Рішення № 119747967, 13.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6968/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (вул.Софіївська, 19, м.Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 43163579) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області в якому просить (з урахуванням уточнених вимог) суд:

визнати протиправною відмову територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, у зарахуванні до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи ОСОБА_1 в державних органах, а саме: Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеська обласна державна адміністрація з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківська обласна державна адміністрація з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головне управління Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головне управління Держпраці у Харківській області - з 03.04.2018 по 04.11.2019;

зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, з дати звернення до суду, час роботи в державних органах, а саме: Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеська обласна державна адміністрація з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківська обласна державна адміністрація з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головне управління Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головне управління Держпраці у Харківській області з 03.04.2018 по 04.11.2019.

Позов обґрунтований тим, що 12 лютого 2024 року до територіального управління Служби судової охорони у Одеській області позивачем направлено звернення, яке зареєстроване за №Є-4 від 12.02.2024 року стосовно надання інформації щодо періодів, які враховані для обчислення стажу служби та врахування/не врахування до вислуги років для обчислення служби у Службі судової охорони стаж роботи в державних установах. 28 лютого 2024 року позивач отримала відповідь територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 22.02.2024 №46.05-177. За результатами розгляду зазначеного звернення повідомили про те, що стаж роботи у держаних установах не зарахований до вислуги років. Також із відповіді позивач дізналась, що станом на 01.01.2024 року, згідно наказу територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 29.12.2023 №684о/с становить 04 роки 01 місяць 24 дні, до якої зарахований стаж проходження служби у Службі судової охорони у період з 07.11.2019 по 01.01.2024. До проходження служби у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області, позивач працювала: 1. Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса - з 07.03.2002 по 17.04.2006; 2. Одеська обласна державна адміністрація з 17.04.2006 по 06.07.2011; 3. Харківська обласна державна адміністрація з 11.03.2016 по 18.07.2016; 4. Головне управління Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; 5. Головне управління Держпраці у Харківській області - з 03.04.2018 по 04.11.2019. При встановлені зазначеної вислуги років станом на 01.01.2024 року відповідачем не враховані зміни від 18.11.2021 року, що внесені Вищою радою правосуддя до Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони. Вважаючи відмову відповідача зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив в якому заперечує проти позову та вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідачем зазначено, що наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022 Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах затверджено перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. До таких посад належить: 1) Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони; 2) Начальники управлінь, відділів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони. Згідно із Витягом з наказу територіального управління Служби судової охорони у Одеській області № 268 о/с від 14.06.2022 Позивача призначено на посаду провідного спеціаліста відділу організації охорони та підтримання громадського порядку територіального управління Служби судової охорони у Одеській області з 01 червня 2022 року та встановлено надбавку за стаж служби в Службі судової охорони. Стаж служби станом на 01 червня 2022 року 02 роки 06 місяців 25 днів. Відповідно до штатного розпису ТУ Служби посада провідного спеціаліста відділу організації охорони та підтримання громадського порядку територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, на яку призначено Позивача належить до середнього складу співробітників Служби судової охорони. Однак, Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та Постановою № 393 передбачена можливість зарахування стажу роботи в державних органах виключно у разі переходу працівника на подальшу службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони. З огляду на вищенаведене, Позивач проходить службу у Службі судової охорони на посаді провідного спеціаліста ТУ Служби, що не входить до переліку посад затвердженого наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022. Інших правових підстав, для зарахування часу роботи в державних органах до стажу служби у Служби судової охорони законодавством не передбачено. На час розгляду заяви Позивача (вх.№ Є-4 від 12.02.2024 ) до ТУ Служби, а отже з часу виникнення спірних правовідносин, наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022 затверджений перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Як зазначено у позові Позивач є співробітником Служби судової охорони з 07.11.2019 року. Позивач прибула для подальшого проходження служби до територіального Служби судової охорони у Одеській області з територіального управління Служби судової охорони у Харківській області 01.06.2022. Тому відповідач вважає, що розглядати питання про врахування стажу роботи у державних органах до вислуги років Позивача повинно було бути здійснено територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області під час первинного прийняття Позивача на службу.

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про заміну відповідача по справі.

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 з 07.11.2019 року по 31.05.2022 року проходила службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Харківській області. Займала посаду головного спеціаліста.

На підставі наказу ТУ ССО у Харківській області від 01.06.2022 №197о/с позивача було переміщено для подальшого проходження служби до територіального управління Служби судової охорони у Одеській області.

Відповідно до наказу ТУ ССО у Одеській області від 14.06.2022 №268о/с з 01 червня 2022 року позивач проходить службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області. Займає посаду провідного спеціаліста відділу організації охорони та підтримання громадського порядку територіального управління Служби судової охорони у Одеській області. Маю спеціальне звання «майор Служби судової охорони».

При цьому позивач працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса - з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеській обласній державній адміністрації з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківській обласній державній адміністрації з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головному управлінні Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головному управлінні Держпраці у Харківській області - з 03.04.2018 по 04.11.2019, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Позивач звернулась до територіального управління Служби судової охорони у Одеській області із заявою в якій просила надати інформацію щодо періодів, які були враховані для обчислення стажу служби та врахування/не врахування до вислуги років для обчислення служби у Службі судової охорони стаж роботи в державних установах.

Листом від 22.02.2024 року за №46-05-177 територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області повідомило позивача, що стаж роботи у держаних установах не зарахований до вислуги років. Також зазначено, що вислуга років позивача станом на 01.01.2024, згідно наказу територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 29 грудня 2023 року № 684 о/с становить 04 роки 01 місяць 24 дні, до якої зараховується стаж проходження служби у Служби судової охорони за період з 07.11.2019 по 01.01.2024.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 160 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Статтею 164 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що спеціальне звання підполковника Служби судової охорони віднесене до спеціальних звань середнього складу Служби судової охорони.

Частина шоста статті 163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони визначається у відповідному положенні, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення (зі змінами), час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей.

З наведеного слід дійти висновку, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму, яка слугує підставою для звернення до положень Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей (далі - Постанова №393).

Так, згідно з пунктом б частини першої статті 1-2 Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом и частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

У свою чергу, абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Аналіз положень пункту и частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, пункту 5 Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку №384 дає підстави суду дійти висновку, що вказаними нормами права визначено за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах. При цьому, суд констатує, що таке право закріплене в Законі №2262-XII та Положенні, порядок його підтвердження та обчислення - у Постанові №393, а порядок його реалізації - у Порядку №384.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами за змістом поданих ними заяв по суті спору, що на виконання вимог пункту и частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 №519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.

Таким чином, як вірно зазначає відповідач, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Водночас, нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлено в залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.

Суд зазначає, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом и частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ, держава, у даному випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачці прав та правомірних сподівань, не зарахувала до її стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.

Так, записами трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що позивач працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса - з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеській обласній державній адміністрації з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківській обласній державній адміністрації з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головному управлінні Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головному управлінні Держпраці у Харківській області - з 03.04.2018 по 04.11.2019, на державній службі.

Відтак, суд приходить до висновку, що незарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби позивачки у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а посилання відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Апеляційного адміністративного суду у справах №440/289/24 від 24.05.2024 року, №440/287/24 від 03.06.2024 року, №460/24788/23 від 14.05.2024 року, №400/7260/23 від 26.03.2024 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (вул.Софіївська, 19, м.Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 43163579) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, у зарахуванні до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи ОСОБА_1 в державних органах, а саме: Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеська обласна державна адміністрація з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківська обласна державна адміністрація з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головне управління Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головне управління Держпраці у Харківській області - з 03.04.2018 по 04.11.2019.

Зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, з дати звернення до суду, час роботи в державних органах, а саме: Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації м. Одеса з 07.03.2002 по 17.04.2006; Одеська обласна державна адміністрація з 17.04.2006 по 06.07.2011; Харківська обласна державна адміністрація з 11.03.2016 по 18.07.2016; Головне управління Національної поліції у Харківській області з 19.07.2016 по 02.04.2018; Головне управління Держпраці у Харківській області з 03.04.2018 по 04.11.2019.

Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (код ЄДРПОУ 43163579, м.Одеса, вул. Софіївська 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка