Ухвала суду № 119765092, 17.06.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11116/24

Провадження № 1-кс/344/4697/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду м. Івано-Франківська клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12024091010000286 від 02.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідча, за погодженням з прокурором, звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликалася на те, що у провадженні слідчого відділу Івано-Франківського РУП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091010000286 від 02.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив нові умисні корисливі злочини при наступних обставинах. Так, 08.11.2023 близько 18 год 40 хв, ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 помітив на полицях магазину товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. В подальшому, перебуваючи у приміщенні магазину та реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023), діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав товарно матеріальні цінності, а саме: шоколад Lacmi з мигдалем 90 г РОШЕН, вартістю 47,84 грн без ПДВ, в кількості 4 шт., загальною вартістю 191,36 грн; шоколад Lacmi 90 г РОШЕН, вартістю 43,38 грн без ПДВ, в кількості 3 шт., загальною вартістю 130,14 грн, які заховав собі під одяг, після чого, пройшовши повз касові зони та не здійснивши оплату за вказаний товар, вийшов з приміщення магазину. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 спричинено майнову шкоду ТзОВ ТВК «Львівхолод», на загальну суму 321,50 грн.

Як вказується у клопотанні, крім того, 28.12.2023 року близько 15 год 20 хв ОСОБА_4 зайшов до приміщення «Рукавичка», який розташований по АДРЕСА_1 . Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 помітив на полицях магазину товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. В подальшому, перебуваючи у приміщенні магазину та реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023), діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав товарно матеріальні цінності, а саме: шоколад Lacmi з цілим лісовим горіхом 90 г РОШЕН, вартістю 39,34 грн без ПДВ, в кількості 10 шт., загальною вартістю 393,40 грн, які заховав собі під одяг, після чого, пройшовши повз касові зони та не здійснивши оплату за вказаний товар, вийшов з приміщення магазину. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 спричинено майнову шкоду ТзОВ ТВК «Львівхолод», на загальну суму 393,40 грн.

Матеріалами клопотання зазначається, що 16 лютого 2024 року ОСОБА_4 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених

ч. 4 ст. 185 КК України.

10 квітня 2024 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців до 16.05.2024.

09 травня 2024 року у порядку ст. 290 КПК України стороною обвинувачення вжито процесуальних заходів щодо завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

12 червня 2024 року слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про зупинення кримінального провадження у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, покликаючись на викладені у ньому обставини, просила клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, вказавши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для підозрюваного. Наведені у клопотанні ризики є необґрунтовані. ОСОБА_4 визнав свою вину, повністю розкаюється у вчиненому. Просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Івано-Франківськ, житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, з середньою освітою, раніше неодноразово судимий, востаннє: 07.03.2017 Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри, врученої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколом допиту представника потерпілого ТзОВ ТВК «Львівхолод» ОСОБА_6 , протоколом допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 протоколами огляду відеозаписів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Прокурором в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, наведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування.

У той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, міцних соціальних зв`язків, ризиків продовження протиправної поведінки, та те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 19 червня 2024 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Визначити заставу у вигляді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;

2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 17.06.2024 року.