Рішення № 119752286, 14.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 рокусправа № 380/2388/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №133950000188 від 09.01.2024 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 05.01.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.032015 №213 із застосуванням показника вікового цензу у 45 років.

Ухвалою від 05.02.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справ здійснювати за правила спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер по інвалідності 3 групи в зв`язку з професійним захворюванням, звернулася з заявою від 05.01.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни, щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ із застосуванням показника вікового цензу у 45 років із додатком переліку необхідних документів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №133950000188 від .09.01.2024 року позивачці відмовлено у переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1, оскільки вона не досягла 50 річного віку. Вважає, що при вирішенні вказаного питання пенсійний орган протиправно керувався положеннями Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року, відповідно до яких у позивача виникає право на призначення пенсії на пільгових у мовах в 45 років, а не в 50 років.

Посилаючись на позицію ВП ВС у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а стверджує, що її позов підлягає задоволенню.

Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що абзацом 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній до 11.10.2017) було передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Пунктом «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечу (в редакції Закону від 02.03.2015 № 213-VIII) було передбачено, що на пільгових умовах, мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на підземки роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 11 жовтня 2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення громадян, зокрема» доповнено розділом XIV-1. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058 (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148 - VIII) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Згідно абзаців 1-2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне, пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно ч. 4 ст. 24 Закону 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Вказує, що рішення органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії прийняте із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно правових актів України. Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову.

Від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням на день звернення за призначенням пенсії пенсійного віку 50 років, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 вважає безпідставними, оскільки питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах врегульовано саме ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є чинною. Звідси, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Також від позивачки надійшло клопотання, в якому просила врахувати практику судів у вказаній категорії справ.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонер по інвалідності 3 групи в зв`язку з професійним захворюванням звернулася із заявою від 05.01.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 45 років із додатком переліку необхідних документів.

Зокрема до заяви щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку№1 позивачем долучено:

1. трудову книжку НОМЕР_1 від 16.04.1996 року;

2. Довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №3/04 від 08.01.2024 року відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» про роботу повний робочий день під землею на ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля»:

- за період з 16.12.2002 року по 15.01. 2003 року (00 років 01 місяць 00 днів) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією: геолог дільничий підземний, як спеціаліст зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), що передбачено Списком № 1 розділ № 1 підрозділ № 1 пункт 1010100г-20591. Згідно з Постановою №162 від 11.03.1994 року Кабінету Міністрів України.

- за період з 16.01.2003 року по 02.09.2003року (00 років 07 місяців 17 днів) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією: геолог дільничий підземний, як спеціаліст зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), що передбачено Списком № 1 розділ № 1 підрозділ № 1 пункт 1.1 г. Згідно з Постановою №162 від 11.03. 1994 року Кабінету Міністрів України.

3. Довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №8 від 10.01.2024 року відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» про те, що позивач працювала повний робочий день на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»:

- за період з 08.09.2003 року по 13.12.2004 року (01 рік 02 місяці 26 днів) виконувала гірничі роботи в підземних умовах за професією, посадою дільничий геолог, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік в обліковому періоді, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1г. Згідно з постановою №36 від 16 січня 2003 року Кабінету Міністрів України.

- за період з 14.12.2004 року по 24.12.2004 року (00 років 00 місяців 11 днів) виконувала гірничі роботи в підземних умовах за професією, посадою в.о. головного геолога, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік в обліковому періоді, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1г. Згідно з постановою №36 від 16 січня 2003 року Кабінету Міністрів України.

- за період з 25.12.2004 року по 21.04.2015 року (10 років 03 місяців 28 днів) виконувала гірничі роботи в підземних умовах за професією, посадою дільничий геолог, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік в обліковому періоді, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1г. Згідно з постановою №36 від 16 січня 2003 року Кабінету Міністрів України.

- за період з 22.04.2015 року по 10.09.2015 року (00 років 04 місяці 19 днів) виконувала гірничі роботи в підземних умовах за професією, посадою в.о. головного геолога, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік в обліковому періоді, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1г. Згідно з постановою №36 від 16 січня 2003 року Кабінету Міністрів України.

- за період з 11.09.2015 року по 25.10.2016 року (01 рік 01 місяць 15 днів) виконувала гірничі роботи в підземних умовах за професією, посадою головний геолог, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік в обліковому періоді, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1г. Згідно з постановою №36 від 16 січня 2003 року Кабінету Міністрів України.

3. Накази по підприємству про результати (завершення) атестації робочих місць за умовами праці. По відокремленому підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» від 27.12.1999 року №586, по відокремленому підрозділу «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» від 31.12.1999 року №616, від 31.12.2003 року №525, від 04.12.2008 року №1037, від 03.12.2013 року №845.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуло ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №133950000188 від 09.01.2024 року мені відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1.

Рішення мотивоване наступним: «Відповідно до пункту 1 частини другої статні 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За результатами розгляду поданих документів встановлено, що на день звернення ОСОБА_1 виповнилося 45 років, страховий становить 20 років 9 місяців, з них 13 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у проведені переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягнула 50 років».

Не погодившись із відмовою, позивачка звернулась до суду.

У відмові зазначено, що за доданими документами підтверджений страховий стаж становить 20 років 9 місяців, в тому числі на пільгових умовах за списком №1 складає -13 років.

Відтак спірним у цій справі є лише досягненням необхідного віку в 45 чи 50 років, який давав би право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1. Страховий стаж, пільговий стаж, перелік доданих документів, що підтверджують факт роботи по Списку №1, атестація робочого місця відповідачем не оспорюється.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (у редакції Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», далі Закон № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До внесення змін Законом № 213-VIII у статтю 13 Закону № 1788-ХІІ було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто Законом №213-VIII віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року набували право на пенсію по досягненню 50 років. Закон №213-VIII набув чинності з 01.04.2015 року.

У свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 року (далі Закон №2148-VIII), Закон №1058-IV доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Зокрема, пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (в редакції Закону №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Разом з цим Законом №2148-VIII, у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.

Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1, почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".

Конституційний Суд України у вказаному рішенні, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

За змістом пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».

Отже, з 23.01.2020 правила призначення пенсій за Списком №1 регламентуються одночасно пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №2148-VIII.

Відносно позивачки правила вказаних нормативних положень містять розбіжність у величині показника вікового цензу, що є однією з умов призначення пенсії жінкам за Списком №1, який складає 45 років за пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та 50 років за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №2148-VIII.

Як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.01.2024 №133950000188, страховий стаж становить 20 років 9 місяців, із них 13 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії, відповідач покликається, зокрема, на те, що позивачка не досягла віку 50 років, що відповідно до вимог статті 114 Закону №1058-IV унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своєму рішенні від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20, яке підтримане постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року, вказав, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За таких обставин та правового регулювання суд вважає, що відповідач не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену попередньою роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права, отже діяв всупереч вимог верховенства права.

Враховуючи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при вирішенні цієї типової справи вищевикладені висновки Верховного Суду, наведені у рішенні від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку за обставин, коли є діючими одночасно дві правових норми, які містять різні правила призначення пенсії за Списком №1 щодо параметру вікового цензу, найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років, відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт «а» частини першої статті13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Також слід зазначити, що пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року за №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року за № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача достатньої кількості пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, станом на 01.04.2015 року.

Таким чином, суд констатує, що на момент звернення до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку № 1 позивачка досягла віку 45 років, загальний стаж - 20 років 9 місяців, із них 13 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1..

З огляду на вказане, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №133950000188 від 09.01.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесене всупереч нормам чинного законодавства та є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Водночас, з приводу позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає про таке.

Позивач звернулась із заявою про призначення пенсії на пільгових до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача від було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, який і прийняв спірне рішення

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Запорізькій області, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню у спосіб, визначений судом.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 05.01.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст.13ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.032015 №213 із застосуванням показника вікового цензу у 45 років.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №133950000188 від 09.01.2024 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012 , адреса: пр.Соборний, буд.158 Б, м.Запоріжжя, 61022) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 05.01.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.032015 №213 із застосуванням показника вікового цензу у 45 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна