Рішення № 119759342, 17.06.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17494/23

Категорія 35

2/295/211/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36443,07 грн, яка складається з 25316,46 грн заборгованості за спожитий природний газ, 7895,87 грн інфляційних втрат та 2230,74 грн 3% річних; стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Житомиргаз Збут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території України. Відповідно до Правил постачання природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. 633,634,641,642 ЦК Українишляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті регулятора. Згідно з розділом ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, за відсутності зауважень побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди позивача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник. Отже, відповідач є користувачем послуг, що надаються позивачем. З метою обліку всіх операцій щодо нарахувань за спожитий природний газ, оплат та інших операцій на ім`я відповідача відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Всупереч норм та вимог діючого законодавства України відповідач, використовуючи природний газ для побутових потреб, у період з 01.02.2016 по 30.04.2022 оплату за постачання природного газу не здійснював, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у сумі 25316,46 грн. У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання у порядкуст.625 ЦК Україниіз останнього підлягають до стягнення три проценти річних у сумі 3230,74 грн, які нараховані за період 11.02.2016 по 26.01.2022, та інфляційні втрати у сумі 7895,87 грн, що нараховані за період з березня 2016 року по січень 2022 року.

Ухвалою суду від 19.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.04.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказав, що з метою здійснення обліку всіх операцій щодо нарахувань за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_2 , було укладено договір та відкрито особовий рахунок. Житловим будинком АДРЕСА_2 відповідач володіє відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2018, тому вважає, що нарахування боргу, починаючи з 01.02.2016, є безпідставним. Також вказує, що зазначеної позивачем адреси: АДРЕСА_1 , не існує, оскільки по АДРЕСА_2 , знаходиться будинок без поділу на квартири. До відзиву відповідач долучив копію свідоцтва про право на спадщину від 07.11.2018, копію акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 01.11.2017, фотографію засобу вимірювальної техніки №11088285, довідку з місця роботи про проходження служби, скріншоти з мобільного застосунку про оплату послуг за спожитий природний газ на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за лютий та березень 2024 року. Також до відзиву долучене клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Згідно з ч.5 ст.279ЦПКУкраїни суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 20.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Зі змісту ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву споживача кореспондує обов`язок, серед інших, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

За змістом статті 901ЦКУкраїни за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 за №2500, Типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником (п.1.1). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, крім випадків зміни постачальника природного газу (п.4.3). Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. Спосіб оплати має бути визначений Споживачем в заяві-приєднанні. При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, шляхом он-лайн переказу, поштового переказу, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) Постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Усі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору (п. 4.5, 4.6).

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором протягом десяти днів після встановленого Строку, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному Правилами постачання, крім випадку отримання ним на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи повідомлення про намір його споживача змінити постачальника. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором (п. 4.9).

Якщо Споживач не погоджується з рахунком Постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його. Споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється. При цьому Споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті Постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до Постачальника за відповідними роз`ясненнями. У разі отримання такого звернення Постачальник зобов`язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз`яснення чи здійснити перерахунок Споживачу. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних Постачальника (п. 4.11).

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2018.

Відповідач приєднався до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам після офіційного оприлюднення 25.12.2015 цього типового договору на шпальтах газети «Житомирщина» шляхом фактичного споживання природного газу.

Зазначений будинок забезпечувався послугами з постачання природного газу, які надавало ТОВ «Житомиргаз Збут», що не заперечується сторонами.

Згідно з матеріалами справи за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування спожитого природного газу.

Обсяги спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з січня 2016 року грудень 2023 року, а також суми нарахування оплати за спожитий природний газ підтверджується фінансовим станом по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з якого вбачається що станом на лютий 2019 року заборгованість нарахована у розмірі 25316,46 грн, та з лютого 2019 року по грудень 2023 року заборгованість не нараховувалась, сума заборгованості у розмірі 25316,46 грн є незмінною.

Нормами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем існують грошові зобов`язання, які відповідачем порушуються, наявна заборгованість підлягає сплаті з врахуванням трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань (висновок у справі ВСУ №6-68цс12).

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

З врахуванням постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 3% річних та інфляційні втрати нараховані до 01.02.2022.

У відзиві відповідач посилається на те, що зазначеної позивачем адреси: АДРЕСА_1 , не існує, оскільки по АДРЕСА_2 , знаходиться будинок без поділу на квартири.

Так, відповідно до положень абзацу першого пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Абзацами другим та третім пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС також передбачено, що для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача.

Підпункт 2 пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу газорозподільних систем передбачає, що оператор ГРМ передає оператору ГТС відомості про фактичні обсяги природного газу, розподілені за споживачами, підключеними до/через ГРМ.

Дані про об`єм (м. куб.) та обсяг кВт год., Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ ( за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу (абзац другий пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС).

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Пунктом 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС також передбачено, що побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що міститься в базі даних оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.

Із системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що проведення позивачем розрахунку природного газу провадиться виключно на підставі переданих йому від оператора ГРМ відомостей про фактичні обсяги природного газу. Позивач у спірних правовідносинах є оператором газотранспортної системи (оператором ГТС), а тому здійснював нарахування об`ємів спожитого природного газу на об`єкті споживання відповідача на підставі переданих йому відомостей оператором ГРМ.

Таким чином, зазначення в адресі відповідача номеру квартири за відсутності такої, не впливає на нарахування об`ємів споживання природного газу, оскільки такі відомості встановлюються виключно на підставі даних лічильника природного газу, які передаються позивачу оператором ГРМ.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вказуючи на незаконність та необґрунтованість позовних вимог, відповідач не надав будь-яких доказів на обґрунтування своїх заперечень, зокрема доказів того, що на об`єкті відповідача не відбувалось споживання природного газу, чи об`єми спожитого природного газу нараховані не правильно, чи заборгованість з оплати природного газу за період з січня 2016 року по лютий 2019 року відсутня. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, власний розрахунок не наданий. Докази щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку сплатити на користь ТОВ «Житомиргаз Збут» борг за спожитий природній газ, інфляційні втрати та 3% річних.

Щодо посилання відповідача на те, що житловим будинком АДРЕСА_2 він володіє відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2018, тому нарахування боргу, починаючи з 01.02.2016, є безпідставним, суд зазначає наступне.

Згідно зіст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені уст. 1219 ЦК України.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно зіст.1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки зі смертю позичальника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст. 1281,1282 ЦК України.

Норми ч. 4ст. 1281 ЦК Українивизначають наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Сплив строків пред`явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2018 у справі №522/407/15-ц.

Також суд зауважує, що зі змісту ст. 16, ч. 2 ст. 1282 ЦК України можна дійти висновку про те, що ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення боргу).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1282 ЦК України задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про звернення стягнення на майно.

Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що спадкодавець відповідача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 10.01.2024, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , з 15.10.2020.

Доказів того, що особовий рахунок № НОМЕР_1 у період з 01.01.2016 по 25.09.2017 був відкритий на ім`я ОСОБА_1 , та що відповідач у цей період був споживачем послуг, які надає позивач за вказаною адресою, матеріали справи не містять.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у встановлений законом строк пред`явив вимогу до ОСОБА_1 .

У порушення вимог ч.2 ст.1281 ЦК Українипозивач, як кредитор протягом шести місяців від дня, коли дізнався про відкриття спадщини, не пред`явив свої вимоги до спадкоємця незалежно від настання строку вимоги. При цьому для позивача не було обов`язком знати конкретних спадкоємців, а було обов`язком заявити протягом шести місяців свої вимоги як кредитора через нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №522/407/15-ц, викладено правову позицію, згідно з якою сплив строків, передбаченихст. 1281 ЦК України, має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями.

Отже, вимоги позову про стягнення заборгованості за спожитий природній газ за період з 01.02.2016 по 25.09.2017 є безпідставними, так як позивач не скористався своїм правом пред`явлення вимоги у шестимісячний строк відповідно дост. 1281 ЦК України, що свідчить про пропуск цього строку, що є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 1297, ст.1299 ЦК Україниотримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Нормами ч. 5ст. 1268 ЦК Українивизначено, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, прийнявши спадщину відповідач набув право власності на будинок, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Тому незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Отже, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість, починаючи з 25.09.2017 з часу відкриття спадщини.

Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 підлягає заборгованість у сумі 19840,27 грн, яка складається з 13782,89 грн заборгованості за спожитий природний газ за період з 25.09.2017 по 28.02.2019, 4298,57 грн інфляційних втрат за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 та 1 758,81 грн 3% річних за період з 01.10.2017 по 23.02.2022. У задоволенні решти вимог позову суд відмовляю у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьстаттями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» заборгованість у сумі 19840,27 грн, яка складається з 13782,89 грн заборгованості за спожитий природний газ за період з 25.09.2017 по 28.02.2019, 4298,57 грн інфляційних втрат за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 та 1 758,81 грн 3% річних за період з 01.10.2017 по 23.02.2022.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» суму сплаченого судового збору у розмірі 1461,17 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут (м. Житомир, майдан Перемоги, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 39577504).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т.А.Воробйова