Рішення № 119754684, 03.06.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/95/24

Провадження № 2/235/411/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Крайня Марина Дмитрівна, до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Крайня М.Д., через систему «Електронний суд» звернулися до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який приходиться ОСОБА_1 чоловіком, ОСОБА_2 батьком.

Після смерті ОСОБА_6 залишилися спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , шо належала померлому на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого на Товарній біржі «Українська» філії м. Красноармійськ 26.12.2001 за реєстраційним № 159943, посвідченого КП «БТІ» м. Красноармійська 25.01.2002 за реєстровим № 23, реєстрової книги № 20.

Після смерті ОСОБА_6 вони звернулися до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, у зв`язку з чим 24 листопада 2022 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В. було заведено спадкову справу № 65/2023.

Постановами нотаріуса від 17.11.2023 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм було відмовлено з посиланням на те, що договір купівлі-продажу квартири не може бути прийнятий нотаріусом як правовстановлюючий документ, оскільки на момент його укладення договір був зареєстрований на товарній біржі, проте нотаріально посвідчений не був.

Позивачі наголошують, що 26 грудня 2001 року між покупцем ОСОБА_6 та продавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу нерухомості квартири АДРЕСА_1 ; договір укладений та зареєстрований на Товарній біржі «Українська» (філія м. Красноармійськ) під реєстровим номером 159943.

Після укладення угоди право власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_6 було зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» згідно з вимогами діючого на той час законодавства та договору купівлі-продажу.

На момент укладення договору купівлі-продажу на товарній біржі ОСОБА_6 вважав, що житлова квартира є його приватною власністю і інше документальне підтвердження не потребується, на час укладення даного договору діюче законодавство передбачало можливість укладення договорів купівлі-продажу на біржах без подальшого нотаріального посвідчення, а право власності на нерухоме майно у такому випадку виникало з моменту реєстрації права власності у БТІ.

Укладаючи на біржі договір купівлі-продажу нерухомості, ОСОБА_6 вважав, що ним і продавцями виконані усі суттєві умови договору, адже він сплатив продавцям в повному обсязі грошову суму за квартиру, продавці, зі свого боку, передали йому ключі від квартири, договір було зареєстровано на біржі й посвідчено в Бюро технічної інвентаризації, й відповідно до діючого на той час законодавства цього вважалося достатнім для укладення угоди, тому він вважав, що подальшого нотаріального посвідчення договору не потребується.

Наразі вони не можуть оформити свої спадкові права на вищевказану квартиру, адже договір купівлі-продажу квартири було зареєстровано товарною біржою, проте нотаріально його посвідчено не було.

Позивачі зазначають, що спірна квартира входить до складу спадщини померлого ОСОБА_6 , а тому вони мають право на набуття у власність такої квартири в порядку спадкування, проте їхнє право не визнається, внаслідок чого вони вимушені звертатися до суду з позовом.

Просять визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , укладений та зареєстрований 26.12.2001 на Товарній біржі «Українська» за реєстровим номером 159943, а також визнати за ними за кожним право власності на 1/2 частку вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3-7).

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.61).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2024 року закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.99).

Позивачі та їх представник ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, надали клопотання, в яких позовні вимоги підтримали, просили справу розглянути за їх відсутності (а.с.39-40, 97).

Відповідачі Покровська міська рада Донецької області та Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області надали клопотання, за змістом якого просили розглянути справу без участі їхнього представника, ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.69).

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надали клопотання, в яких позовні вимоги визнали, просили справу розглянути без їхньої участі, послалися на обізнаність наслідків визнання позову (а.с.92-93, 95-96).

Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 у віці 46 років, місце смерті м. Покровськ Покровського району Донецької області, Україна, факт чого підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 25 листопада 2022 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.17).

Зі свідоцтва про одруження, виданого 25 вересня 1999 року виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля, та свідоцтва про народження, виданого 2 серпня 2000 року Шевченківською селищною радою міста Красноармійська Донецької області, вбачається що позивачі відповідно є дружиною та сином ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16, 16).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, укладеного 26 грудня 2001 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_6 , з іншого боку, та зареєстрованого на Товарній Біржі «Українська» м. Київ за реєстраційним № 159943 (філія міста Красноармійська) (а.с.23, 24).

Право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_6 25 січня 2002 року в Красноармійському бюро технічної інвентаризації, записано у реєстрову книгу № 20 за реєстровим № 23 (а.с.27, 31).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 360531318 від 29.12.2023 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутні (а.с.38).

11 квітня 2023 року позивачі звернулися до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В. із заявами про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с.80, 81), яким того ж дня було заведено спадкову справу № 65/2023, про що надано Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72106349 від 11.04.2023 (а.с.28).

Постановами приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В. від 17 листопада 2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивачам відмовлено у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого правовстановлюючого документу (надано договір купівлі-продажу будинку, зареєстрований на товарній біржі, не посвідчений нотаріально) (а.с.29-30).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України № 435-ІV від 16 січня 2003 року затверджено Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі ЦК України).

Відповідно до п.4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки датою придбання спірного будинку у власність спадкодавцем є 26 грудня 2001 року, - підлягає застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР).

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу жилого будинку продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР було передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Положеннями ст.47 ЦК УРСР передбачалася обов`язковість нотаріальної форми і наслідки її недодержання. Так, нотаріальне посвідчення угод було визнано обов`язковим лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У відповідності до ч.2 ст.12 Закону України «Про власність», діючого на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває право власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно з ч.3 ст.9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (чинного на час укладення спірного договору купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2001 року) передбачалося право особи на укладення договорів купівлі-продажу і їх реєстрація на товарній біржі без нотаріального посвідчення таких договорів.

Згідно з роз`ясненнями пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.10.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним» вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з`ясовувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що положеннями ЦК УРСР передбачалось, що договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягали як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, то норма ч.2 ст.47 ЦК УРСР щодо таких правочинів застосуванню не підлягає. На підставі викладеного позовні вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості задоволенню не підлягають.

Під поняттям спадкування ч.1 ст.1216 ЦК України розуміє перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст.1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Положеннями ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не піддягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений законом строк звернулися із заявою про прийняття спадщини, однак в оформленні права на спадщину за законом постановами нотаріуса їм відмовлено у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадкове майно, у зв`язку з чим підлягають захисту судом їх законні права шляхом визнання за ними права власності на 1/2 частку спадкової квартири в порядку спадкування за законом за кожним.

Право власності позивачів на спадкове майно не визнавалося у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_6 після укладення 26 грудня 2001 року договору купівлі-продажу квартири не зареєстрував право власності на неї у встановленому законом порядку, а тому належними відповідачами у даній справі є саме колишні власники цієї квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Відповідачами Покровською міською радою Донецької області, Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області права позивачів порушено не було, у зв`язку з наведеним у позові до них необхідно відмовити.

На підставі наведеного, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно зіст.ст.41,58Конституції України,ст.ст.328,392,1217,1218,1223,1261ЦК України,ст.ст.47,224,227ЦК УРСР,ст.9ЖК України,ст.12Закону України«Про власність»,ст.15Закону України«Про товарнубіржу»,керуючись ст.ст.4,19,81,141,263-265ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Крайня Марина Дмитрівна, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,6 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,6 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Крайня Марина Дмитрівна, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Крайня Марина Дмитрівна, до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення складені 3 червня 2024 року. Повне рішення складене 13 червня 2024 року.

Суддя Г.В. Назаренко