Постанова № 119766561, 19.12.2023, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/2150/20

Провадження № 1-кп/309/574/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42020070000000181 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України по кримінальному провадженню за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бороняво Хустського району Закарпатської області, громадянина України, який має вищу освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

До суду звернулися обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 з клопотанням, в якому просили закрити дане кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України. В обґрунтування клопотання обвинувачений та його захисник посилаються на те, що:

-22 квітня 2020 року органом досудового розслідування ДБР внесено відомості до ЄРДР за №42020070000000181 за ч.3 ст.368 КК України;

-27 квітня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

-25 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова продовженого строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020070000000181 від 22 червня 2020 року до чотирьох місяців, тобто до 26 серпня 2020 року;

-25 серпня 2020 року підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за тими же кваліфікуючими ознаками, що у повідомленій підозрі від 27.04.2020, та викладено такі же самі фактичні обставини кримінального правопорушення;

-25 серпня 2020 року їм було повідомлено слідчим про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування;

-25 серпня 2020 року вони ознайомилися з матеріалами кримінального провадження;

-25 серпня 2020 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадження №42020070000000181 від 22 червня 2020 року та вручено їм;

-таким чином, останнім днем строку досудового розслідування було 26 серпня 2020 року;

-28 серпня 2020 року прокурором Закарпатської області у порядку ст.291, 293 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадження №42020070000000181 від 22 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було надіслано до Хустського районного суду, тобто поза межами строку досудового розслідування;

-2 вересня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадження №42020070000000181 від 22 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, отриманий Хустським районним судом згідно штампу на вказаному супровідному листі, тобто поза межами строку, визначеному ст.219 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника, в обґрунтування чого подав 18 грудня 2023 року суду письмові заперечення, в яких посилаючись на положення КПК України, вказав, що КПК України не містить норми, яка б надавала право суду приймати рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки таке право є виключно у слідчого у випадку, коли жодній особі не повідомлено про підозру та у прокурора щодо підозрюваного.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засідання своє клопотання про закриття кримінального провадження підтримали, просили його задовольнити, доводи прокурора, наведені в його запереченні, спростовували.

Суд заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані суду докази, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КГІК України: досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення (постанови про закриття кримінального провадження) або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України /в редакції станом на 2 вересня 2020 року/: строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК: з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.294 КПК України: строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до приписів ч.1,7 ст.290 КПК України: визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Відповідно до ч.5 ст.219 КПК України /в редакції станом на 2 вересня 2020 року/: строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Приписами ч.4 ст.110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження, зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України.

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, відповідно до якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін /з 16.03.2018/.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою ЄСПЛ.

Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71).

Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18).

При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

В інтерпретації ж до чинного КПК цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 283 КПК України: прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1)закрити кримінальне провадження; 2)звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3)звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями статті 293 КПК України: одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК України), його захиснику, законному представнику.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі Вищого антикорупційного суду (ухвала Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020, постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №991/6516/20).

22 квітня 2020 року органом досудового розслідування ДБР, розташованого в м.Львові, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000181, за фактом виявлення правоохоронними органами вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за ч.3 ст.368 КК України.

27 квітня 2020 року підозрюваний ОСОБА_4 був затриманий слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

27 квітня 2020 року підозрюваному ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

29 квітня 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова, розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , застосував до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначивши йому заставу у розмірі 84080грн.; строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - 27 квітня 2020 року до 25 червня 2020 року.

25 червня 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова за клопотанням слідчого ухвалив рішення про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020070000000181 від 22 квітня 2020 року, до чотирьох місяців, тобто до 26 серпня 2020 року.

25 серпня 2020 року підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. У зміненій підозрі від 25 серпня 2020 року підозрюваному ОСОБА_4 висунуто підозру за ч.3 ст.368 КК України, за тими же кваліфікуючими ознаками, що у повідомленій підозрі від 27.04.2020, та викладено такі же самі фактичні обставини кримінального правопорушення /арк.спр.23/.

25 серпня 2020 року підозрюваному ОСОБА_4 та захиснику - адвокату ОСОБА_7 слідчим повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

25 серпня 2020 року, з 14 години 20 хвилин до 17 години 10 хвилин, підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_8 ознайомилися з матеріалами кримінального провадження /арк.спр.15/.

25 серпня 2020 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142020070000000181 від 22.04.2020, який вручено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 /арк.спр.3,11,26-27/.

Таким чином, останнім днем строку досудового розслідування було 26 серпня 2020 року.

28 серпня 2020 року /а згідно штрихкоду прокуратури Закарпатської області 31.08.2020/ прокурором Закарпатської області у порядку ст.291,293 КПК України надіслано до Хустського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /арк.спр.2/.

Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, направлено до суду поза межами строку досудового розслідування.

2 вересня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, отриманий судом, що підтверджується штампом на супровідному листі /арк.спр.2/, тобто поза межами строку, визначеного ст.219 КПК України.

В даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування продовжувався один раз - 25 червня 2020 року слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова до чотирьох місяців, тобто до 26 серпня 2020 року, що є датою граничного строку досудового розслідування.

Всупереч вимог ст.3 та ст.219 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було направлено до суду лише 28 серпня 2020 року /а згідно штрихкоду прокуратури Закарпатської області 31.08.2020/ - через два дні /а згідно штрихкоду прокуратури Закарпатської області через п`ять днів/ після закінчення строку досудового розслідування, а отримано обвинувальний акт судом 2 вересня 2020 року - через 6 днів після закінчення строків досудового розслідування.

Кримінальне провадження №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не зупинялося; порушення строків сталося не внаслідок вихідних днів.

Таким чином, процесуальний документ - обвинувальний акт №142020070000000181 від 22.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, був поданий до суду із пропущенням строків досудового розслідування.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд - кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991 /6516/20).

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловленого у постанові Колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 року у справі №711/3111/19 - кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених ст.291,293 КПК України, а також виконання ним приписів ст.219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч. 1 ст.284 КПК України.

Обвинувачення пред`явлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке віднесено до категорії тяжких кримінальних злочинів, та не відноситься до злочинів проти життя та здоров`я особи. Потерпілих у кримінальному провадженні немає.

У постанові Колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №556/1381/18: суд дійшов наступного висновку: «Твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті)».

При таких обставинах, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, таким що підлягає закриттю з підстав, передбачених п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.12, 368 ч.3 КК України, ст.3, 219, 284 ч.1 п.10, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42020070000000181 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, - задовольнити.

Кримінальне провадження №42020070000000181 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, - закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1