Ухвала суду № 119757028, 14.06.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10002/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та витребування майна,

встановив:

11.06.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить:

Розірвати договір купівлі-продажу, укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., зареєстрований в реєстрі за No646.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 208,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про реєстрацію права власності N 40109219, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2268722121101) та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровий номер 2110100000:49:001:0305, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності No 33162563, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 809740321101).

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, загальною площею 208,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:49:001:0305, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору за вказані вище вимоги у сумі, встановленому ЗУ «Про судовий збір», або документи,за наявності,що підтверджуютьпідстави звільненнявід сплатисудового зборувідповідно дозакону. Останнє можливе відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України,якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В розглядуваному випадку позивачкою заявлено дві вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру, при цьому визначено ціну позову у 200 000 грн., як попередню, оскільки дійсна вартість майна не визначена.

Разом з тим в п. 2.3 та 2.3.1 оскаржуваного договору купівлі-продажу вказано ринкову вартість майна згідно зі звіту про оцінку майна станом на 09.09.2019 для земельної ділянки та 13.03.2017 для незавершеного будівництва, яка є в рази вищою, аніж заявлено позивачкою, як ціна позову.

Крім того ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Вказане також регламентує п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Суд зауважує, що за відсутності ціни позову суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті стороною позивача за вимогу майнового характеру про визнання права власності на будинок та земельну ділянку за позивачкою.

Щодо визначення суми судового збору за дві вимоги немайнового характеру, суд, виходячи зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», де вказано, щорозмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028 гривень , зауважує, що за дві вимоги немайнового характеру стороні позивача слід сплатити 2422, 40 грн. (2*1211, 20 грн. (3028*0,4)).

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З метою виправлення недоліків позивачеві необхідно визначити ціну позову, надавши підтвердження визначення дійсної вартості майна (наприклад висновок суб`єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної, товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи); сплатити судовий збір відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з вказаної ціни позову, а також відповідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за дві вимоги немайнового характеру.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки, подавши позовну заяву в належній редакції.

Керуючись ст.ст. 175-177,185 ЦПК України ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та витребування майна залишити без руху.

Роз`яснити стороні позивача необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та попередити, що в протилежному разі заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов