Рішення № 119781349, 14.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року справа № 580/3438/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 16.10.2023 №231150004009 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача-1 призначити позивачу з 10.10.2023 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком як батьку дитини з інвалідністю. За результатами розгляду поданої заяви про призначення пенсії отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській від 16.10.2023 №231150004009, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, отримує пенсію по інвалідності з 10.07.2017, тому позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком, як батько дитини з інвалідністю. Позивач вважає, що прийняте рішення порушує його право на соціальний захист та на державне пенсійне забезпечення, суперечить чинному законодавству та є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позову заперечило, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що оскільки заяву позивача про призначення пенсії розглядалась у порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому право позивача на пенсійне забезпечення у заявлених правовідносинах саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не порушувалось.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проти позову заперечило, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що законодавець передбачив право на призначення дострокової пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства, а також за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, батькові дитини з інвалідністю. Водночас, необхідним документом для призначення дострокової пенсії за віком, в такому випадку, є заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку. Оскільки відповідна заява матері при зверненні позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України не подавалась, тому мати (дружина позивача) не делегувала своє право на призначення дострокової пенсії за віком позивачу (батькові дитини з інвалідністю з дитинства). Таким чином, позивач не має права на призначення пенсії за віком як батьку дитини з інвалідністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 16.10.2023 №231150004009 відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, отримує пенсію по інвалідності з 10.07.2017, тому позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком, як батько дитини з інвалідністю.

Не погоджуючись із рішенням щодо відмови в призначенні дострокової пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004.

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості відмови органу Пенсійного фонду України у призначенні позивачу дострокової пенсії на підставі пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

Так, пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Таким чином, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали осіб з інвалідністю з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу). За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є саме виховання до шестирічного віку саме дитини з інвалідністю.

Однак, за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 16.10.2023 №231150004009 відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, отримує пенсію по інвалідності з 10.07.2017.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами суд зазначає, що ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Відповідно до ст. 34 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно.

Судом із матеріалів справи встановлено, що дружина позивача ОСОБА_2 , яка є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також є особою з інвалідністю ІІІ групи (довідка Спеціалізованої психіатричної МСЕК серія 12 ААВ №352633, у зв`язку з чим їй з 10.07.2017 призначено саме пенсію по інвалідності, а не дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення з 10.10.2023 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як наслідок, рішення відповідача-2 підлягає до скасування.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві на те, що позивачем не було додана заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку при зверненні позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України не подавалась, тому мати (дружина позивача) не делегувала своє право на призначення дострокової пенсії за віком позивачу (батькові дитини з інвалідністю з дитинства) не приймається судом до уваги, оскільки вищенаведена обставина не була покладена в основу оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до частково задоволення Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача від 10.10.2023 про призначення пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за підготовку та подання позовної заяви у сумі 2000 грн, то суд зазначає наступне.

Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.

З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, враховуючи факт часткового задоволення позову, суд дійшов висновку, що 1000,00 грн, є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2023 №231150004009 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 10.10.2023 про призначення пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ