Вирок № 119774823, 27.05.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/5335/23

Провадження №1-кп/712/270/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22020250000000028 від 22.06.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 у період з листопада 2018 року по червень 2019 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території населеного пункту Алчевськ Луганської області, який підконтрольний представникам терористичної організації «Луганська народна республіка» (далі «ЛНР»), утвореної в травні 2014 року у м. Луганську, і яка, відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією, будучи бійцем незаконних збройних формувань «ЛНР», бере участь у терористичній організації та сприяє її діяльності.

Учасники терористичної організації «ЛНР» на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР».

ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення злочину проти громадської безпеки, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, приймав участь у діяльності терористичної організації «луганська народна республіка».

Так, ОСОБА_7 з листопада 2018 року по червень 2019 року, діючи умисно, достеменно усвідомлюючи незаконність діяльності терористичної організації «ЛНР», яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, діючи з корисливих мотивів, приймає участь у діяльності одного з незаконних збройних формувань «Луганської народної республіки».

ОСОБА_7 займає посаду командира взводу забезпечення «4 ОМСБр 2 АК НМ ЛНР». На даний час до його обов`язків входить несення чергувань. Вказаними діями він бере участь у терористичній організації «ЛНР» та сприяє діяльності незаконного збройного формування, яке діє на тимчасово окупованій території Луганської області.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, тобто участь у терористичній організації та сприяння її діяльності.

Згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2023 кримінальне провадження №22020250000000028 від 22.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), в порядку спеціального судового провадження.

Відповідно до ст.374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно вимог КПК України, обвинувачений ОСОБА_7 про час та дату, місце проведення всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду м. Черкаси.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Захисник у судовому засіданні, реалізуючи право обвинуваченого на захист, висловив свою позицію з приводу пред`явленого обвинувачення. На думку захисника, у кримінальному провадженні не була почута позиція обвинуваченого, насьогодні суду не відомі обставини, що спонукали ОСОБА_7 вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення. Зокрема, чи добровільно він приймав участь в терористичній організації, і сприяв її діяльності, чи під примусом, шантажом, тощо.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, підтверджується наступними доказами, які є належними, допустимими, достатніми та узгоджуються між собою:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.06.2020, згідно з яким до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження №22020250000000028 за ч.1 ст.258-3 КК України: « ОСОБА_7 разом з іншими не встановленими особами приймає участь у діяльності так званої «4 ОМСБр 2 АК НМ ЛНР». ОСОБА_7 займає посаду командира взводу забезпечення 3-го мотострілецького батальйону вказаної бригади. Вказана особа здійснює збройний опір силам ООС на території Луганської області, чим своїми діями приймає участь у діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка»;

- рапортом т.в.о заступника начальника відділу КІБ Управління СБУ в Черкаській області ОСОБА_8 від 15.03.2019 про направлення наявних матеріалів про причетність ОСОБА_7 до діяльності незаконного збройного формування терористичної організації «ЛНР» до слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області для внесення відомостей про виявлене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим документуванням та припиненням протиправної діяльності. В рапорті зазначається, що ОСОБА_7 займає посаду командира взводу забезпечення т.зв. «3-го мотострілкового батальйону НОМЕР_1 ». До його функціональних обов`язків входить організація та здійснення забезпечення продуктами харчування, військовим спорядженням, боєприпасами, пальним 3 МСБ для здійснення збройного опору ЗСУ на лінії розмежування. ОСОБА_7 неодноразово сам приймав участь у бойових протистояннях з силами ООС в районі н.п. Жолобок Попаснянського району та Кримського й Сокільників Новоайдарівського району Луганської області;

- протоколом за результатами проведення НРДТ «ОТЗ-12» за дублікатом СОКР №160 «Квадрат» від 14.03.2019 з додатками (оптичними дисками DVD-R), згідно з яким знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон України», абонентський номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , у період з 06.11.2018 по 07.12.2018. В телефонних розмовах з різними особами ОСОБА_7 розповідає, що він командир взводу забезпечення; про доставку пулемета, про відправку машини на ремроту з обідом, про забезпечення паливом, тощо;

- актом огляду інтернет-сторінок «Однокласники» та «Вконтакте» ОСОБА_7 від 15.03.2019, з фототаблицею, відповідно до якого співробітник УСБУ в Черкаській області майор ОСОБА_8 здійснив огляд персональних інтернет-сторінок в соціальних мережах «Однокласники» та « ОСОБА_9 »» на ім`я « ОСОБА_10 »; на вказаних сторінках містяться фотокартки та персональні дані ОСОБА_7 . Після цього було здійснено перехід до групи соціальної мережі «Вконтакте» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У вказаній групі розміщені дві статті з назвами « НОМЕР_3 Обнаружен еще один обворовавшийся командир 4 ОМБР 2 АК НМ ЛНР» та « ОСОБА_11 преступник! Часть 2». В даних статтях розміщено фотокартки ОСОБА_7 та інформацію щодо зловживання службовим становищем командиром взводу забезпечення 3 МСБ 4 ОМБр 2 АК НМ ЛНР ОСОБА_7 шляхом збуту продуктів харчування, як призначені для учасників НЗФ стороннім особам. Після огляду вказаних сторінок було створено знімки екрану в кількості 5 арк. та долучено до акту огляду;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.06.2019, згідно з яким старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_12 у приміщенні Черкаського ГРУ АТ КБ «Приватбанк», на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.05.2019, вилучив речі і документи згідно з описом, а саме: копію анкети-заяви ОСОБА_7 від 09.04.2012, копію сторінок паспорта ОСОБА_7 на 2 арк., фотозображення ОСОБА_7 ;

- протоколом №1 за результатами проведення НСРД від 12.08.2019 з додатком (оптичним диском), згідно з яким знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж абонентський номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , у період з 15.05.2019 по 05.07.2019. В телефонних розмовах з різними особами ОСОБА_7 спілкується щодо забезпечення ним формою військових, пошиття «нашлемников», привезення плит; залишення обіду в столовій для військових, які ще не повернулися з полігону; під час таких розмов ОСОБА_7 повідомляє, що він перебуває на полігоні, «стройових смотрах», нараді, тощо;

- протоколом огляду від 22.05.2023, з фототаблицею, відповідно до якого слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_13 здійснено огляд інтернет-сторінок сайту «Миротворець», та встановлено наявність сторінки на ім`я « ОСОБА_11 », з його особистими даними. Крім того, на вказаній сторінці відображені персональні сторінки ОСОБА_7 у соціальних мережах в «Однокласники» та «Вконтакте», а також його особисті фото (фото №№3-15). В подальшому здійснено перехід на персональну сторінку ОСОБА_7 в «Однокласниках», яка підписана як « ОСОБА_14 », у вкладці «про себе» зазначено: народився 14 вересня, місце народження - ОСОБА_15 . Крім того, наявні особисті фото (фото №№16-19). На фото зображений ОСОБА_7 у військовій формі зі зброєю, а також на БТРі; є світлини ОСОБА_7 з групою чоловіків у військовій формі зі зброєю в руках, тощо.

Аудіозаписи розмов до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій досліджувались під час судового розгляду кримінального провадження.

Судом під час судового розгляду згідно з положеннями ч.11 ст.615 КПК України використані як докази та досліджені показання свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надані ним 17.05.2023 під час досудового розслідування та зафіксовані засобами відеофіксації. Так, відтворенням відеозапису допиту цього свідка встановлено, що ОСОБА_16 під час допиту повідомив слідчому, що він проходив службу 2-му мотострілковому батальйоні 4 ОМСБр 2 АК НМ ЛНР; остання посада командир відділення. З 10.04.2019 по 10.04.2022 він проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_4 з дислокацією АДРЕСА_2 . Там вони ходили в караули, наряди, виїздили на позиції в Луганську область; на позиціях сиділи в обороні, спостерігали за ситуацією, участь у воєнних діях не приймали, поранення не отримував. 10.04.2022 закінчився контракт, і ОСОБА_16 пішов зі служби. 28.07.2022 його мобілізували, і він був направлений в АДРЕСА_2 ; 12.08.2022 переїхали в смт. Врубівка Луганської області; 31.08.2022 - під м. Лисичанськ; 01.09.2022 приїхали на позицію в АДРЕСА_3 , і вже 02.09.2022 він потрапив в полон. ОСОБА_16 пояснив, що в грудні 2019 року в с. Геївка Луганської області («Славне» називається) на полігоні проводились навчання. Там після стрільб він познайомився з ОСОБА_17 , позовний « ОСОБА_18 »; вони жили в одній палатці. Чоловіки поспілкувались про все потрошку; посаду ОСОБА_19 він не знає. На полігоні були військові 2-го і 3-го мотострілкових батальйонів 4-ї бригади, розвідрота, танкові роти; там проводились стрільби з автомата ОСОБА_20 . Свідок зазначив, що після закінчення навчання він з ОСОБА_19 більше не зустрічався; знає, що ОСОБА_19 далі продовжував службу. Свідок описав ОСОБА_7 : вік близько 35 років, рост 176-180 см, волосся темне, коротка стрижка, без бороди, худий (не товстий).

Доводи захисника про те, що, можливо, ОСОБА_7 під примусом приймав участь у терористичній організації, та сприяв її діяльності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, та спростовуються вище дослідженими в судових засіданнях доказами.

Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст.2 цієї Конвенції, організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003, відповідно до якої це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ч.ч.1-3 ст.258-3 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для зайняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної Постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Таким чином, державним обвинуваченням доведено, що «ЛНР», у складі якого діяло незаконне збройне формування «4 ОМСБр 2 АК НМ ЛНР»» є терористичною організацією.

При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_7 усвідомлював, що так звана «ЛНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичної організації «ЛНР», діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

За встановлених обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, адже його винуватість підтверджується вище проаналізованими як прямими, так і не прямими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий.

Обставин, які пом`якшує або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , у відповідності до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене,суд вважає,що виправленняобвинуваченого ОСОБА_7 можливе виключнов умовахізоляції відсуспільства,з реальнимвідбуванням покаранняу видіпозбавлення волі,з додатковимпокаранням увиді конфіскаціїмайна, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_7 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 .

Виконання вироку в частині затримання покласти на Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Суддя ОСОБА_1