Ухвала суду № 119769009, 13.06.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8865/24

Провадження № 1-кс/947/7755/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси, повторно після усунення недоліків, надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів із забороною володіння, користування та розпорядженням.

В обґрунтування підстав накладення арешту на майно вказує,що вилученіречі містятьна собівчиненого злочину,з метоюфіксування останніхїх будеоглянуто тапроведено рядекспертних досліджень,шляхом призначенняекспертиз.Інформація якаміститься навказаних речахта предметахмає значеннядля вказаногокримінального провадження,однак вході обшукувстановлено,що виявленіречі тапредмети являютьсябеззаперечними доказамивчинення протиправнихдій,та потребуютьдослідження шляхомпроведення експертиз,в подальшомуслугуватимуть доказамидля притягненнявинних осібдо відповідальності,у зв`язкуз чимвиникла необхідність у накладенні на вилучене майно арешту.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав та його задоволенні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, вважає, що клопотання подано з порушення процесуальних строків, є необґрунтованим, у його задоволенні просила відмовити.

Власник майна ОСОБА_4 також просив відмовити у задоволенні клопотання, наголосив на тому, що він співпрацює зі слідством, проте експертиза вилученого майна призначена лише через 2 місяці після їх вилучення.

Вислухавши учасників, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2023 за №42023160000000339 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що завідувач першої підстанції, лікар з медицини невідкладних станів структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 20991240) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби надав вказівки підлеглим працівникам вносити недостовірні відомості в табелі обліку робочого часу працівникам, які фактично не виконували свої функціональні обов`язки, з метою нарахування заробітної плати та зарахування зазначеним особам робочого стажу, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинили тяжкі наслідки.

Крім того, досудове розслідування проводиться щодо службових осіб комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», які використовували своє службове становище надавали підлеглим вказівки щодо внесення недостовірних даних щодо обліку робочого часу працівникам, які фактично не виконували свої службові обов`язки з метою нарахування таким особам заробітної плати та зарахування робочого часу.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 13.03.2024 по справі № 947/8865/24, провадження № 1-кс/947/3604/24, 14.03.2024 в період часу з 07 год. 04 хв. по 08 год. 48 хв. проведено обшук за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефонмарки «iPhone13»,в корпусічорного кольору;банківська картаАТ «УКРСІББАНК»№ НОМЕР_1 дійсна до11\26на ім`яKRYZHNOVSKYIVLADYSLA№ НОМЕР_2 ;банківська картаАТ «УКРСІББАНК»№ НОМЕР_3 дійсна до05\24наім`я НОМЕР_4 ;банківська карта АТ «БАНК ВОСТОК» № НОМЕР_5 дійсна до 08/27 cvc 600 на ім`я KRYZHNOVSKYIV; банківська карта АТ «МТБ БАНК» № НОМЕР_6 дійсна до 07/26на ім`я V.KRYZHNOVSKYI; банківська карта АТ «Ощад Банк» № НОМЕР_7 дійсна до 09/24 № 26209000252841.

14.03.2024 року постановою слідчого вищевказані вилучені банківські картки та мобільний телефон долучені до матеріалів кримінального провадження та визнані у якості речових доказів.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилученого мобільного телефону та банківських картках, оскільки зафіксована на них інформація може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Більш того, як зазначає прокурор в ході проведення досудового розслідування встановлено, що на вказані банківські картки перераховувались грошові кошти, отримані злочинним шляхом у зв`язку з чим, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» направлено вимоги у банківські установи з метою отримання повної та детальної роздруківки всіх операцій та переводів по банківським карткам, в період часу з 2019 по теперішній час, які можуть мати істотне значення для встановлення осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень. Так, у ході проведення обшуку ОСОБА_4 відмовився надавати пароль від належного йому мобільного телефону марки «iPhone 13», в корпусі чорного кольору, у зв`язку з чим у слідства є підстави вважати, що зазначеному цифровому носії може зберігатись інформація, яка має істотне значення для кримінального провадження.

Крім того, слідчим групи слідчих 13.05.2024 винесено постанову про призначення комп`ютерно технічної експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи наявну можливість виявлення у мобільному телефоніта банківськихкартках відомостей, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх псування та знищення.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його знищення, псування, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно могли залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення вилучених документів, які відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 14.03.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальномупровадженні №42023160000000339від 30.10.2023року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.191, ч.2ст.364 ККУкраїни- задовольнити.

Накласти арештна тимчасововилучене майно, в ході проведення обшуку за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів із забороною володіння, користування та розпорядження вищевказаного майна, а саме на:

-Мобільний телефон марки «iPhone 13», в корпусі чорного кольору;

- Банківську карту АТ «УКРСІББАНК» № НОМЕР_1 дійсна до 11\26 на ім`я НОМЕР_4 .

- Банківську карту АТ «УКРСІББАНК» № НОМЕР_3 дійсна до 05\24на ім`я НОМЕР_4 .

- Банківську карту АТ «БАНК ВОСТОК» № НОМЕР_5 дійсна до 08/27 cvc 600 на ім`я KRYZHNOVSKYIV.

- Банківську карту АТ «МТБ БАНК» № НОМЕР_6 дійсна до 07/26на ім`я V.KRYZHNOVSKYI.

- Банківську карту АТ «Ощад Банк» № НОМЕР_7 дійсна до 09/24 № 26209000252841.

Виконання ухвалипокласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1