Вирок № 119742127, 14.06.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1191/18

Провадження по справі 1-кп/305/32/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.06.2016 року внесено до ЄРДР за № 12016070140000684, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має 1 н/л дитину, раніше лісничого цеху ПП « ОСОБА_9 », військовозобов`язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Фабула обвинувачення: ОСОБА_5 , пред`явлено обвинувачення, в тому, що 03 червня 2016 року близько 16 год перебуваючи на території колишньої меблевої фабрики, розташованої в АДРЕСА_2 , організував бригаду найманих працівників з трьох осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які в подальшому за незаконною вказівкою організатора - ОСОБА_5 частково знищили шляхом розбирання нежитлову будівлю площею 52,5 м. кв розміром 11,0 м х 6.1 м та висотою 3,4 м комплексу будівель меблевої фабрики належну на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 30 квітня 2015 року та витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 37060186 від 30.04.2015 року ОСОБА_6 , спричинивши при цьому власнику вказаної будівлі шкоди у великих розмірах, які згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 245/03-17 від 03.03.2017 року становить 268244 гривень.

Натомість судом встановлено в ході судового розгляду інші обставини справи.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , вину свою у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 194 КК України, заперечив, та показав суду.

Йому зателефонували знайомі та повідомили про пожежу на мебельній, де поруч з його виробничими об`єктами знаходиться приміщення ОСОБА_6 , при цьому він не знав того, що вказане приміщення належить ОСОБА_13 . Ці ж особи повідомили про пожежу ДСНС. Після пожежі дах з приміщення обвалився та упав на територію, яка належить йому, тому через деякий час зустрівши знайомих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 попросив їх допомогти прибрати обгорілі балки, які заважали проходу, несли загрозу життю людей та могли в будь-який час обвалитися. Під час демонтажу обгорілих балок та звільнення проходу прийшов ОСОБА_17 та став виясняти причину присутності посторонніх на його об`єкті. Вину свою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 194 КК України заперечив, просив виправдати його.

Потерпілий ОСОБА_6 показав суду, у 2016 році групою осіб самовільно було розбито приміщення, яке належить йому в смт Ясіня. На запитання, чому це вони роблять, люди відповіли, що виконують вказівку свого начальника - ОСОБА_5 . Про наведене повідомив поліцію. Вказане приміщення купив з прилюдних торгів, до того як його почали розбирати, там була пожежа. Приміщення не використовувалося, але там були вікна та двері, електрики не було. Внаслідок пошкодження майна йому завдано матеріальної шкоди на суму 268244 гривні, а тому на вказану суму заявляє цивільний позов.

Допитаний в ході судового розгляду судовий експерт ОСОБА_18 показав суду. Особисто був на місці згарища у АДРЕСА_2 , де обстеживши залишки об`єкта виявив, що окрім пожежі стороннього зносу не було. Збитки були завдані виключно, внаслідок пожежі, а не сторонніми людьми. Наданий суду експертний висновок підтримує.

Допитані в ході судового слідства свідки, жоден з яких не підтвердив того, що саме вони розбирали несучі стіни, знімали дах чи іншим чином порушували несучі конструкції споруди. Саме ці особи, усували наслідки пожежі, намагаючись усунути перешкоди у безпечному проході всередині та ззовні пошкодженого приміщення. Жоден з допитаних свідків не вказали на те, що саме ОСОБА_19 сказав їм розбирати основу приміщення, навпаки зазначили, що саме ОСОБА_19 , просив їх розібрати обгорілі балки, з метою безпечного проходу через пошкоджене пожежею приміщення.

Зокрема, свідок ОСОБА_20 допитаний в ході судового розгляду, проказав суду. Особисто неодноразово приходив на територію меблевої фабрики в смт Ясіня, де набирав для худоби опилки. Одного разу, десь у 2016 році ОСОБА_19 попросив розібрати пошкоджені вогнем балки всередині приміщення з метою безпеки, жодних стін він не розбирав, на місці згарища були чотири стіни.

Свідок ОСОБА_21 показав суду, що у 2016 році допомагав розбирати приміщення, яке згоріло, звільняючи його від обгорілих дерев`яних балок. Коли на це прийшов ОСОБА_22 та став виясняти чому вони розбирають приміщення, він пояснив про те, що допомагав звільнити приміщення від згорілих будівельних матеріалів з метою безпеки. Жодних конструкцій він не розбирав, цілісності стін приміщення не порушував. Роботи тривали менше пів години. Свідок ОСОБА_23 пояснив, що один раз у два тижні приходив за тирсою до пилорами. В один з днів ОСОБА_19 попросив його викинути після пожежі залишки деревини з метою безпеки, оскільки такі висіли й могли обвалитися. Під час роботи він викидував після пожежі обгорілі балки. Все було обгоріле. Прийшов ОСОБА_17 і став виясняти, що там він робить. Інших людей з ним не було, поліції при ньому не було. Роботи проводив протягом декількох хвилин та безплатно.

Судом досліджено також письмові докази: - протокол прийняття заяви, про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2016 року, де ОСОБА_6 повідомив поліцію про пошкодження будівлі комплексу меблевої фабрики, спричинивши матеріальну шкоду на суму 100 тис. грн. При цьому суд звертає увагу, що така заява не містить даних про їх офіційну реєстрацію;

- витяг з ЄРДР від 08.06.2016 року за № 12016070140000684, в якому стверджено, що мала місце реєстрація правопорушення; - протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.06.2016 року та 07.06.2016 року ОСОБА_17 повідомив про те, що 03.06.2016 року особи - ОСОБА_24 та ОСОБА_25 з допомогою ряду осіб, самовільно розбили частину його будівель комплексу меблевої фабрики, проникнувши на його територію; - ОСОБА_17 заявив цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди за завдані йому матеріальні збитки; - заяву від імені ФОП ОСОБА_6 повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей про початок судового слідства по ст. 194 КК України; - протокол огляду від 04.06.2016 року, де слідчим ОСОБА_26 оглянуто будівлю приміщення за адресою АДРЕСА_3 , з якої слідує, що на момент огляду на будівлі відсутній дах та горище, наявні залишки стін будівлі, наявні фрагменти залишків конструкції, всередині приміщення будь-яких речей не було. З лівої сторони пошкодженої будівлі знаходиться цех, з правої сторони будівлі теж перебуває інший цех. Біля одного із залишків стіни на землі перебуває незначна кількість обгорілих залишків деревини; - з відомостей про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відомо, що комплекс будівель меблевої фабрики в АДРЕСА_2 належить ОСОБА_27 ; - свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) стверджено законність придбання майна ОСОБА_28 ; - висновком про повідомлення чергового ДСНС у Рахівському районі від 02.06.2016 року, стверджено, що 02.06.2016 року сталася пожежа одноповерхового цегляного будинку складського приміщення пилорами ПП « ОСОБА_9 » розміром 10х7. Пожежу ліквідовано о 02 год. 27 хв. пожежним караулом. Внаслідок пожежі пошкоджено крівлю площею 15 м ? та змінну одежу працівників оздоблення стін 20 м ?. На той час причина пожежі не встановлена. - висновком експерта № 245/03-17 від 03.03.2017 року стверджено, що вартість нанесеної шкоди внаслідок пошкодження будівлі «І», яка належить до комплексу будівель меблевої фабрики АДРЕСА_2 становить 268 тис 244 грн.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, а саме: умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Суд встановив, що 02 червня 2016 року на об`єкті належному ОСОБА_27 в АДРЕСА_2 , сталася пожежа у складському приміщенні будівлі меблевого цеху з причин не встановлених органом дізнання.

Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути тимчасово або частково втрачених корисних якостей, для використання його за функціональним призначенням лише після необхідних фінансових, трудових та інших витрат. - Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_5 організував бригаду найманих працівників з трьох осіб, які в подальшому за його вказівкою за участі самого організатора - ОСОБА_5 частково знищили шляхом розбирання нежитлової будівлі прощею 25, 5 м.кв. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України, знищення чужого майна - це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану за якого воно взагалі не може бути використане за своїм призначенням, при чому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди, тощо), внаслідок знищення перестає існувати як таке.

Згідно зі встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_5 за допомогою трьох осіб - ОСОБА_29 , ОСОБА_14 та ОСОБА_20 частково знищили шляхом розбирання нежитлову будівлю мебельного цеху. Пошкодження чужого майна полягає у такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність, і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням, таке майно може бути відновлене тільки за умови певних витрат.

Таким чином, фабула обвинувачення та зміст кваліфікації дій ОСОБА_5 є різною, що є неприпустимим, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, повинні відповідати правовій кваліфікації. Згідно з тлумаченням слова організувати, це створювати засновувати що-небудь залучаючи до нього інших, спираючись на них, здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення. Чинний КК України в ч. 3 ст. 27 визначив, що організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію, або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально-протиправної діяльності, організованої групи або злочинної організації. При цьому орган досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфікує винятково за ч. 1 ст. 194 КК України без посилання на ст. 27 КПК України. Жоден із допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження свідків, а це ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , не надали суду показів, які би свідчили про те, що саме ОСОБА_5 організував їх з метою часткового знищення чужого майна, роботи проводилися після пожежі та з виключно метою безпеки здоров`ю працівників.

Навпаки, вказані свідки зазначили, що ОСОБА_5 , сприяв в наданні допомоги з розбирання обгорілих балок та іншого будівельного матеріалу, який залишився внаслідок пошкодження від пожежі, що виникла напередодні та могла нести загрозу для життя оточуючих, в тому числі насамперед їх, як таким, що систематично користувалися вказаним об`єктом, йдучи через нього щоденно за опилками для худоби. Суд вважає недоведеним вчинення будь-яких дій спрямованих на сприяння організації умисного пошкодження чужого майна ОСОБА_5 .

Знищення майна внаслідок попередньої пожежі, не може слугувати в послідуючому підставою для його пошкодження. Частина 1 статті 194 КК України передбачає кримінальну відповідальність за двох умов: умисного знищення або пошкодження майна, але в обох випадках, якщо заподіяно шкоду у великих розмірах.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому КПК України порядку на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини мотив і мета вчинення. Частиною 1 статті 92 КПК України зазначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього кодексу, за винятком випадків передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора, та в установлених цим Кодексом випадках - на потерплого. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний раз з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд відповідно до вимог ст. 337 КПК України не вправі за результатами судового розгляду змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог закону, є порушенням права на захист, суд ухвалюючи вирок не може виходити за межі пред`явленого обвинувачення. Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах підтримав обвинувачення пред`явлене ОСОБА_5 посилаючись на обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд обрати ОСОБА_5 покарання - штраф 850 грн та звільнити його від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України. Адвокат ОСОБА_7 у судових дебатах, посилаючись на те, що досудовим слідством та під час судового слідства не здобуто жодних доказів про умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, та вказала, що докази надані прокурором не доказують про винуватість обвинуваченого. А тому, просила виправдати ОСОБА_5 з-під обвинувачення. ОСОБА_5 під час судового розгляду не погоджувався на закриття кримінального провадження щодо нього на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України.

У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок. Надаючи аналіз фактичним обставинам справи, наводячи норми чинного законодавства, суд приходить до беззаперечного висновку, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження, не встановлені достатні докази для доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним пред`явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 194 КК України. Жодними доказами умисного пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах в діях ОСОБА_5 не доведено. Навпаки, свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , пояснили, що розбирання будівельного хламу, після пожежі, робили винятково з метою власної безпеки, маючи безпечний доступ до пилорами, з метою набирання там опилок, то розбираючи частково пошкоджені пожежею балки, що частково опиралися в сусідню будівлю ПП « ОСОБА_9 ».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 не доведена, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях. А тому, виходячи із наведеного, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок, визнає ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 194 КК України, у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Інші процесуальні питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку. Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Витрати на залучення експерта відсутні. Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 в порядку ч. 3 ст. 129 КПК України, підлягає залишенню без розгляду. Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 194 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 , в порядку ч. 3 ст. 129 КПК України залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.

Суддя: ОСОБА_1