Ухвала суду № 119760642, 17.06.2024, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2066/24

Провадження № 2-с/539/63/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Лубни заяву представника заявника ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №539/2066/24 від 28.05.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ,

установила:

28 травня 2024 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ по справі №539/2066/24 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ в сумі 25637,68 грн, а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

17 червня 2024 року представник заявника (боржника) ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, в обґрунтування якої зазначив, що дану заяву вважає необґрунтованою, оскільки боржник ОСОБА_2 своєчасно передає показники газового лічильника та у повній мірі і щомісячно сплачує оплату послуг ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як зазначає ОСОБА_1 , про наявність судового наказу боржник ОСОБА_2 дізнався лише 07.06.2024 року, проте, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, боржник ОСОБА_2 отримав копію судового наказу 05.06.2024 року. Заяву про скасування зазначеного судового наказу представник заявника подав до суду 17.06.2024 року, тобто у строк, передбаченийст. 170 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається. Наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з цим наказом, а отже про наявність спору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність скасування судового наказу, оскільки між сторонами дійсно мається спір щодо правомірності нарахування суми боргу та правомірності підстав для його сплати.

Керуючись ст. 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Скасувати судовий наказ Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року по справі №539/2066/24 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ.

Роз`яснити стягувачу заборгованості, що ці вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я.В.Просіна