Рішення № 119757637, 20.05.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024 Справа №607/5730/24 Провадження №2-а/607/160/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїу Тернопільськійобласті проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення СеріяЕНА №1555059від 29лютого 2024року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (далі ГУНП в Тернопільській області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 1555059 від 29 лютого 2024 року.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що 29лютого 2024року інспекторомВідділення поліції№ 4(м.Збараж)Тернопільського районногоУправління поліціїГУНП вТернопільській області,лейтенантом поліціїЧорноусом МирославомАндрійовичем буловинесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1555059, якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_1 29 лютого 2024 року, о 21:10:39 год., в м. Тернопіль по вулиці 15 Квітня, керував транспортним засобом: марка - Lexus, модель - RX400Н, державний номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби в якого не працювала підсвітка номерного знаку, що не дає можливості розпізнати символи з відстані, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України - керування транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.

Вищезазначену постанову позивач вважає протиправною, в якій не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення. Також позивачем було здійснено сервісне обслуговування транспортного засобу в той день, при якому не виявлено будь-яких порушень.

ОСОБА_1 при винесенні спірної постанови, не було надано письмових доказів, які підтверджували його винуватість.

Окрім того,під часрозгляду справине булороз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, що передбачені ст. 268 КУпАП.

Інспектором Відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного Управління поліції ГУНП в Тернопільській області, лейтенантом поліції ОСОБА_2 було лише зроблено вказівку, що до постанови додаються: «Відео з бодікамери поліцейського 623 тел 0968724932», та зазначено номер телефону позивача, що не є тотожним зазначенню конкретної назви (марки та моделі) приладу, на який здійснювалася фіксація зазначеного у постанові серія ЕНА № 1555059 правопорушення.

У свою чергу відеозапис з камери поліцейського, на якому зафіксовано розгляд адміністративної справи у відношенні позивача, а також складання постанови Серія ЕНА № 1555059, відсутній у останнього та не може бути наданий до суду.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

Враховуючи наведене, позивач просить постанову інспектора Відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного Управління поліції ГУНП в Тернопільській області, лейтенанта поліції Чорноуса М. А. Серія ЕНА № 1555059 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою судді від 15 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №607/5730/24. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

22 березня 2024 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від ГУНП в Тернопільській області, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву покликається на те, що 29 лютого 2024 року інспектором ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чорноус М. А. винесено постанову серії ЕНА № 1555059 від 29 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 1 190,00 грн на ОСОБА_1 котрий керував транспортним засобом Lexus, д.н.з. НОМЕР_1 , в темну пору доби у якого не працювала підсвітка д.н.з. Вказаними діями позивачем порушено норми п. 2.9 в ПДР.

Нормами п. 2.9 в ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Із наданого поліцейськими відеозапису (додається) прослідковується факт інкримінованого позивачу правопорушення, а саме відсутність підсвідки номерного знаку (запис з 2 хв. 27 сек. по 2 хв. 35 сек. та з 5 хв. 27 сек. по 5 хв. 35 сек.) та впродовж всього відеозапису прослідковується визнання ним факту скоєння правопорушення.

Стосовно посилання позивача на здійсненне напередодні технічне обслуговування автомобіля, то це жодним чином не спростовує ймовірності виникнення несправності, а сам долучений до позову наряд замовлення № 000031361 від 29 лютого 2024 року містить інформацію про ремонтні роботи не пов`язані з функціонуванням зовнішніх освітлювальних приладів, що тільки підтверджує можливість виникнення неполадки освітлення номерного знаку.

Стосовно твердження позивача про не роз`яснення йому його прав, то з даного приводу представник відповідача звертає увагу на уривок запису з 04 хв. 15 сек. по 04 хв. 21 сек. де поліцейським чітко запитується чи знайомий позивач із своїми правами, на що отримано також чітку відповідь - так.

Стосовно твердження позивача про розбіжності в інкримінованому йому правопорушенні та фабулі зазначеній в постанові, то з даного приводу зазначаємо, що постанова винесена в електронному вигляді, а тому формування фабули здійснюється автоматично без впливу поліцейського. Вказане не впливає на суть скоєного та інкримінованого правопорушення, яке підтверджується належними та допустимими доказами.

Стосовно твердженняпозивача протаку підставускасування постанови,як незазначення пристроюна якийздійснено відеофіксаціюправопорушення,то зданого приводузазначаємо,що вказанене відповідаєдійсності оскількив текстіпостанови вп.7здійснено записпро пристрійна якийздійснено фіксацію.Нормами ст.283КУпАП чіткопередбачено,що постановапо справіпро адміністративнеправопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). У вказаній статті кодексу відсутній імперативний обов`язок поліцейського зазначати марку та модель пристрою, як цього хоче позивач.

У будь-якому випадку зазначення поліцейським у постанові про те, що до неї додається відео (навіть без посилання на технічний засіб), не свідчить про відсутність події зазначеного адміністративного правопорушення та не може бути самостійною і достатньою підставою для звільнення позивача від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Отже твердження позивача спростовуються належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно допустив порушення вимог ПДР та норм КУпАП, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, а тому позов до задоволення не підлягає.

З огляду на вищенаведене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Оболенцев М. В. у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1555059 від 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальностіза ч. 1 ст. 121-3КУпАП за те, що він 29 лютого 2024 року, о 21:10 годині, в м. Тернопіль по вулиці 15 Квітня, керував транспортним засобом Lexus, державний номерний знак - НОМЕР_1 , в темну пору доби в якого не працювала підсвітка державного номерного знаку, що не дає можливості розпізнати символи з відстані, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Частиною першою ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака , які тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.; неосвітлений (неосвітлений у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будьяких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будьякого доказу, якто наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

У спірній постанові серії ЕНА № 1555059 від 29 лютого 2024 року, вказано, що до постанови додається відео з бодікамери поліцейського 623 тел 0968724932.

Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача встановлено, що 29 лютого 2024 року, о 21:10:39 годині, в м. Тернопіль по вулиці 15 Квітня, знаходився транспортнийзасіб Lexus, модель - RX400Н, державний номерний знак НОМЕР_1 . З відеозапису не вбачається руху цього транспортного засобу. Працівники поліції переконували ОСОБА_1 , що у транспортного засобу Lexus, модель - RX400Н, державний номерний знак НОМЕР_1 , не підсвічувався. ОСОБА_1 натомість пояснив працівникам поліції, що його транспортний засіб ранком того ж дня проходив перевірку на станції технічного обслуговування, де було усунуто несправності, будь-яких несправностей з освітленням виявлено не було. Боді камера працівників поліції не зафіксувала номерний знак автомобіля, який був неосвітленим чи на якому неможливо чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. Також на відео відсутній факт керування транспортним засобом Lexus, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

Отож, наданий суду відеозапис не містить обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а відтак не може прийматися судом як належний та допустимий доказ на обґрунтування доводів відповідача про законність прийнятого ним рішення.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо покликання представника відповідача на те, що позивач на місці розгляду не заперечував щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, суд роз`яснює, що згідно з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16а).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ГУНП в Тернопільській області на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.

На підставі ст.ст. 9, 121-3, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 7277, 122, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1555059 від 29 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять), 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, 46001

Головуючий суддя О. Герчаківська