Рішення № 119747908, 12.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19914/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі відповідач 1) та Держави Україна в особі Державної прикордонної служби (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України протиправною та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за час перебування в районі бойових дій та участі/забезпечення відсічі збройній агресії за період з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року в сумі 333333 гривень, додаткову винагороду за час виконання військових службових обов`язків під час дії воєнного стану в сумі 290000 гривень;

визнати бездіяльність держави Україна в особі Державної прикордонної служби протиправною та стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, нанесену йому цією бездіяльністю в сумі 160000 гривень у спосіб примусового списання грошей з Державної казначейської служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 24.02.2022 призваний на військову службу по мобілізації на посаду молодшого інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 19.07.2022 по 27.10.2022 відряджений з НОМЕР_1 прикордонного загону у розпорядження НОМЕР_5 прикордонного загону та відповідно до журналу бойових дій перебував в м. Запоріжжі та Запорізькій області з метою виконання бойових завдань. З 13.05.2023 позивач звільнений з військової служби.

Як вказує позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та прийнятого на її реалізацію наказу Адміністрації державної прикордонної служби України № 628-АГ від 09.12.2022 йому повинна була нараховуватись і виплачуватись відповідачем додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень у місяць, а також додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі його у бойових діях, що мало становити 290 000,00 грн (з 24.02.2022 по 18.07.2022 та з 28.10.2022 по 13.05.2023) та 333 333,00 грн (з 19.07.2022 по 27.10.2022) відповідно.

За твердженням позивача, додаткова винагорода у зазначених розмірах йому нарахована і виплачена не була унаслідок протиправної бездіяльності відповідачів, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивач стверджує, що така протиправна бездіяльність спричинила йому моральну шкоду, яку він оцінює у сумі 160000,00 грн.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 08.08.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 22.09.2023 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.10.2023 Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що остання позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу за мобілізацією в НОМЕР_1 прикордонному загону та був направлений в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 прикордонного загону.

В Адміністрації Держприкордонслужби позивач військову службу не проходив, Адміністрація Держприкордонслужби жодних кадрових або фінансових питань щодо позивача не вирішувала.

З огляду на викладене Адміністрація Держприкордонслужби просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.10.2023 запропоновано ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) копії даної ухвали висловити свою думку щодо заміни первісного відповідача або залучення до участі у справі як співвідповідача, подавши відповідне клопотання про заміну або залучення такої особи як співвідповідача, або висловити заперечення чи навести інші доводи з даного процесуального питання.

23.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив.

24.10.2023 НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що пунктом 5 Наказу № 392 визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 Наказу № 392.

Позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 19.07.2022 по 23.07.2022, з 25.07.2022 по 26.07.2022, з 28.07.2022 по 29.07.2022, 30.07.2022, з 04.08.2022 по 06.08.2022 та 12.08.2022, 18.08.2022, 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, 30.08.2022, 12.09.2022, 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022,3 14.10.2022 по 15.10.2022, 18.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до наказів начальника НОМЕР_1 прикордонної служби України від 09.08.2022 №313-ОС та від 30.11.2022 №516-ОС, згідно яких відповідно телеграми від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону № (гриф)/442 від 06.08.2022 та листа начальника НОМЕР_5 прикордонного загону № 6068-22-вх. від 15.11.2022 позивачу в повному розмірі виплачена додаткова винагорода, яка була збільшена до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах, що підтверджується позивачем у позовній заяві.

Додаткова винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць передбачена Постановою №168 була виплачена в повному обсязі за весь період.

Позивач в інші дні службового відрядження відповідно до пункту 2 Наказу № 164 та пункту 2 Наказу № 392 не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та не виконував бойових (спеціальних) завдань та інших заходів передбачених даним пунктом.

У зв`язку з цим органи Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких позивач був відряджений, не надавали відповідачу довідки про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду, яка збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах в повному розмірі.

НОМЕР_1 прикордонний загін діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 за № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі, які можу полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, інших цивільних прав,... у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач не надав до суду належних доказів понесення втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, моральних переживаннях в наслідок порушення майнових права, інших прав,... у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову.

31.10.2023 до суду від Адміністрації Держприкордонслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.11.2023 замінено сторону відповідача державу Україна в особі Державної прикордонної служби України на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Ухвалою суду від 13.11.2023 клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) про заміну відповідача залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.05.2024 витребувано у НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) відомості та підтверджуючі їх документи щодо нарахування та виплати/невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та з 28.10.2022 по 13.05.2023.

Ухвалою суду від 29.05.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач з 28.01.2023 по 13.05.2023 перебував на військовій службі у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) та на грошовому та інших видах забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 внесено зміни до Постанови №168, а саме пункт 21 викладено в такій редакції:

«Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.»

У зв`язку із вищевказаними змінами, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям державної прикордонної служби України (далі - Порядок № 36), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023.

Вказаний наказ був обов`язковим для виконання органами охорони державного кордону, до втрати його чинності на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.09.2023 № 726.

Пунктом 2 Порядку № 36 встановлено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 6 Порядку №36 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Відповідно, за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 нарахування та виплата додаткової допомоги, передбаченої Постановою № 168, врегульовувалось наступними нормативно-правовими актами:

в період з 28.01.2023 по 31.01.2023 діяли постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в редакції від 18.10.2022 та наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ, відповідно до яких на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Тобто, умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень було виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби. Відповідно, у січні 2023 року позивач набув право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень;

в період з 01.02.2023 по 13.05.2023 діяли постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в редакції від 21.01.2023 та Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, відповідно до яких на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачувалась у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Тобто, крім умови виконання обов`язків військової служби, додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень виплачувалась військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання. За вказаний вище період у позивача не виникало права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, у зв`язку з тим, що він не виконував зазначених бойових (спеціальних) завдань.

Позивач хибно вважає, що має право на виплату додаткової винагороди за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 до дня виключення його зі списків особового складу 13.05.2023.

Згідно розрахункових листів за лютий-грудень 2023 від 31.05.2024 №508 у лютому 2023 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у сумі 30 000 грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023.

За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 позивач не виконував бойові завдання передбачені пунктом 2 Порядку №36, у зв`язку з чим, починаючи з 01.02.2023, він не набув права на виплату додаткової винагороди 30 000 гривень, або винагороди у збільшеному до 50 000 гривень чи до 100 000 гривень.

За період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у повному обсязі згідно вимог законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Щодо найменування залученого відповідача НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 року № 971 (далі - Положення № 971) органами охорони державного кордону є прикордонний загін, окремий контрольно-пропускний пункт та авіаційна частина.

Згідно частини 3 розділу IV Положення № 971 орган охорони державного кордону є військовою частиною та має дійсне і умовне найменування.

Дійсне найменування визначається в залежності від ділянки відповідальності органу охорони державного кордону. Умовне найменування закріплено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, залучений відповідач у даній адміністративній справі має:

1) дійсне найменування - « ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 )»;

2) умовне найменування для адміністративно-господарської діяльності - «Військова частина НОМЕР_4 ».

Відповідно до відповіді № 614149 від 29.05.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача - Військова частина НОМЕР_4 .

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.07.2022 № 64-ВВ позивача зараховано в оперативне підпорядкування з НОМЕР_1 прикордонного загону згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.06.2022 № Ш/25-736-Е з 19.07.2022.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 27.10.2022 № 138-ВВ ОСОБА_1 виключено з оперативного підпорядкування НОМЕР_5 прикордонного загону згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.09.2022 № Ш-22-1354-Е з 27.10.2022.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.08.2022 № 302-ОС «Про виплату додаткової винагороди за липень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 у липні 2022 року, а саме за період липень (з 01 по 31) 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 09.08.2022 № 313-ОС «Про виплату додаткової винагороди за липень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а саме з 19.07.2022 по 23.07.2022 11290,32 грн, з 25.07.2022 по 26.07.2022 4516,13 грн, з 28.07.2022 по 29.07.2022 4516,13 грн, з 31.07.2022 по 31.07.2022 2258,06 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.09.2022 № 352-ОС «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 у серпні 2022 року, а саме за період серпень (з 01 по 31) 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.10.2022 № 416-ОС «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 у вересні 2022 року, а саме за період вересень (з 01 по 30) 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.11.2022 № 474-ОС «Про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 у жовтні 2022 року, а саме за період жовтень (з 01 по 31) 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.11.2022 № 516-ОС «Про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а саме з 04.08.2022 по 06.08.2022 6774,19 грн, з 12.08.2022 по 12.08.2022 2258,06 грн, з 18.08.2022 по 18.08.2022 2258,06 грн, з 24.08.2022 по 24.08.2022 -2258,06 грн, з 27.08.2022 по 28.08.2022 4516,13 грн, з 30.08.2022 по 30.08.2022 2258,06 грн, з 12.09.2022 по 12.09.2022 2333,33 грн, з 15.09.2022 по 15.09.2022 2333,33 грн, з 19.09.2022 по 27.09.2022 21000,00 грн, з 30.09.2022 по 30.09.2022 2333,33 грн, з 02.10.2022 по 03.10.2022 4516,13 грн, з 05.10.2022 по 12.10.2022 18064,52 грн, з 14.10.2022 по 15.10.2022 4516,13 грн, з 18.10.2022 по 18.10.2022 2258,06 грн, з 21.10.2022 по 21.10.2022 2258,06 грн, з 23.10.2022 по 23.10.2022 2258,06 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 10.03.2022 № 14/1-ОС «Про виплату винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду під час дії воєнного стану за лютий та березень 2022 року, а саме за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 5357,14 грн, з 01.03.2022 по 25.03.2022 24193,55 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 13.04.2022 № 110/1-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у березні 2022 року, а саме за період з 26.03.2022 по 31.03.2022 5806,45 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.05.2022 № 216/1-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у квітні 2022 року, а саме за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 07.06.2022 № 195-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у травні 2022 року, а саме за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.07.2022 № 258-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у червні 2022 року, а саме за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.08.2022 № 302-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у липні 2022 року, а саме за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.12.2022 № 520-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у листопаді 2022 року, а саме за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 27.12.2022 № 564-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у грудні 2022 року, а саме за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 30000,00 грн.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 27.01.2023 № 39-ОС ОСОБА_1 вибув для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та виключений із списків особового складу та з видів грошового забезпечення з 27.01.2023.

Також у вказаному наказі зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.23022 № 168 гідний виплати додаткової винагороди по 27.01.2023.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.01.2023 № 43-ОС ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 28.01.2023 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення.

Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за період з 01.01.2023 по 31.01.20223 у сумі 30000,00 грн.

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.05.2023 № 264-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 13.05.2023.

Вважаючи, що має право на отримання додаткової винагороди з 19.07.2022 по 27.10.2022 у сумі 333333,00 грн та з 24.02.2022 по 13.05.2023 у сумі 290000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV).

Згідно ч.1 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Частиною 5 статті 14 Закону № 661-IV визначено, що комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Згідно з приписами ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ст.3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 р. - застосовується з 24 лютого 2022 року.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 р. № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - наказ № 164-АГ).

У пункті 1 Наказу 164 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну, політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі ЗО 000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

У пункті 2 Наказу 164 визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;

виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Пунктом 3 наказу 164 визначено, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснювати на підставі одного з документів з таких документів:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - наказ №392) був установлений порядок і умови виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

У пункті 1 наказу № 392 визначено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

У пункті 2 наказу № 392 визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо з районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 наказу № 392 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 5 наказу № 392 визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 наказу № 392.

Судом встановлено, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 19.07.2022 по 23.07.2022, з 25.07.2022 по 26.07.2022, з 28.07.2022 по 29.07.2022, 30.07.2022, з 04.08.2022 по 06.08.2022 та 12.08.2022, 18.08.2022, 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, 30.08.2022, 12.09.2022, 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, 18.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022.

Зазначені періоди були включені до періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та відповідно до наказів від 09.08.2022 № 313-ОС та від 08.11.2022 № 516-ОС була нарахована додаткова винагорода збільшена до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах.

В інші дні, перебування в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону позивач не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та не виконував бойових (спеціальних) завдань та інших заходів.

Відповідна довідка про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392 щодо для військовослужбовця ОСОБА_1 , відрядженого до НОМЕР_5 прикордонного загону, до НОМЕР_1 прикордонного загону не надходила, а тому відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі.

Твердження позивача про те, що ним отримано додаткову винагороду у загальному розмірі 60000,00 грн спростовується наявними у матеріалах справи наказами НОМЕР_1 прикордонного загону щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою від 28.02.2022 № 168, у розмірі 30000,00 грн та у збільшеному до 100000,00 грн розмірі та розрахунковими листами, наданими НОМЕР_3 прикордонним загоном.

Таким чином, судом встановлено, що позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 24.02.2022 по 31.01.2023 у розмірі 30000,00 грн та за період з 9.07.2022 по 23.07.2022, з 25.07.2022 по 26.07.2022, з 28.07.2022 по 29.07.2022, 30.07.2022, з 04.08.2022 по 06.08.2022 та 12.08.2022, 18.08.2022, 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, 30.08.2022, 12.09.2022, 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, 18.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022 у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційної часу участі позивача у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 13.05.2023 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 внесено зміни до Постанови №168, а саме пункт 21 викладено в такій редакції:

«Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».

У зв`язку із вищевказаними змінами, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям державної прикордонної служби України (далі - Порядок № 36), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023.

Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.09.2023 № 726.

Пунктом 2 Порядку № 36 встановлено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 6 Порядку №36 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 позивач не виконував бойові завдання передбачені пунктом 2 Порядку № 36, у зв`язку з чим, починаючи з 01.02.2023, не набув права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за час перебування в районі бойових дій та участі/забезпечення відсічі збройній агресії за період з 19.07.2022 по 27.10.2022 в сумі 333333,00 грн, додаткову винагороду за час виконання військових службових обов`язків під час дії воєнного стану в сумі 290000 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 160000,00 грн суд зазначає, що ці вимоги є похідними від позовних вимог щодо оскарження бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою від 28.02.2022 № 168 , а тому задоволенню також не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у статті 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК України).

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказував на те, що моральна шкода йому завдана нездатністю Державної прикордонної служби забезпечити виконання Конституції України, законів та законодавчих актів територіальними органами Держприкордонслужби.

Позивачем жодними доказами не доведено суду, що бездіяльністю відповідача нанесена позивачу моральна шкода в такому розмірі.

Оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 по справі № 340/1300/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний