Ухвала суду № 119776731, 07.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14030/24

Провадження № 1-кс/761/9427/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Миколаївської обл., Кривозерського р-н, смт Криве Озеро, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні №12023100100003663 06.09.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024100100002305 від 03.06.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100003663, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

12 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив ряд умисних тяжких, особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна. Вчинені кримінальні правопорушення пов`язані із заволодінням чужим майно та грошовими коштами і носять майновий характер. В результаті вчинених кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 , заподіяно матеріальну шкоду інтересам територіальної громади м. Києва у розмірі 2 311 355, 00 грн., що становить особливо великі розміри відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні або вступати в змову з іншими особами причетними до вчинення злочину з метою відвернення кримінальної відповідальності для себе та для спільників, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Орган досудового розслідування вважає, що з метою запобігання переховування ОСОБА_4 від органів слідства чи суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що буде достатнім для виконання ним покладених обов`язків.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий просив розглянути дане клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою та утримувати його у арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Крім того вказав, що оскільки підозрюваний не з`являвся у судове засідання з розгляду даного клопотання, відносно нього було надано дозвіл на затримання з метою приводу, на підставі якого він був затриманий о 10 год. 34 хв. 07.06.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , а тому ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, ризики не доведені, просив обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що не мав намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки кожного дня проходив військово-лікарську комісію, а тому не міг прибути за викликом на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100003663, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

12 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

У результаті вчинених кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 , заподіяно матеріальну шкоду інтересам територіальної громади м. Києва у розмірі 2 311 355, 00 грн, що становить особливо великі розміри відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України.

Крім того, ухвалою суду від 18.04.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано привід у судове засідання з розгляду даного клопотання, яке було призначено на 10 год. 00 хв. 22.04.2024, в яке підозрюваний не з`явився, ухвала про привід виконана не була.

У зв`язку з викладеним, оскільки у судові засідання, що були призначені на 15 год. 30 хв. 17.04.2024, 14 год. 00 хв. 18.04.2024 та 10 год. 00 хв. 22.04.2024 підозрюваний ОСОБА_4 не з`являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, ухвалою суду від 22.04.2024 надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.06.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі ухвали від 22.04.2024 о 10 год. 34 хв. 07.06.2024 за адресою: м. Київ, вул. Миргородська, 100.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні вказаного в клопотанні кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту в якості свідка приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_9 , яка повідомила, що ОСОБА_4 було організовано прибуття в офіс для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку на особу з паспортом ОСОБА_10 та в подальшому організовано укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

- протоколом впізнання по фотографіям проведеного з приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 , яка впізнала ОСОБА_4 як особу, було організовано прибуття в офіс для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку на особу з паспортом ОСОБА_10 та в подальшому організовано укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що ОСОБА_4 було організовано його прибуття в офіс для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та надано нотаріусу необхідні документи.

- протоколом впізнання по фотографіям проведеного з свідком ОСОБА_11 , який впізнав ОСОБА_4 як особу, якою було організовано його прибуття в офіс для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та надано нотаріусу необхідні документи.

- протоколом допиту в якості свідка дружини ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , яка повідомила, що ОСОБА_4 було організовано прибуття в офіс її чоловіка для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

- протоколом впізнання по фотографіям проведеного з свідком ОСОБА_12 , яка впізнала ОСОБА_4 як особу, якою було організовано прибуття в офіс її чоловіка для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та надано нотаріусу необхідні документи.

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що ОСОБА_4 було організовано вивчення ним анкетних даних підробного паспорту на ім`я ОСОБА_10 та його прибуття в офіс для видачі довіреності щодо розпорядження земельною ділянкою.

- протоколом впізнання по фотографіям проведеного з свідком ОСОБА_13 , який впізнав ОСОБА_4 як особу, якою було організовано вивчення ним анкетних даних підробленого паспорту на ім`я ОСОБА_10 та його прибуття в офіс для видачі довіреності щодо розпорядження земельною ділянкою.

- розсекречені протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , де було встановлено паспорти громадян України, які мають ознаки підробки.

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 12.03.2024, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги заперечення сторони захисту про необґрунтованість підозри.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

На той факт, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду вказує те, що підозрюваний у ході проведення досудового розслідування не з`являвся за кожною вимогою до слідчого та прокурора для проведення слідчих дій у якості свідка, після проведення за місце проживання обшуку підозрюваний змінив своє місце проживання та ігнорував виклики слідчого.

Крім цього, ОСОБА_4 не з`являвся на виклики до суду на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

На той факт, що підозрюваний може вчиняти інші правопорушення вказує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні майнових кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 КК України, а тому він може продовжити вчиняти аналогічні корисливі майнові кримінальні правопорушення, у зв`язку з тим, що останній не має стійкого джерела доходу та постійного місця проживання. Також у ході обшуку за його місцем проживання було відшукано інші документи, які містять ознаки підробки та у ході проведення нсрд було встановлено, що останній задіяний у шахрайському заволодінні іншого нерухомого майна у м. Києві

Ризиком того, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, вказує те, що на цей час в межах досудового розслідування не встановлено джерело (місце та особу) походження підробленої документів, а тому ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вплинути на невстановлену досудовим розслідуванням особу, від якої він отримав вказані підроблені документи. Також враховуючи, що ОСОБА_4 є організатором вчинення злочинів, останній може знищити, ще не віднайдені оригінали підроблених документів та засоби за допомогою, яких вони були створені.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, є введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан у зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Визначаючи розмір застави, враховуючи особливу тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 908 400 грн.

Даний розмір застави слідчий суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309 України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 10 год. 34 хв. 07 червня 2024 року, тобто до 06 серпня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - ІНФОРМАЦІЯ_3 , МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_14 ухвалою слідчого судді обов`язків 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Строк дії ухвали - до 06 серпня 2024 року.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1