Рішення № 119775983, 04.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31840/18-ц

пр. 2-3509/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Нагорної Н.О. ,

представника відповідача: Гатунок Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця»), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.11.2018 року, просить: скасувати наказ ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» від 23.05.2018 року № 53/ос про звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); поновити позивача на роботі на посаді Начальника відділу маркетингу філіалу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» з 23.05.2018 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.05.2018 року по день ухвалення судом рішення у справі; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 20 614,42 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку з 24.05.2018 року по день ухвалення судом рішення у справі.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що на підставі наказу відповідача № 4/ос від 24.10.2017 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу на посаду провідного фахівця з якості відділу розвитку маркетингу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця». 20.03.2018 року на підставі наказу відповідача від 20.03.2018 року № 17/ос позивача було переведено на посаду Начальника відділу маркетингу філіалу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця». Зазначає, що під час прийняття на роботу, ОСОБА_3 примусили записати заяву про звільнення без проставлення дати. Зважаючи на те, що без написання такої заяви позивача не було б прийнято на роботу, ОСОБА_3 був змушений написати відповідну заяву. Разом з тим, з моменту призначення на роботу ОСОБА_3 не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни, виконував свої посадові обов`язки у повному обсязі та належним чином відповідно до чинного законодавства України та локальних нормативних актів ПАТ «Українська залізниця». Так, 08.06.2018 року позивачу випадкового від колег стало відомо, що на підставі наказу відповідача від 23.05.2018 року № 53/ос його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Звертає увагу на те, що позивач не звертався до відповідача з усними або письмовими заявами про його звільнення, більш того, в день звільнення ОСОБА_3 з відповідним наказом не ознайомлювався, наказ про звільнення, трудову книжку та остаточний розрахунок при звільненні не отримував, відтак вважає наказ ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» від 23.05.2018 року № 53/ос про звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України безпідставним, незаконним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначає, що позивач не писав заяву про його звільнення з 23.05.2018 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; у позивача було відсутнє волевиявлення на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; відповідач фактично не надавав свою згоду на звільнення позивача з 23.05.2018 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки ОСОБА_3 продовжував працювати до 08.06.2018 року; між сторонами трудового договору не існувало домовленості про припинення трудового договору саме з 23.05.2018 року. Крім того, позивач просить відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.05.2018 року по день ухвалення судом рішення у справі відповідно до ст. 235 КЗпП України. Також на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України позивачем нараховано компенсацію за затримку виплат при звільненні у розмірі середнього заробітку, починаючи з 24.05.2018 року по день фактичного розрахунку.

Крім того, представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у Філія «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» оригінали (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірені копії документів, а саме: наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу у ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» (№ 74/ос від 24.10.2017 року); наказ про переведення ОСОБА_3 на посаду Начальника відділу маркетингу філії (№ 17/ос від 20.03.2017 року); заяву ОСОБА_3 , на підставі якої останнього 23.05.2018 року звільнено з роботи; наказ про звільнення ОСОБА_3 з роботи (№ 53/ос від 23.05.2018 року); журнал реєстрації трудових книжок за період з 23.05.2018 року по 08.06.2018 року; табелі обліку робочого часу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» відносно ОСОБА_3 за період з 23.05.2018 року по 08.06.2018 року; Правила внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я»; посадову інструкцію начальника відділу маркетингу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я»; довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_3 ; довідку про роботу ОСОБА_3 у ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» (із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру нарахованої і виплаченої заробітної плати за ввесь час роботи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2018 року; у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

17.09.2018 року справу було знято зі складу, підготовче засідання призначено на 13.11.2018 року.

07.11.2018 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Мацанек К.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій остання просить: скасувати наказ ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» від 23.05.2018 року № 53/ос про звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; поновити позивача на роботі на посаді Начальника відділу маркетингу філіалу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» з 23.05.2018 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.05.2018 року по день ухвалення судом рішення у справі; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 20 614,42 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку з 24.05.2018 року по день ухвалення судом рішення у справі.

17.09.2018 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.

В підготовчому засіданні 13.11.2018 року представником відповідача подано клопотання про відкликання заяви про визнання позовних вимог та відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вказує, що при звільненні ОСОБА_3 не було допущено порушень трудового законодавства, наказ про звільнення останнього є законним, оскільки звільнення позивача відповідало його волевиявленню. По-перше, отримавши заяву позивача про звільнення, відповідачем було видано наказ від 23.05.2018 року № 53/ос про звільнення ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з яким позивач ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис на вканому наказі. По-друге, відповідачем було виконано вимоги закону, а саме, 23.05.2018 року ОСОБА_3 видано трудову книжку, що також підтверджується підписом позивача у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них та було здійснено повний розрахунок. За таких обставин, позивачем не надано доказів порушення його прав та інтересів ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця».

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2018 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву та, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, з метою підготовки відповіді на відзив, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 30.01.2019 року.

30.01.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Солодка Є.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2019 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 11.03.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2019 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 19.04.2019 року.

19.04.2019 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 07.11.2019 року.

07.11.2019 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 04.03.2020 року.

04.03.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Солодка Є.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04.03.2020 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 15.06.2020 року.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2020 року у задоволенні усного клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено та, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 03.09.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.09.2020 року, у зв`язку із неявкою позивача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 23.11.2020 року.

23.11.2020 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді в судовому засіданні по розгляду скарги Великою Палатою Верховного Суду, та підготовче засідання призначено на 06.04.2021 року.

06.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без фіксування технічними засобами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 12.07.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року, у зв`язку із неявкою позивача, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 15.09.2021 року.

15.09.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 16.12.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 01.02.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2022 року, у зв`язку із неявкою представника позивача, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 10.03.2022 року.

08.02.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_3 про звільнення із займаної посади від 23.05.2018 року.

10.03.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку із наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду через військову агресію Російської Федерації проти України, та розгляд справи призначено на 07.09.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.09.2022 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.09.2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 року, на підставі розпорядження Виконуючої обов`язки керівника апарату Клименко О.І. від 08.08.2023 року № 254 справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2023 року під головуванням судді Бусик О.Л. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Підпалому В.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2023 року під головуванням судді Підпалого В.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2023 року під головуванням судді Новака Р.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Литвиновій І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2023 року під головуванням судді Литвинової І.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.12.2023 року.

15.08.2023 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу в якості представника, яку було передано головуючому судді 18.09.2023 року.

20.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Олексієнко Т.В. надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

20.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Олексієнко Т.В. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання.

20.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Олексієнко Т.В. надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів, долучення висновку експерта.

14.12.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Олексієнко Т.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог.

14.12.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 04.04.2024 року.

01.01.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

В судове засідання 04.04.2024 року з`явилися представник позивача та представники відповідача.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2024 року у задоволенні клопотань представника позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів, долучення висновку експерта; повернення до стадії підготовчого засідання; призначення почеркознавчої експертизи відмовлено; у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог відмовлено; приєднано до матеріалів справи заперечення відповідача на заяву про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 04.04.2024 року представник позивача підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підстав та просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували з викладених у відзиві підстав та просили в позові відмовити.

Вислухавши вступне слово представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що з 25.10.2017 року на підставі наказу № 4/ос від 24.10.2017 року ОСОБА_3 було прийнято на посаду провідного фахівця з якості відділу розвитку маркетингу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (том 1, а. с. 8 - 9).

20.03.2018 року на підставі наказу від 20.03.2018 року № 17/ос ОСОБА_3 було переведено на посаду Начальника відділу маркетингу філіалу ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (том 1, а. с. 8 - 9).

23.05.2018 року ОСОБА_3 написав заяву про звільнення з займаної посади з 23.05.2018 року за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (том 1, а. с. 175).

Наказом (розпорядженням) ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» №53/ос від 23.05.2018 року ОСОБА_3 , Начальника відділу маркетингу, звільнено з роботи з 23.05.2018 року за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (том 1, а. с. 31).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на працю, закріплене у ст. 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, вільний вибір виду діяльності та правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлені законодавцем у ст. 36 КЗпП України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є угода сторін.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2023 року у справі № 175/2318/19 (провадження № 61-1236св23), від 10.05.2023 року у справі № 461/3375/21 (провадження № 61-6595св22), від 28.02.2024 року у справі № 761/13806/20 (провадження № 61-10674св23).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 судам роз`яснено, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою. Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України можуть бути укладені як в письмовій такі в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення. Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі справа № 591/4938/18 (провадження № 61-5894св20).

Так, ОСОБА_3 подав заяву про звільнення із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, що надавало підстави та зобов`язувало відповідача здійснити звільнення позивача за згодою сторін, як це передбачено ст. 36 КЗпП України.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що під час прийняття на роботу, позивача змусили записати заяву про звільнення без проставлення дати, а про те що на підставі наказу відповідача від 23.05.2018 року № 53/ос його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, він дізнався випадково від колег 08.06.2018 року.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вказані доводи позивача, з огляду на те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його звільнення за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України відбулось із порушенням норм трудового законодавства України. Судом враховано, що підставою для звільнення стала особиста письмова заява позивача, яка містила прохання звільнити його із займаної посади за угодою сторін. При цьому, зі змісту заяви, датованої 23.05.2018 року, слідує, що позивач власноручно написав заяву про звільнення його з посади за угодою сторін з 23.05.2018 року. Вказана заява була прийнята відповідачем, тобто сторони досягли домовленості про дату та підстави припинення трудового договору. Жодних доказів вчинення щодо позивача відповідачем тиску, погроз, примушування до написання заяви про звільнення 23.05.2018 року матеріали справи не містять. До правоохоронних органів з цього приводу позивач також не звертався. Крім того, на час прийняття наказу про звільнення позивач не виявив наміру анулювати таку домовленість.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, ураховуючи, що позивач висловив своє волевиявлення про звільнення на підставі угоди сторін у заяві від 23.05.2018 року, сторони досягли згоди з цього питання, про анулювання домовленостей ОСОБА_3 до видачі наказу про звільнення не заявляв, суд вважає, що звільнення ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства, жодних порушень судом не встановлено.

Доводи позивача про не ознайомлення його з наказом про звільнення, невидачу трудової книжки, не проведення розрахунку в день звільнення, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (ч. 1 ст. 48 КЗпП України).

Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Інструкції, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Частиною п?ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, трудова книжка ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 була видано йому особисто 23.05.2018 року, що підтверджується підписом позивача у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» (том 1 а. с. 42 - 44).

Також в день звільнення 23.05.2018 року ОСОБА_3 ознайомився з наказом (розпорядженням) ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» №53/ос від 23.05.2018 року про звільнення з його роботи, про що свідчить особистий підпис позивача на оспорюваному наказі, зроблений без зауважень (том 1, а. с. 31).

Крім того, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу вимоги є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі № 753/5516/20.

За таких обставин, позов ОСОБА_3 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 36, 38, 117, 233, 237 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 від 07.10.2020 року, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 9, код ЄДРПОУ 40081352.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко