Ухвала суду № 119744726, 14.06.2024, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3596/23

Провадження № 1-кп/539/64/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілих : ОСОБА_4 , ОСОБА_5

особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_6

законних представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лубенського міськрайонного суду Полтавської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023170570000558 від 11.06.2023 стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Лубни Полтавської області, українця, громадянина України, з базовою середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, не працюючого, є особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

встановив:

Прокурор Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, уточненим 06.06.2024 року, про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023170570000558 щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема указом від 01 травня 2023 року №254/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 11.06.2023 року о 10 год 30 хв. ОСОБА_6 перебуваючи у АДРЕСА_2 підійшов до торгового лотка, за яким продавець ОСОБА_4 продавала біжутерію, належну ФОП ОСОБА_5 , взяв з лотка дві металеві каблучки, належні ФОП ОСОБА_5 та не маючи наміру їх оплачувати, одягнув їх на пальці своєї правої та лівої руки застосував до продавця ОСОБА_4 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, а саме: наніс один удар кулаком правої руки в обличчя, а область лівої щоки та відштовхнув її від себе, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді синця лівої щоки, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 222 від 12.06.2023 року, по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 із двома викраденими металевими каблучками біжутерії, які належать ОСОБА_5 , загальною вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-23/10591-ТВ від 12.07.2023 196,67 грн. побіг від торгового лотка, в напрямку парку ім. Донченка, після чого був затриманій пересічними громадянами.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинений в умовах воєнного стану.

В обґрунтування уточненого клопотання прокурор посилається на те, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 301 від 07.07.2023, ОСОБА_6 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження, галюцинаторно- параноїдного синдрому і страждав ним у період часу до якого відноситься інкриміноване протиправне діяння. Наявне у нього психічне захворювання позбавляло ОСОБА_6 можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння та позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Згідно висновку додаткової судово-психіатричної експертизи № 45 від 23.01.2024 ОСОБА_6 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження, галюцинаторно- параноїдний синдром, який позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Психічний стан ОСОБА_6 , як в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, так і на даний час обумовлював та обумовлює суспільну небезпеку для інших осіб, тому ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги.

ОСОБА_6 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених п.2 ч.1 ст.94 КК України у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Захисник також вважав за можливе застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, вважав лікування необхідним.

Законний представник ОСОБА_6 ОСОБА_8 не заперечувала проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4ст.186 КК України. Вказав, що 11.06.2023 року близько 10-30 год він підійшов до лотка з біжутерією на площі Ярмарковій в м. Лубни навпроти магазину «АТБ» та став міряти каблучки, знімати з них бирки, хотів їх взяти без грошей, на виплату. Жінка продавець йому не повірила та сказала «знімай» а він вдарив кулаком в щоку. Жінка оступилась, лоток впав, він став тікати, але його затримали двоє військових. Він міряв п`ять каблучок, а скільки взяв не пам`ятає. Пояснив, що має інвалідність з 16 років, через травму голови сильно захворів, має епілепсію. Не заперечував проти застосування примусових заходів медичного характеру.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 11.06.2023 року ОСОБА_5 попросила вийти замість неї на роботу з реалізації біжутерії. Місцем реалізації була площа Ярмаркова в АДРЕСА_1 . Біля 10-11 ранку підійшов раніше їй незнайомий ОСОБА_6 , який став міряти каблучки, знімати з них цінники. Вона запитала, чи буде він їх купувати, він вилаявся на неї, тоді вона сказала зняти каблучки. ОСОБА_6 став лаятись, штовхати її та столик, від чого останній перекинувся, вдарив її в обличчя кулаком. В конфлікт втрутились перехожі, і тоді ОСОБА_6 став тікати, військовий чоловік його затримав. Після затримання ОСОБА_6 намагався зняти каблучки. Спроб повернути каблучки не вчинював

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила , що вона є реалізатором біжутерії. 11.06.2023 року не працювала, оскільки з особистих справ перебувала у м. Львів і попросила підмінити її ОСОБА_4 11.06.2023 року їй зателефонували працівники поліції та повідомили про правопорушення. ОСОБА_6 знає, оскільки він часто підходив до її робочого місця, міряв каблучки і вона розуміючи стан людини, намагалась м`яко вирішити всі питання з ним. Після подій пропало дві каблучки, які вона упізнала, претензій до ОСОБА_6 не має.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 11.06.2023 року, до обіду перебував на площі Ярмарковій в м. Лубни Полтавської області де почув галас, звук розбитого скла, та повернувшись побачив як ОСОБА_6 штовхнув та вдарив жінку, підбіг та відштовхнув ОСОБА_6 від жінки. Жінка плакала та сказала, що ОСОБА_6 одягнув на пальці каблучки та не хоче за них розраховуватись за них. ОСОБА_6 намагався покинути місце правопорушення, однак свідок його затримав та передав працівникам поліції.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 на запитання прокурора пояснив, що на час проведення експертизи ОСОБА_6 потребував госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, у висновку експертизи про це не зазначено, оскільки визначення конкретного виду примусових заходів медичного характеру виходить за межі компетенції судово-психіатричної експертизи.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.186 КК Українипідтверджено дослідженими судом в судовому засіданні доказами, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 40);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.42-44);

- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 11.06.2023 року (а.с.45-49);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідкою до вказаного протоколу (а.с. 62-65);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 з фототаблицею до нього (а.с.66-75);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідкою до вказаного протоколу (а.с. 76-79);

- висновком судово медичної експертизи № 222 від 12.06.2023 року, згідно якої у потерпілої ОСОБА_4 встановлено тілесні ушкодження у вигляді синця лівої щоки, які утворились від дії тупого предмету, яким могла бути кисть руки, зжата в кулак, можливо в указаний в постанові строк і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.81);

-протоколом огляду від 14.06.2023 року (а.с. 84-99);

-висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-23/10591-ТВ від 12.07.2023 (а.с. 103-109);

-постановою про визнання речовими доказами (а.с.110-111);

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою та приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, доведено повністю.

Відповідно до нормст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Статтею 513 КПК Українипередбачено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Частиною 1 ст.503 КПК Українирегламентовано, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Згідно зіст.93 КК Українипримусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 301 від 07.07.2023, ОСОБА_6 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження, галюцинаторно- параноїдного синдрому і страждав ним у період часу до якого відноситься інкриміноване протиправне діяння. Наявне у нього психічне захворювання позбавляло ОСОБА_6 можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння та позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_6 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Визначення конкретного виду примусових заходів медичного характеру виходить за межі компетенції судово-психіатричної експертизи.

Згідно висновку додаткової судово-психіатричної експертизи № 45 від 23.01.2024 ОСОБА_6 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження, галюцинаторно- параноїдний синдром, який позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Психічний стан ОСОБА_6 , як в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, так і на даний час обумовлював та обумовлює суспільну небезпеку для інших осіб, тому ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги.

Зазначені висновки не викликають у суду сумнівів про те, що ОСОБА_6 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження, галюцинаторно- параноїдного синдрому, яке зумовлює неосудність ОСОБА_6 і викликає потребу в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку №45 від 23.01.2024.

Отже, у судовому засіданні встановлена неосудність ОСОБА_6 на момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння, оскільки він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_6 також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому відповідно до ч.2 ст. 19 КК Українине підлягає кримінальній відповідальності.

У відповідності до вимог ст.ст.19,94КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів із звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Суд при визначенні виду і міри примусового заходу медичного характеру, враховує не тільки характер захворювання ОСОБА_6 та рекомендації експертів про тип лікувального заходу, але також і його відношення до вчиненого, дані про його особу. При цьому будь-яких доказів, які б давали підстави суду застосувати інший примусовий захід медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , надано не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що мало місце суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_6 в стані неосудності, тому до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру, у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

До набранняухвалою законноїсили запобіжнийзахід ОСОБА_6 залишити ранішеобраний передачуна піклуванняблизьким родичамчи членамсім`ї,а самебатькові ОСОБА_7 ,з обов`язковимлікарським наглядом.

Згідно ст.ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371,372,392-395,503,512,513,516,532 КПК України,ст.94 КК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру кримінальному провадженні № 12023170570000558 від 11.06.2023 щодо вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.186 КК України- задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , примусові заходи медичного характеру, у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

До набранняухвалою законноїсили запобіжнийзахід ОСОБА_6 залишити ранішеобраний передачуна піклуванняблизьким родичамчи членамсім`ї,а самебатькові ОСОБА_7 ,з обов`язковимлікарським наглядом.

Витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-23/10591-ТВ від 12.07.2023 року в сумі 1434,00 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази: чоловічу каблучку із металу жовтого кольору по типу перстня, вагою 5,82 г., чоловічу каблучку із металу жовтого кольору, по типу перстня із чорною емаллю, вагою 8,29 г. повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1