Рішення № 119747428, 14.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року № 320/1120/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ТОВ «КАТМА ГРУП»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «КАТМА ГРУП» з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.09.2023 №1739/ж10/31-00-07-05-01-24.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач стверджує, що прийняте за результатами фактичної перевірки товариства податкове повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки правопорушення спростовуються наявними доказами та поясненнями, поданими до податкового органу. Отже, податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, встановлених ч.2 ст.2 КАС України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що актом перевірки встановлено розбіжність між залишками пального над надлишками. Відтак, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзивів та додаткових письмових поясненнях, у задоволенні позову просить відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.02.2024.

19.02.2024 у судове засідання прибули сторони. У зв`язку надання терміну подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечення суд оголошує перерву до 02.04.2024.

02.04.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці суд ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та відкласти розгляд справи до 09.05.2024.

09.05.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та перейти до розгляду справи по суті на 06.06.2024.

06.06.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Головним управлінням ДІС у Кіровоградській області (надалі - податковий орган) на підставі наказу від 21.08.2023 №1074- про проведення фактичної перевірки проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» за адресою фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об?єктів, або інших об?єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального): Кіровоградська обл., Голованівський р-н, смт Голованівськ, вул. Голочанська, буд. 1б.

За результатами проведення перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області складено Акт фактичної перевірки від 31.08.2023 №6102/11-28-09-01/PPO/41775494 (бланк 082754).

Відповідно до висновків Акту перевірки в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог:

-п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, в кількості пального 173 170,57 л на загальну варгість 6 949 664,92 грн.;

-п. 1, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями);

-пп. 5.2.6 д. 5.2 ст. 5 наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв?язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 «Про затвердження інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України».

На підставі висновків акту перевірки, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2023р. №1739/ж10/31-00-07-05-01-24, відповідно до якого ТОВ «КАТМА ГРУП» згідно з підпунктом 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України і згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6 949 664,92 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, тут і надалі, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

У п. 12 розділу II Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР зазначено, що суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), до підакцизних товарів належать:

1)спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

2)тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

3)нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

4)автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

5)електрична енергія.

VI. Оцінка суду

Аналізуючи наведені вище норми, можна дійти висновку, що господарські операції для цілей визначення податку на прибуток та податкового кредиту, формування від`ємного значення мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку, в той же час, відсутність реально вчиненої господарської операції, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, не дозволяє формувати витрати та податковий кредит, від`ємне значення, а, відповідно, і податок на прибуток.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру (мети).

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не обмежується встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу, у тому числі і досліджує також фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевіряє дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановлює зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарських операцій та господарської діяльності.

Довести правовірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість (ч. 1 ст. 77 наведеного Кодексу).

Аналогічний правовий висновок узгоджується із висновком, який було викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у цій справі №804/6781/16, а також у постанові від 09.02.2023 у справі №160/12019/21, який є подібним до цих правовідносин, а відповідно, обов`язковим до застосування адміністративними судами згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального.

Згідно відомостей про акцизні склади позивачем зареєстровано акцизний склад за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Голочанська, 1б (нафтобаза).

В ході проведення цієї фактичної перевірки представниками позивача в присутності перевіряючих було проведено зняття фактичних залишків пального на акцизному складі (інформація про фактичні залишки пального наведена в таблиці яка міститься в акті перевірки).

За результатом проведення зняття фактичних залишків пального на акцизному складі ТОВ «КАТМА ГРУП» з урахуванням відносної похибки приладів вимірювання, встановлено перевищення фактичних залишків пального над залишками пального згідно бухгалтерської довідки, а саме:

1) моторне паливо альтернативне на 143 778,75 л. (Згідно наданої до перевірки видаткової накладної від 21.08.2023 №53011, ціна 1 л. даного палива складала 38,64 грн. Таким чином, загальна вартість даного палива складає 5555610,9 грн.

2) паливо дизельне на 29391,82 л. (Згідно наданої до перевірки видаткової накладної від 21.08.2023 №53011, ціна 1 л. даного палива складала 47,43 грн. Таким чином, загальна вартість даного палива складає 1394054,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, перевищення фактичних залишків пального над залишками пального, згідно бухгалтерської довідки ТОВ «КАТМА ГРУП» складає 173 170, 57 л на загальну вартість 6 949 664,92, що в свою чергу і послугувало висновку контролюючого органу про порушення позивачем п.12 ст.3 ст. 3 Закону №265.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що зливання палива закінчилось приблизно о 18:00 год. Однак, суд відноситься до цих тверджень критично, з огляду на таке.

Дослідивши в судовому засіданні товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів :

від 21.08.2023 №Гад-005653, автомобіль DAF 105.460, 2013, причіп державний номер НОМЕР_1 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 28 730 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:08, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 16:55;

від 21.08.2023 №Гад-005654 автомобіль DAF 105.460, 2013, причіп державний номер НОМЕР_2 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 27 940 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:10, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 17:00;

від 21.08.2023 №Гад-005656, автомобіль DAF 105.460, 2013, причіп державний номер НОМЕР_3 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 29 560 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:22, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 17:10;

від 21.08.2023 №Гад-005658, автомобіль DAF 105.460, 2013, причіп державний номер НОМЕР_4 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 28 474 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:30, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 17:40;

від 21.08.2023 №Гад-005650, автомобіль DAF FT 460 FT, 2016, причіп державний номер НОМЕР_5 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 29 392 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:45, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 17:45;

від 21.08.2023 №Гад-005657, автомобіль DAF 105.460, 2013, причіп державний номер НОМЕР_6 судом встановлено, що цим автомобілем було злито 29 074 л палива, дата і час прибуття до вантажоодержувача 21.08.2023 16:18, дата і час виїзду від вантажоодержувача 21.08.2023 16:55.

Враховуючи час прибуття до вантажоодержувача та виїзду від вантажоодержувача з 16:10 до 17.45, тобто 1 час 35 хвилин на кожен автомобіль 22.5 хвилин ,суд доходить висновку, що злити 6 (шість) вантажних автомобілів за такий короткий проміжок часу фізично неможливо.

У п. 12 розділу II Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР зазначено, що суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), до підакцизних товарів належать:

6) спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

7)тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

8)нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

9)автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

10)електрична енергія.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального та має відповідну ліцензію №990514201900065 на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

Таким чином, враховуючи основний вид діяльності ТОВ «КАТМА ГРУП», такий як оптова торгівля пальним, тобто підакцизним товаром, у позивача відсутні підстави для застосування норм п. 12 розділу ІI Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР, отже застосована податковим органом штрафна санкція є правомірною.

У судовому засіданні позивач вказує, що причина розбіжностей між фактичних залишків пального над залишками пального, згідно бухгалтерської довідки обумовлена тим, що перевірка розпочалась після закінчення робочого дня і відповідно працівники бухгалтерії були відсутні на робочому місці, перевіряючим була надана довідка, яка містила не актуальну інформацію на час проведення перевірки.

Наступною підставою розбіжностей між фактичних залишків пального над залишками пального, згідно бухгалтерської довідки вже позивач зазначає, що між ТОВ «КАТМА ГРУП» та ТОВ «Стандарт Ойл 2000» було укладено договір зберігання пального, який позивач додає в додатках до позовної заяви із актами прийому передачі товару (пального).

Варто зазначити, що представникам податкового органу до перевірки не було надано копії цього договору, як і не було надано актів прийому передачі товару (пального) на зберігання та ніяким усним чином не проінформовано відповідача про власника палива.

Отже, контролюючий орган діяв виключно у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №823/31/17 в постанові від 09 квітня 2021 року зазначає, що якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Тобто, застосування при розрахунку залишків пального методу вимірювання маси з урахуванням відносної похибка, включає в себе основну мету врахування залишку маси пального, яке містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах

У відповідності до вимог п. 12 ст. 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно ст. 20 Закону №265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі Закон №996-XIV), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством", про яке йде мова у пункті 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, не можна обмежувати лише "складанням первинних документів та їх відображенням в бухгалтерському обліку", оскільки сама по собі наявність первинних документів та їх застосування в бухгалтерському обліку не дозволяють встановити чи за всіма первинними документами був оприбуткований товар та відображений в бухгалтерському обліку.

Тобто, саме спеціально встановлені законодавством документи обліку товарних запасів (форми обліку, журнали, відомості, тощо) дозволяють перевірити ведення суб`єктом господарювання обліку всіх товарних запасів, отриманих на підставі первинних документів. А враховуючи те, що фактичною перевіркою може охоплюватися не лише один день, в який проводиться фактична перевірка, а певний період діяльності суб`єкта господарювання, який зазначається в наказі на проведення фактичної перевірки, то саме наявність у суб`єкта господарювання таких документів (форм обліку, журналів, відомостей, тощо) та їх заповнення на підставі всіх первинних документів (а не проведення контролюючим органом в день перевірки інвентаризації фактичних залишків товарних запасів, що знаходяться на реалізації на момент перевірки) дозволить підтвердити ведення суб`єктом господарювання обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством, в господарській одиниці, де здійснювався продаж товарів та яка була об`єктом перевірки контролюючим органом, за період, що перевіряється.

Таким чином до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Решта доводів та аргументів позивача не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених контролюючим органом порушень вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 14.06.2024