Постанова № 119766437, 14.06.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1550/24

Номер провадження № 3/305/936/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, спеціаліста з режиму секретності Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області,

за п.6 ч.1ст.212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2024 року на адресу Управління СБ України в Закарпатській області із Рахівського РВ ГУНП в Закарпатській області надійшли документи (лист від 02.05.2024 №72/106/30-2024дск, - ксерокопії додаються) щодо переоформлення допуску до державної таємниці заступнику начальника відділу - начальнику слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, с. Угля, Тячівського району, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 ), у зв`язку з необхідністю підвищення форми допуску з форми 3 на форму 2. В ході вивчення органом СБУ матеріалів від 02.05.2024 (вх. №26/1510дск від 13.05.2024) встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 березня 2024 року №58о/с (копія -додається) призначений на вищевказану посаду, яка передбачена пунктом 2 номенклатури посад працівників Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці (05.10.2023 затверджено начальником Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області), яка передбачає допуск до державної таємниці за формою 2. Додатково встановлено, що документальні матеріали, а саме перелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці (далі - Перелік, копія додається) за формою згідно з додатком 5 та правил надання відповідей на визначені у цьому Переліку питань згідно з додатком 7 до Порядку 939 (далі - Правила, копія - додається) підписано ОСОБА_2 02.05.2024. Однак, у порушення вимог ст.ст.24, 26 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 49, 56, 73, 74 Порядку 939, у зв`язку із необхідністю підвищення форми допуску до державної таємниці ОСОБА_2 (з форми 3 на форму 2), у відведений законодавством термін (згідно пункту 49 Порядку №939 - РСО підприємства, установи, організації протягом 40 днів з дня призначення громадянина на посаду, яку включено до номенклатури посад, подаються до органу СБУ документи, передбачені п.56 «Порядку № 939» для розгляду питання для надання допуску до державної таємниці та проведення його перевірки у зв`язку з таким допуском) всупереч посадової інструкції спеціаліста з РС Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_1 своєчасно не направив до УСБУ в Закарпатській області матеріали на переоформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_2 , що перевищує 9 днів з моменту призначення на посаду останнього (13.05.2024 - дата надходження до органу СБУ листа від Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо переоформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_2 ). Водночас встановлено, що спеціалістом з РС Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 , у порушення вимог п.56 Порядку 939, до органу СБУ не надіслано попередню облікову картку (форма 6) ОСОБА_2 , яка містить дані про раніше наданий допуск. Вказане, унеможливлює процедуру переоформлення органом СБ України допуску до державної таємниці у зв`язку з відсутністю вказаних відомостей (відсутня інформація про дату припинення доступу за попереднім місцем роботи, дату призначення на посаду, тощо). Разом з цим, у обліковій картці громадянина ( ОСОБА_2 ) про надання допуску та доступу до державної таємниці (від 02.05.2023 №2дск - додається), згідно додатку 6 до Порядку 939 в графі - трудова діяльність, пов`язана з державною таємницею, спеціалістом з РС ОСОБА_1 зазначено номер і дату наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 19.02.2023 №34о/с, що суперечить відомостям, зазначеним ОСОБА_2 у Переліку питань згідно наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області тобто 26 березня 2024 року №58о/с. Суттєвою обставиною правопорушення є той факт, що спеціаліст з РС Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 повинен вимагати від всіх працівників установи неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці (п. «а» ч.9 ст.21 Закону України «Про державну таємницю») та здійснювати контроль за станом режиму секретності в установі (п. «є» ч. 8 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю»), однак, як було встановлено - особисто порушує чинне законодавство України у сфері охорони державної таємниці. Вищезазначені порушення вимог чинного законодавства України про державну таємницю, містять ознаки адмінправопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, що є наслідком невжиття заходів щодо забезпечення режиму секретності в установі з боку спеціаліста з РС установи ОСОБА_1 (визначено ст.ст.21, 28 Закону України «Про державну таємницю», п.п.41, 42, 116 Порядку 939). В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, з викладеними в протоколі обставинами згоден, свою вину визнає. Суддя, дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, складений правомочною особою в установленому законом порядку, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП. Згідно копії наказу заступника начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції В. Міхалко від 27.05.2022 року за № 92 о/с ОСОБА_1 , прийнято на посаду спеціаліста з режиму секретності Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, з 30.05.2022 року, з випробувальним строком до 30.06.2022 року. Згідно копії наказу начальника Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Негрі В.М. від 22.06.2022 року за №3 о/с д, ОСОБА_1 , спеціалісту з режиму секретності Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, надано доступ до державної таємниці (для роботи з інформацією, що має ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно»), а також це підтверджується копією облікової картки громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці. 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлений із зобов`язаннями у зв`язку з допуском до державної таємниці. Таким чином, ОСОБА_1 підписав письмове зобов`язання щодо збереження державної таємниці, що засвідчує факт його ознайомлення із законодавчими та нормативними актами України, які регламентують вимоги з режиму секретності. Суд зазначає, що положеннями ч. 2 ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Так,судом встановлено,що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст.212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 частини 1 статті 212-2КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Слід зазначити, що диспозиція п. 6 ч. 1 ст.212-2КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Об`єктом правопорушення за ст.212-2КУпАП - є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 1-9 ч. 1 цієї статті (склад - формальний). Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці) (ч. 1 цієї статті); особливий (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці, і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. 2 цієї статті). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Закон України"Продержавну таємницю" є спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України. При цьому в зазначеному Законі у ст. 1 вказано, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою, а охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв. Згідно ст. 21 Закону України "Про державну таємницю", в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РВП ГУНП взаємодіють з органами Служби безпеки України. До складу режимно-секретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці, залежно від специфіки діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, вводиться посада спеціаліста з режиму секретності РВП ГУНП, на якого покладаються обов`язки. В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РВП ГУНП, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов`язки та права працівників РВП ГУНП. При цьому, основними завданнями РВП ГУНП є: а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; е) організація та ведення секретного діловодства; є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах. Відповідно до ст.28Закону України"Продержавну таємницю" громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; виконувати вимоги режиму секретності; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну таємницю"- керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності. Згідно ст.39Закону України"Продержавну таємницю" - посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року за № 939 затверджено Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. (далі - Порядок). Згідно з вимогами пункту 43 (5) Порядку, РСО мають право проводити перевірки стану та організації роботи з питань охорони державної таємниці та забезпечення режиму секретності в структурних підрозділах підприємства, установи, організації; здійснювати контроль за станом охорони державної таємниці, яка була передана іншим підприємствам, установам, організаціям у зв`язку з виконанням замовлень, проводити перевірку стану додержання режиму секретності, наявності документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації. Згідно з вимогами п. 434 Порядку, наявність усіх вхідних та підготовлених документів, а також інших матеріальних носіїв секретної інформації (крім секретних виробів) з грифом секретності "Цілком таємно" і "Таємно", взятих на облік, перевіряється щокварталу. Враховуючи викладене, спеціаліст з режиму секретності Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 , як особа, яка є відповідальною за забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, взявши на себе письмове зобов`язання у зв`язку з допуском до державної таємниці, повинен був неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, проте вчинив діяння, що створює загрозу витоку секретної інформації. Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №12 від 07 червня 2024 року, та інші долучені до протоколу докази, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці. Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності. Наявні докази повністю узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність. Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення слід визнати визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не вбачається. Враховуючи характер адміністративного правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, у сфері охорони державної таємниці та інформації, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і підлягає охороні державою, беручи до уваги особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.212-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст.40-1КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України "Про судовий збір". На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, п.6 ч.1 ст.212-2, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1ст.212-2 КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307, ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили. Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.