № 74225920.

Водночас щодо інших виконавчих проваджень, які також входять до ЗВП № 73774348 відсутні належні, достовірні та допустимі докази сплати позивачем заборгованості за виконавчими листами.

Отже, до складу ЗВП, крім тих, на які посилається у позовній заяві позивач, як такі що виконанні та закінчені, входять інші виконавчі провадження про стягнення з нього, як боржника, коштів на виконання рішень судів.

Водночас боржник, якого стосується рішення, у межах виконавчого провадження повинен не ухилятися від своїх зобов`язань, а сприяти виконанню рішення суду, надавши при цьому докази, які визначені законодавством.

Частиною 1 ст. 15 ЗУ № 1404-VIII закріплено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЗУ № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Позивач у позовній заяві вказав про те, що у добровільному порядку за рішеннями судів сплатив на користь стягувачів частину боргу, а також врегулював зі стягувачами частину заявленої до стягнення суми заборгованості, надаючи при цьому копії платіжних інструкцій та акти зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з договорами, як доказ зменшення заборгованості. Однак, в матеріалах виконавчого провадження та в додатках до позовної заяви відсутні будь-які докази, які б свідчили про направлення зазначених документів державному виконавцю. Отже, позивач не дотримався вимог ч. 4 ст. 19 ЗУ № 1404-VIII щодо невідкладного повідомлення про виконання рішення судів.

Матеріалами справи підтверджується наявність права відповідача продовжити дії з примусового виконання виконавчих документів. Належні, достовірні та допустимі докази повної сплати вказаних сум позивачем відсутні. Також відсутні докази судових рішень щодо скасування зазначених вище виконавчих документів та їх закінчення або обов`язку відповідача припинити виконання ЗВП № 73774348.

Отже, спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ