Ухвала суду № 119776156, 23.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21118/23

Провадження №1-кп/760/2901/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

потерпілого - ОСОБА_7

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинуваченого - ОСОБА_10

здійснивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розгляд кримінального провадження №12022100090002748 від 04.12.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст.115, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.09.2023 від прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12022100090002748 від 04.12.2022, за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.09.2023 призначено підготовче судове засідання по кримінальному провадженню.

Захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_9 подано скаргу на бездіяльність слідчого та прокурора, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.09.2023 захисниками обвинуваченого, адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заявлені клопотання слідчому ОСОБА_11 та прокурору ОСОБА_5 про виконання процесуальних дій та процесуальних рішень, у зв`язку із необхідністю відновлення досудового розслідування, проведення додаткових допитів, проведення слідчих експериментів, призначення повторних експертиз, перекваліфікацію дій та закриття кримінального провадження, які долучені до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, складеного у період з 19.07.2023 до 12.09.2023. Захисник обвинуваченого стверджував, що клопотання сторони захисту мали бути розглянуті у строк не більше 3 днів та вручені захисникам копії постанов про відмову або задоволення клопотань. Враховуючи той факт, що станом на момент здійснення підготовчого судового засідання клопотання сторони захисту не розглянуті, просив суд зобов`язати старшого слідчого групи у кримінальному провадженні та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні вручити захисникам обвинуваченого постанови про розгляд клопотань.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений підтримали скаргу захисника ОСОБА_9 на бездіяльність слідчого та прокурора, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги сторони захисту. Зазначив, що вищезазначені клопотання сторони захисту подані в день вручення обвинувального акту, зазначив, що досудове розслідування завершилося, орган досудового розслідування був позбавлений можливості розглядати клопотання сторони захисту.

Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_7 при вирішенні питання щодо заявленої скарги поклалися на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.

Положеннями статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

При цьому, частина друга ст. 303 КПК України визначає право подання скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, які можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй (ч.2 ст. 220 КПК України).

У відповідності до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Під час підготовчого судового засідання, суд не наділений правом оцінювати процесуальні дії (бездіяльність), а також рішення органу досудового розслідування, прокурора, в тому числі про відмову у задоволенні клопотань, оцінювання слідчим доказів, тощо, оскільки відповідно до ст.ст. 314-316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаній скарзі факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне визнати таку скаргу необґрунтованою, у зв`язку з чим необхідно відмовити у її задоволенні.

Також, представником потерпілого, адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про визначення підсудності кримінального провадження. Представник потерпілого вважає, що існує упередженість Солом`янського районного суду м. Києва, яка виникла на стадії досудового розслідування кримінального провадження. Мотивує своє клопотання тим, що під час досудового розслідування слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід підозрюваному з можливістю внесення застави, що не відповідає інтересам кримінального провадження, у зв`язку з чим потерпілим подано до Вищої Ради Правосуддя скаргу про притягнення судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 до дисциплінарної відповідальності. Крім того вказав, що під час досудового розслідування встановлений факт телефонної розмови сестри обвинуваченого з колишнім заступником голови Солом`янського районного суду м. Києва. У зв`язку з чим, представник потерпілого вважає, що наразі неможливо утворити в Солом`янському районному суді м. Києва склад суду, який відповідатиме вимогам чинного законодавства України. На підставі зазначеного, просив суд звернутися до Київського апеляційного суду з поданням про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні для розгляду по суті до іншого суду в межах юрисдикції Київського апеляційного суду.

Потерпілий підтримав думку свого представника та просив суд звернутися до Київського апеляційного суду з поданням про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні для розгляду по суті до іншого суду в межах юрисдикції Київського апеляційного суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про направлення кримінального провадження для визначення підсудності.

Захисники обвинуваченого та обвинувачений заперечили щодо задоволення клопотання про направлення кримінального провадження для визначення підсудності.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 32 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушеннями правил підсудності.

Згідно ч.9 ст.615 КПК України, яка відноситься до розділу IX-1 цього Кодексу, (в редакції Закону України від 27.07.2022 №2462-IX, який набрав чинності 25.08.2022) визначено під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Зі змісту клопотання вбачається, що представник потерпілого мотивує необхідність звернення до Київського апеляційного суду з поданням про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні для розгляду по суті до іншого суду в межах юрисдикції Київського апеляційного суду, у зв`язку з існуванням сумнівів щодо упередженості суддів Солом`янського районного суду м. Києва. Водночас, в поданому клопотанні не наведено підстав, які виключають участь суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому розгляді вищевказаного обвинувального акту. Доводи представника потерпілого про упередженість Солом`янського районного суду м. Києва не знайшли свого підтвердження, оскільки не встановлено порушень вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України та не встановлено обставин, за яких колегія суддів не може брати участь у кримінальному провадженні.

На підставі вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 про визначення підсудності необхідно відмовити.

Крім того, представником потерпілого адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про арешт всього рухомого та нерухомого майна, яке належить обвинуваченому, а також банківських рахунків обвинуваченого. Своє клопотання мотивував тим, що потерпілим в даному кримінальному провадженні подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням на суму 10383370 грн.. Зазначив, що не накладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки в справі заявлено цивільний позов, тому з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просив накласти арешт на зазначене майно цивільного відповідача.

Суд дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено для забезпечення цивільного позову.

При цьому, відповідно до ч. ч. 2, 6, 8 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В клопотанні про арешт майна представник потерпілого просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майна, яке належить обвинуваченому, а також банківські рахунки обвинуваченого. Водночас, до клопотання не долучено жодних документів про наявність в обвинуваченого рухомого та нерухомого майна, банківських рахунків, а також вартість такого майна. У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості самостійно встановити наявність чи відсутність вищезазначеного майна, визначити його вартість та співмірність розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зазначеної у цивільному позові та вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт. Крім того, в клопотанні не зазначено який саме спосіб обтяження необхідно застосувати при арешті майна.

На підставі вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 про накладення арешту на майно обвинуваченого необхідно долучити до матеріалів судового провадження та розглянути з цивільним позовом.

Також, в судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про покладення обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_10 .. Зазначив, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2023 задоволено клопотання органу досудового розслідування та відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень. Крім того, на ОСОБА_10 строком на 2 (два) місяці покладено обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі міста Києва, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; носити електронний засіб контролю. Станом на момент звернення до суду з клопотанням про покладення обов`язків на обвинуваченого існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 строком на 2 місяці процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_6 та потерпілий підтримали позицію прокурора.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання про покладення обов`язків на обвинуваченого у зв`язку з дією запобіжного заходу у виді застави, який обраний слідчим суддею 01.08.2023.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_9 також заперечив щодо задоволення клопотання про покладення обов`язків на обвинуваченого у зв`язку з необґрунтованим обвинувальним актом, оскільки він базується на необґрунтованому повідомлені про підозру, а також із недоведеністю стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений підтримав позицію своїх захисників та просив суд відмовити в задоволенні клопотання про покладення обов`язків.

Суд заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується..

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що ОСОБА_10 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на потерпілого та свідків, на підставі зазначеного існує необхідність в покладенні на обвинуваченого ОСОБА_10 процесуальних обов`язків.

Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено, що у випадку якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ризики, на які посилається прокурор в клопотанні існують, а тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, з огляду на встановлені ризики, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне клопотання задовольнити та покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 строком на 2 місяці процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за провадженням №12022100090002748 від 04.12.2022 на підставі ч. 9 ст. 615 КПК України підлягає розгляду Солом`янським районним судом м. Києва.

Враховуючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України у суду є всі підстави для призначення його до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

На підставі зазначених обставин, суд дійшов висновку про необхідність викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Крім того, до суду від потерпілого надійшов цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову суд виходить з норм ч.1 та ч. 4 ст.128 КПК України, за якими особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого; форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. При цьому права та обов`язки цивільного позивача, цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (ч.2 ст. 61, ч. 2 ст. 62 КПК України).

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У зв`язку із відповідністю позовної заяви загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, суд вважає наявними підстави для прийняття до розгляду, поданий цивільний позов та визнати обвинуваченого - цивільним відповідачем.

На підставі зазначеного, суд вважає за можливе прийняти до спільного судового розгляду разом із обвинувальним актом цивільний позов ОСОБА_7 та розглядати позов про відшкодування майнової та моральної шкоди у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 314, 331, 369-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 про зобов`язання слідчого та прокурора вчинити певні дії - відмовити.

В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 про визначення підсудності - відмовити.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 про накладення арешту на майно обвинуваченого долучити до матеріалів судового провадження та розглянути з цивільним позовом.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100090002748 від 04.12.2022, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у відкритому судовому засіданні яке відбудеться 07.12.2023 о 11:30 год. у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, 1.

Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально в складі трьох суддів.

Клопотання прокурора про покладення обов`язків задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 2,3, 9 ч.5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених обов`язків до 16.12.2023 включно.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Цивільний позов ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , прийняти до провадження.

Визнати потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) цивільним позивачем у справі, а обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток), фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) цивільним відповідачем.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_13

Судді ОСОБА_14

ОСОБА_15