Рішення № 119740801, 03.04.2024, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
03.04.2024
Номер справи
921/52/24
Номер документу
119740801
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/52/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув справу у порядку загального позовного провадження

за позовом Керівника Бучацької окружної прокуратури, вул. Міцкевича, 10А, м. Бучач, Тернопільська область в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, в особі Золотопотіцької селищної ради, вул. Д. Галицького, 124, смт. Золотий Потік, Чортківський район, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради, вул. Лесі України, 77, смт. Золотий Потік, Бучацький район. Тернопільська область.

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у розмірі 55 938,11 грн.

За участю учасників судового процесу:

від прокуратури: Пагут О.С. - прокурор,

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю.

Судові процедури

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах справи згідно до вимог ГПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

Керівник Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в особі Золотопотіцької селищної ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 18.02.2021, №5/1 від 27.04.2021, №6 від 21.05.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 15.07.2021, №9 від 17.08.2021, №10 від 23.09.2021 та ghj стягнення грошових коштів у розмірі 55 938,11 грн.

Відкриття провадження у справі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.02.2024, для розгляду справи №921/52/24 визначено суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2024 відкрито провадження у справі №921/52/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.03.2024.

Також, ухвалою суду від 06.02.2024 залучено до участі у справі №921/52/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради, вул. Лесі України, 77, смт. Золотий Потік, Бучацький район. Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02000530.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначено на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/52/24 до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 25.03.2024 розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 25.03.2024 оголошено перерву до 03.04.2024, про що винесено відповідну ухвалу.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог прокурора та представника позивача, їх вступне слово, заперечення представника відповідача, його вступне слово та заслухано заключне слово прокурора та представника відповідача.

У судовому засіданні 03.04.2024, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін

Правова позиція прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні спірних додаткових угод порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки Споживач сплатив кошти за переданий природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, а тому прокурор вважає, що безпідставно переплачено бюджетних коштів в загальній сумі 55 938,11 грн.

В якості правових підстав позову зазначено приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст.16, 202, 203, 215, 670 Цивільного кодексу України.

Однак, 08.03.2024 прокуратурою надіслано клопотання (вх. № 1977), в якому викладено доводи щодо додаткового обґрунтування правових підстав позовних вимог щодо стягнення надмірно сплачених грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України з посиланням на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

У судовому засіданні прокурором підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задоволити, з врахуванням письмових пояснень ( вх. №2616 від 02.04.2024) щодо правильності викладення пункту 10 прохальної частини позовної заяви. Зокрема, зазначено, КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради (сторони договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021). Підприємство має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. При цьому КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, посилаючись на висновки КГС ВС, викладені у підпункті 6.49 постанови від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради, яке є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18). Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21. Тобто, КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача оскільки рішення у справі безпосередньо стосується інтересів КНП як замовника закупівлі, яке наділене правом вимоги щодо повернення безпідставно сплачених ним бюджетних коштів.

Правова позиція позивача.

Представник позивача Західного офісу Держаудитслужби позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Представник позивача Золотопотіцької селищної ради в судове засідання не з"явився.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог в усній формі. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Пояснення третьої особи.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, вимог ухвали суду не виконала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, сформовані Господарським судом Тернопільської області (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, положення статті 13 ГПК України, якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без їх участі, за наявними у ній матеріалами.

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема третя особа не скористалася наданими їй процесуальними правами на подання письмових пояснень по суті спору, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, сторони не позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо наявності підстав прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Господарським процесуальним кодексом України так і Законом України "Про прокуратуру".

Статтею 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (ч.3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч.4).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 17.08.2020 у справі №924/1240/18 та від 31.08.2020 у справі №913/685/19.

Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Поняття " орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі № 918/313/17 від 27.02.2018.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції. Контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Як визначено статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (стаття 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізія ми приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. п. 1, 7, 8, 10 ч.1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (п.3 Положення про Державну аудиторську службу України) .

Пунктом 4 Положення про Державну аудиторську службу України визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.6 Положення).

Таким чином, Державна аудиторська служба України як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави, а також в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Таким чином, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 31.05.2022 у справі №927/515/21.

Водночас, положення вищевказаних нормативно-правових актів не визначають конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

23.11.2022, 25.04.2023 та 14.12.2023 Бучацькою окружною прокуратурою у листах відповідно за №3160вих.-22, №53-1565ВИХ-23 та №53-5300ВИХ-23 доведено Західному офісу Держаудитслужби про допущені порушення при укладенні Додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 03/м-023 від 12.01.2021 та не вжиття заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області своїми відповідями листами від 02.12.2022, від 01.05.2023 та від 20.12.2023 повідомлено прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав та заходи позовного характеру шляхом звернення до суду здійснюватися не будуть. Водночас, висловлено прохання щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Також, управління не заперечувало щодо звернення прокуратури з відповідним позовом до суду.

Оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять, вказаним уповноваженим органом у даних спірних правовідносинах жодних дієвих заходів з метою усунення порушень, вказаних окружною прокуратурою, не вжито.

Наведене утворює передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Західного офісу Державної аудиторської служби України.

За наведених мотивів суд погоджується з доводами прокурора, що Західний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №911/1534/19.

Оскільки Держаудитслужба є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету, зокрема для здійснення закупівель, суд дійшов висновку, що прокурором правильно визначено останню як особу, в інтересах якої він звернувся до суду за захистом порушеного інтересу держави.

Разом з цим, позовна заява прокурором подана в інтересах держави в особі Золотопотіцької селищної ради з огляду на те, що джерелом фінансування предмету закупівлі є кошти бюджету.

Згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи.

Як зазначено в преамбулі Закону, цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються через правовий механізм публічних закупівель.

Згідно статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах серед іншого поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Як визначено статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено , що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Бюджетна система України складається зокрема з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування ( статті 2, 5 Бюджетного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Джерелом фінансування вказаної у позовній заяві закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Золотопотіцька селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Для реалізації наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Держава створює умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені в Законі України "Про публічні закупівлі". Дотримуватись цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців територіальної громади.

З огляду на викладене, Золотопотіцька селищна рада приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

25.04.2023 та 14.12.2023 Бучацькою окружною прокуратурою у листах відповідно №53-1569ВИХ-23 та №53-5294ВИХ-23 доведено Золотопотіцькій селищній раді про допущені порушення при укладенні Додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 03/м-023 від 12.01.2021 та не вжиття заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

Золотопотіцька селищна рада відповіддю від 27.04.2023 повідомлено прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав та заходи позовного характеру шляхом звернення до суду здійснюватися не будуть. Водночас, висловлено прохання щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Також, не заперечила щодо звернення прокуратури з відповідним позовом до суду.

Наведене свідчить про нездійснення органом самоврядування захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, адже будучи обізнаним про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що беззаперечно свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, оскільки правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а додаткові угоди, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідають, Золотопотіцька селищна рада мала можливість та достатньо часу на них відреагувати, проте жодних заходів до відновлення інтересів держави не вжила.

Враховуючи наведене, суд вважає належним чином обґрунтованою наявність підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Золотопотіцької селищної ради.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.

На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", окружною прокуратурою 26.01.2024 повідомлено Західний офіс Держаудитслужби та Золотопотіцьку селищну раду листами повідомлення про представництво інтересів держави шляхом подання позову до суду.

Оскільки позивачі були обізнані про відповідне порушення прав держави, не вчинили належних дій на усунення таких порушень та захист прав та інтересів держави, суд вважає, що у даному випадку прокуратурою доведено наявність підстав для здійснення представницьких функцій шляхом звернення до суду з позовом у цій справі в інтересах держави.

28 січня 2021 року Золотопотіцька селищна рада рішенням за №168 "Про прийняття у комунальну власність Золотопотіцької селищної ради юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради" вирішила прийняти безоплатно у комунальну власність Золотопотіцької селищної ради із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чортківського району юридичну особу - комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради, код ЄДРПОУ 02000530. Перейменувати юридичну особу комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради у комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради.

Також, 28.01.2021 рішенням Золотопотіцької селищної ради за №168 затверджено Статут комунального некомерційного підприємства "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3, 1.4 Статуту, комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради є лікарняним закладом охорони здоров"я комунальним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги будь яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Засновником, власником та органом управління майном Підприємства є Золотопотіцька селищна рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Майно підприємства є власністю Золотопотіцької селищної ради. Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов"язків КНП "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради.

Пунктом 5.3 Статуту визначено, що джерелами формування майна та коштів Підприємства є кошти місцевого бюджету ( бюджетні кошти).

Так, 25.04.2023 Бучацькою окружною прокуратурою у листі №53-1570ВИХ-23 доведено Комунальному некомерційному підприємству "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради про допущені порушення при укладенні Додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 03/м-023 від 12.01.2021 та не вжиття заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради відповіддю від 27.04.2023 повідомлено прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав та заходи позовного характеру шляхом звернення до суду здійснюватися не будуть, у зв"язку з обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

26.11.2020 Золотопотіцькою селищною радою на веб-порталі публічних закупівель "Ргоzоrrо" розміщено оголошення за № UА-2020-11-26-005130-b про намір здійснити закупівлю природного газу в обсязі 90 000 куб. м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі з терміном постачання до 31.12.2021.

У відкритих торгах взяли участь 3 учасники ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", ПП "ОККО Контракт" та ТОВ "Тернопільоблгаз" .

Переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ "Тернопільоблгаз" з ціновою пропозицією 547 560,00 грн, оформлено протоколом засідання тендерного комітету №27 від 28.12.2020.

Зі Звіту про результати проведення процедури закупівлі № UА-2020-11-26-005130-b повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів за тендерною пропозицією 547 560,00 грн з ПДВ оприлюднено 28.12.2020.

12.01.2021 між ТОВ "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено договір про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №03/м-023.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Споживачу природний газ (ДК 021:2015, код 09120000-6 газове паливо ( 09123000-7 природний газ) у необхідних для Споживача об"ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість природного газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг доступу до потужності.

Річний плановий обсяг постачання газу становить 90000 куб.м. (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що планові обсяги постачання газу по місяцях: визначено в Додатку №2, що є невід`ємною частиною Договору, а саме: у січні - 12,9, у лютому 14,9, у березні - 15,5, у квітні - 7,5, у жовтні 7,5, у листопаді 15,0 та у грудні 15,5.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення) ( п.1.4 Договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 Договору).

За умовами п.3.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно п.3.2. Договору ціна природного газу за 1 куб. м. визначається відповідно до діючих цін Постачальника , з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу за 1 тис. куб. м. з 01.01.2021 становить 6084,00 грн.

У пункті 3.3 Договору сторони визначили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору , застосовується сторонами при складанні актів приймання передачі газу та розрахунках за цим Договором ( п.3.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного за розділом ІІ цього Договору (п. 3.6 Договору).

Загальна сума Договору складає 547 560,00 грн (п. 3.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк по 31.12.2021 та поширює дію на відносини Сторін , що фактично склалися з 01.01.2021 (п. 11.1 Договору).

У пункті 11.2 Договору сторони передбачили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

18.01.2021 ТОВ "Тернопільоблгаз" звернулось з листом №6 до Комунального некомерційного підприємства "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна ТОВ "Тернопільоблгаз" за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України з 01.01.2021 становить 6 692,40 грн за 1 куб. м., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

Підставою для підняття ціни на природний газ долучено копію експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-35 від 14.01.2021

21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 12.01.2021 за № 03/м-023, якою сторони дійшли згоди внести зміни у п.3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 січня 2021 року становить 6692,40 грн, керуючись п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" , враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції (п.1 Додаткової угоди №1).

Сума договору залишається без змін ( п.2 Додаткової угоди №1).

Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 81,818 тис. куб. м. (п.3 Додаткової угоди №1).

01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено додаткову угоду №4 до Договору про постачання природного газу від 12.01.2021 за № 03/м-023, якою сторони змінили Споживача згідно Договору Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради на Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" ( Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної рад, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено низку інших додаткових угод до договору №03/м-023, якими фактично зменшені обсяги поставки природного газу, внаслідок збільшення ціни за товар.

Так, за час існування спірних договірних відносин, їхніми учасниками укладено одинадцять додаткових угод, в тому числі вісім щодо зміни ціни природного газу та обсягів його постачання. Зокрема:

- 29.01.2021 укладено Додаткову угоду №2, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 січня 2021 року становить 7 359,00 грн Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 74,406 тис. куб. м.;

- 19.02.2021 укладено Додаткову угоду №3, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 лютого 2021 року становить 8094,00 грн Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 68 337 тис. куб. м.;

- 27.04.2021 укладено Додаткову угоду №5/1, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 квітня 2021 року становить 8700,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 70,836 тис. куб. м.;

- 21.05.2021 укладено Додаткову угоду №6, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 травня 2021 року становить 8700,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 59,882 тис. куб. м.;

- 17.06.2021 укладено Додаткову угоду №7, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 червня 2021 року становить 10 488,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 58,029 тис. куб. м.;

- 15.07.2021 укладено Додаткову угоду №8, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 липня 2021 року становить 11 535,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 56,345 тис. куб. м.;

- 17.08.2021 укладено Додаткову угоду №9, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 серпня 2021 року становить 12 687,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 54,728 тис. куб. м.;

- 23.09.2021 укладено Додаткову угоду №10, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 вересня 2021 року становить 13 955,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 53,257 тис. куб. м.

30.09.2021 укладено Додаткову угоду №11, якою сторони вирішили у зв"язку з зміною ринкової ціни на природний газ та неможливістю ТОВ "Тернопільоблгаз" постачати природний газ по діючих цінах згідно умов Договору, припинити дію Договору №03/м-023 від 12.01.2021 з 01.10.2021 за ініціативою Постачальника, а у частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

До укладених Додаткових угод в підтвердження щодо підняття ціни на природний газ Постачальником долучено відповідні листи останнього, експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.

На виконання умов Договору з врахуванням Додаткових угод Постачальник поставив, а Споживач отримав природний газ в кількості 39,756 тис. куб. м. на загальну суму 322 001,17 грн, про що свідчать Акти приймання передачі природного газу, а саме:

- №03/м-023/0121-1381 від 31.01.2021 в обсязі 7,567 тис. куб. м. на суму 55 685,55 грн;

- №03/м-023/0221-2804 від 28.02.2021 в обсязі 12,783 тис. куб. м. на суму 103 465,60 грн;

- №03/м-023/0321-4693 від 31.03.2021 в обсязі 12,163 тис. куб. м. на суму 98 447,32 грн;

- №03/м-023/0421-5552 від 30.04.2021 в обсязі 6,755 тис. куб. м. на суму 58 768,50 грн;

- №03/м-023/0521-7192 від 31.05.2021 в обсязі 0,114 тис. куб. м. на суму 1087,56 грн;

- №03/м-023/0621-7874 від 30.06.2021 в обсязі0,094 тис. куб. м. на суму 985,87 грн;

- №03/м-023/0721-8326 від 31.07.2021 в обсязі 0,094 тис. куб. м. на суму 1 084,29 грн;

- №03/м-023/0821-3033 від 31.08.2021 в обсязі0,094 тис. куб. м. на суму 1 192,58 грн;

- №03/м-023/0921-9490 від 30.09.2021 в обсязі0,092 тис. куб. м. на суму 1 283,90 грн.

Також, Постачальником виставлено Споживачу рахунки на оплату природного газу , зокрема від 31.01.2021, від 22.03.2021, від 06.04.2021, від 27.04.2021, від 04.06.2021, від 05.07.2021, від 02.08.2021, від 02.09.2021, від 29.09.2021.

В свою чергу, Споживачем за спожитий природний газ сплачено Постачальнику кошти на загальну суму 322 001,17 грн, про що свідчать платіжні доручення №1 від 22.03.2021 на суму 159 151,15 грн, № 5 від 07.04.2021 на суму 98 447,32 грн, №9 від 28.04.2021 на суму 58 768,50 грн; №14 від 04.06.2021 на суму 1 087,56 грн, №№19 від 07.07.2021 на суму 985,87 грн, №25 від 02.08.2021 на суму 1 084,29 грн, №27 від 03.09.2021 на суму 1 192,58 грн, №36 від 27.10.2021 на суму 1 283,90 грн.

За доводами прокурора, укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель призвело до оплати природного газу за період з січня 2021 року по вересня 2021 року в обсязі 39,756 тис.м3 по ціні за одиницю товару, що більша, ніж передбачена умовами укладеного за результатами торгів договору на загальну суму 322 001,17 грн

Отже, сума безпідставно отриманих коштів ТОВ "Тернопільоблгаз" становить 55 938,11 грн.

На підтвердження факту невідповідності спірних додаткових угод, прокурором долучено до позову акт №04-22/7 від 16.09.2022 перевірки закупівель проведених Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня "Золотопотіцької селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

На думку прокурора, додаткові угоди №№2, 3, 5/1, 6, 7, 8, 9, 10 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню.

Такі обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із відповідним позовом.

Норми права, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов таких висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Тобто, право на судовий захист у суб`єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

Щодо підстав для визнання недійсними додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 18.02.2021, №5/1 від 27.04.2021, №6 від 21.05.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 15.07.2021, №9 від 17.08.2021, №10 від 23.09.2021 до Договору №03/м-023 від 12.01.2021, суд встановив таке.

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2020 Золотопотіцькою селищною радою на веб-порталі публічних закупівель "Ргоzоrrо" розміщено оголошення за № UА-2020-11-26-005130-b про намір здійснити закупівлю природного газу в обсязі 90 000 куб. м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі з терміном постачання до 31.12.2021.

У відкритих торгах взяли участь 3учасники ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", ПП "ОККО Контракт" та ТОВ "Тернопільоблгаз" .

Переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ "Тернопільоблгаз" з ціновою пропозицією 547 560,00 грн, оформлено протоколом засідання тендерного комітету №27 від 28.12.2020.

Зі Звіту про результати проведення процедури закупівлі № UА-2020-11-26-005130-b повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів за тендерною пропозицією 547 560,00 грн з ПДВ оприлюднено 28.12.2020.

Як зазначено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема, свободу договору.

Відповідно до положень статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627 Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 914/1087/18.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено статтею 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, 12.01.2021 між ТОВ "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено договір про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №03/м-023.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Споживачу природний газ (ДК 021:2015, код 09120000-6 газове паливо ( 09123000-7 природний газ) у необхідних для Споживача об"ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість природного газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг доступу до потужності.

Річний плановий обсяг постачання газу становить 90000 куб.м. (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що планові обсяги постачання газу по місяцях: визначено в Додатку №2, що є невід`ємною частиною Договору, а саме: у січні - 12,9, у лютому 14,9, у березні - 15,5, у квітні - 7,5, у жовтні 7,5, у листопаді 15,0 та у грудні 15,5.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення) ( п.1.4 Договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 Договору).

За умовами п.3.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору , застосовується сторонами при складанні актів приймання передачі газу та розрахунках за цим Договором ( п.3.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного за розділом ІІ цього Договору (п. 3.6 Договору).

Загальна сума Договору складає 547 560,00 грн (п. 3.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк по 31.12.2021 та поширює дію на відносини Сторін , що фактично склалися з 01.01.2021 (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору з врахуванням Додаткових угод Постачальник поставив, а Споживач отримав природний газ в кількості 39,756 тис. куб. м. на загальну суму 322 001,17 грн, що підтверджується Актами приймання передачі природного газу, а саме:

- №03/м-023/0121-1381 від 31.01.2021 в обсязі 7,567 тис. куб. м. на суму 55 685,55 грн;

- №03/м-023/0221-2804 від 28.02.2021 в обсязі12,783 тис. куб. м. на суму 103 465,60 грн;

- №03/м-023/0321-4693 від 31.03.2021 в обсязі 12,163 тис. куб. м. на суму 98 447,32 грн;

- №03/м-023/0421-5552 від 30.04.2021 в обсязі6,755 тис. куб. м. на суму 58 768,50 грн;

- №03/м-023/0521-7192 від 31.05.2021 в обсязі 0,114 тис. куб. м. на суму 1087,56 грн;

- №03/м-023/0621-7874 від 30.06.2021 в обсязі 0,094 тис. куб. м. на суму 985,87 грн;

- №03/м-023/0721-8326 від 31.07.2021 в обсязі 0,094 тис. куб. м. на суму 1 084,29 грн;

- №03/м-023/0821-3033 від 31.08.2021 в обсязі 0,094 тис. куб. м. на суму 1 192,58 грн;

- №03/м-023/0921-9490 від 30.09.2021 в обсязі 0,092 тис. куб. м. на суму 1 283,90 грн.

Також, Постачальником виставлено Споживачу рахунки на оплату природного газу, зокрема від 31.01.2021, від 22.03.2021, від 06.04.2021, від 27.04.2021, від 04.06.2021, від 05.07.2021, від 02.08.2021, від 02.09.2021, від 29.09.2021.

В свою чергу, Споживачем за спожитий природний газ сплачено Постачальнику кошти на загальну суму 322 001,17 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 22.03.2021 на суму 159 151,15 грн, № 5 від 07.04.2021 на суму 98 447,32 грн, №9 від 28.04.2021 на суму 58 768,50 грн; №14 від 04.06.2021 на суму 1 087,56 грн, №№19 від 07.07.2021 на суму 985,87 грн, №25 від 02.08.2021 на суму 1 084,29 грн, №27 від 03.09.2021 на суму 1 192,58 грн, №36 від 27.10.2021 на суму 1 283,90 грн.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24 січня 2024 року вирішено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від первісно встановленої ціни в договорі та, зокрема, зазначено про таке.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частин третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 18 вересня 2019 року, яким Закон було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Очевидно, що зміни, внесені законодавцем у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Поряд із наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду, слід також звернути увагу на те, що і при розгляді інших справ Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21).

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшений обсягів поставленої продукції.

Варто також звернути увагу учасників спору на те, що правова норма щодо зміни ціни за одиницю товару застосовується лише в тому разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В той же час, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Згідно п.3.2. Договору ціна природного газу за 1 куб. м. визначається відповідно до діючих цін Постачальника , з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу за 1 тис. куб. м. з 01.01.2021 становить 6084,00 грн.

У пункті 3.3 Договору сторони визначили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

У пункті 11.2 Договору сторони передбачили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При цьому суд вважає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупівлі товару.

Тому, на момент укладення договору від 12.01.2021, ТОВ "Тернопільоблгаз" було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції.

Водночас, Товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукаючи в подальшому Споживача до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Так, 18.01.2021 ТОВ "Тернопільоблгаз" звернулось з листом №6 до Комунального некомерційного підприємства "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна ТОВ "Тернопільоблгаз" за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України з 01.01.2021 становить 6 692,40 грн за 1 куб. м., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

Підставою для підняття ціни на природний газ долучено копію експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-35 від 14.01.2021

21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 12.01.2021 за № 03/м-023, якою сторони дійшли згоди внести зміни у п.3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 січня 2021 року становить 6692,40 грн, керуючись п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" , враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції (п.1 Додаткової угоди №1).

Сума договору залишається без змін ( п.2 Додаткової угоди №1).

Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 81,818 тис. куб. м. (п.3 Додаткової угоди №1).

01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено додаткову угоду №4 до Договору про постачання природного газу від 12.01.2021 за № 03/м-023, якою сторони змінили Споживача згідно Договору Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради на Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" ( Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної рад, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради (Споживач) укладено низку інших додаткових угод до договору №03/м-023, якими фактично зменшені обсяги поставки природного газу, внаслідок збільшення ціни за товар.

Так, за час існування спірних договірних відносин, їхніми учасниками укладено одинадцять додаткових угод, в тому числі вісім щодо зміни ціни природного газу та обсягів його постачання. Зокрема:

- 29.01.2021 укладено Додаткову угоду №2, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 січня 2021 року становить 7 359,00 грн Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 74,406 тис. куб. м.;

- 19.02.2021 укладено Додаткову угоду №3, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 лютого 2021 року становить 8094,00 грн Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 68 337 тис. куб. м.;

- 27.04.2021 укладено Додаткову угоду №5/1, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 квітня 2021 року становить 8700,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 70,836 тис. куб. м.;

- 21.05.2021 укладено Додаткову угоду №6, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 травня 2021 року становить 8700,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 59,882 тис. куб. м.;

- 17.06.2021 укладено Додаткову угоду №7, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 червня 2021 року становить 10 488,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 58,029 тис. куб. м.;

- 15.07.2021 укладено Додаткову угоду №8, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 липня 2021 року становить 11 535,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 56,345 тис. куб. м.;

- 17.08.2021 укладено Додаткову угоду №9, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 серпня 2021 року становить 12 687,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 54,728 тис. куб. м.;

- 23.09.2021 укладено Додаткову угоду №10, якою сторони домовились внести зміни у пункт 3.2 Договору, а саме: ціна природного газу за 1 000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності податків та зборів передбачених чинним законодавством України, з 01 вересня 2021 року становить 13 955,00 грн. Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 53,257 тис. куб. м.

До укладених Додаткових угод в підтвердження щодо підняття ціни на природний газ Постачальником долучено відповідні листи останнього, експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та Інформацією про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі.

В свою чергу, при ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 917/1062/21 від 02.11.2021.

Як наслідок, на переконання суду, у документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України) .

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що ТОВ "Тернопільоблгаз" під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону , збільшено ціну природного газу без належного підтвердження наявності коливання ціни на природній газ як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод. Жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на природний газ на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).

Укладення додаткових угод про зміну істотних умов Договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на природний газ, що призвело до збільшення ціни на одиницю товару на 129,04% від первісної ціни, свідчить про недобросовісність дій відповідача після укладення договору, нівелювання самої процедури закупівлі та порушення принципів закупівель, визначених Законом.

Таким чином, постачальником під час укладення спірних додаткових угод до договору №03/м-023 від 12.01.2021, всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", збільшено ціну природного газу без належного підтвердження наявності коливання ціни на природний газ в період на день укладання додаткових угод та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару та з перевищенням 10% ліміту щодо зміни ціни визначеної договором. Жоден із документів, які стали підставою для укладення додаткових угод, не містить інформацію про факт коливання ціна природний газ на ринку у період між датою підписання сторонами попередніх додаткових угод та датою звернення постачальника до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару.

Під час укладення додаткових угод до договору постачальником надано цінові довідки Торгово-промислової палати України, які показують динаміку цін на дати, ймовірно вигідні для постачальника, однак які не відображають коливання (зміну) ціни на ринку природного газу між укладенням додаткових угод.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Слід зазначити, що Закон України "Про торгово-промислову палату" не містить положень щодо наявності повноважень у торгово-промислової палати на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни на товар на ринку. Натомість вказаним Законом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

З вказаного слідує, що надані постачальником цінові довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер.

Правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Окрім того постачальник не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару за відповідний період було б очевидно невигідним та збитковим для товариства.

Правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Отже, укладення Договору з однією ціною за одиницю товару та подальше її підвищення шляхом укладення ряду Додаткових угод є порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Як визначено у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі, зокрема, є максимальна економія та ефективність. Критерієм вибору переможця у проведенні закупівлі є ціна (100%).

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Необхідною мовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі №916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі №912/278/21.

З 19.04.2020 введено в дію Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ. Спірні додаткові угоди до договору укладенні на час дії Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Законом України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 не встановлювалась нікчемність правочину, у зв`язку з порушеннями положень частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Враховуючи наведене, додаткові угоди №2 від 29.01.2021, №3 від 18.02.2021, №5/1 від 27.04.2021, №6 від 21.05.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 15.07.2021, № 9 від 17.08.2021 та №10 від 23.09.2021 до Договору №03/м-023 від 12.01.2021 суперечать наведеним вище вимогам ЦК України та ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" , що є підставою для визнання зазначених додаткових угод недійсними з моменту їх підписання.

Щодо вимоги про стягнення / повернення грошових коштів, слід зазначити таке.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи недійсність додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 18.02.2021, №5/1 від 27.04.2021, №6 від 21.05.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 15.07.2021, №9 від 17.08.2021, №10 від 23.09.2021 до Договору №03/м-023 від 12.01.2021, які не породжують правових наслідків, вартість за одиницю поставленого товару за договором від 12.01.2021 за №03/м-023 має визначатися положеннями договору.

У результаті укладення сторонами з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну на природний газ, КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцькою селищною радою за недопоставлений товар обсягом 8,35845371 тис. куб. м. безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 55 938,11 грн.

Розрахунок заявлених до стягнення надмірно сплачених коштів здійснено, виходячи з ціни, зазначеної у додатковій угоді №1 від 21.01.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 12.01.2021 №03/м-023 за 1 куб. м. 6692,40 грн , без урахування інших додаткових угод.

Так, КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради за фактично поставлений природний газ за січень вересень 2021 року повинна булла сплатити кошти у сумі 266 063,06грн ( 39,756 х 6692,40 грн).

Отже, різниця між сумою коштів, яка перерахована Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" за отриманий природний газ по ціні, визначеній з урахуванням усіх додаткових угод, а саме 322 001,17 грн, та сумою, яку мали сплатити за отриманий газ по ціні, зазначеній у Додатковій угоді №1 від 21.01.2021 до Договору (без урахування наступних додаткових угод), а саме 266 063,06 грн, становить 55 938,11 грн з ПДВ (322 001,17 грн 266 063,06 грн).

Враховуючи ціну, зазначену у додатковій угоді №1 від 21.01.2021 до договору від 12.01.2021 ( 6692,40 грн), відповідач мав би поставити 48,1144357 тис. куб. м. газу , замість фактично поставлених 39,756 тис. куб. м. газу.

Отже, ТОВ "Тернопільоблгаз" передав КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради меншу кількість товару, а саме на 8,35845371 тис. куб. м., а Споживачем внаслідок незаконного укладення Додаткових угод про підвищення ціни недоотримано товар в цій кількості на суму 55 938,11 грн.

В результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з бюджету КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу за недопоставлений товар в обсязі 8,35845371 тис. куб. м. , бюджетні кошти у сумі 55 938,11 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 55 938,11 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому ТОВ "Тернопільоблгаз" зобов`язане їх повернути КНП "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України.

Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 55 938,11 грн.

Позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

При аналізі доводів сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

Всі інші доводи та заперечення сторін не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Висновок суду.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.

Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.

Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, згідно статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (пункт 5 частини 1 статті 237 ГПК України).

Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Щодо судового збору у розмірі 27 252,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Факт зарахування сплаченого Тернопільською обласною прокуратурою при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 27 252,00 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області ( міститься в матеріалах справи).

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 27 252,00 грн покладається на відповідача..

03.04.2024 при проголошенні скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частини рішення) судом зазначено статтю Господарського процесуального кодексу України, якою керується суд при винесенні рішення, а саме статтю 331 ГПК України - помилково.

Частиною 7 статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в судових рішеннях повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 27 252,00 грн покласти на відповідача.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 29.01.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

4. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 18.02.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька районна лікарня" Бучацької районної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду №5/1 від 27.04.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

6. Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 21.05.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

7. Визнати недійсною Додаткову угоду №7 від 17.06.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

8. Визнати недійсною Додаткову угоду №8 від 15.07.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

9. Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 17.08.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

10. Визнати недійсною Додаткову угоду №10 від 23.09.2021 до Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-023 від 12.01.2021, укладену між ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103) та Комунальним некомерційним підприємством "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради ( код ЄДРПОУ 02000530).

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39555103 на користь місцевого бюджету в особі Золотопотіцької селищної ради на р/р UA868999980314070535000019659, код бюджетної класифікації 21080500 інші надходження, ЄДРПОУ 37977599, ГУК у Тернопільській області/тг смт. Зол.Потік/24062100) грошові кошти в сумі 55938,11 грн.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39555103 на користь Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код одержувача 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ , МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету 2800 - 27252,00 грн судового збору.

13. Видати накази стягувачам після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення надіслати:

- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: Бучацькій окружній прокуратурі; Золотопотіцькій селищній раді;

- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: Комунальному некомерційному підприємству "Золотопотіцька міська лікарня" Золотопотіцької селищної ради, вул. Лесі України, 77, смт. Золотий Потік, Бучацький район. Тернопільська область.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "14" червня 2024 року.

Суддя Я.Я. Боровець

Часті запитання

Який тип судового документу № 119740801 ?

Документ № 119740801 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 119740801 ?

Дата ухвалення - 03.04.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 119740801 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 119740801 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 119740801, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 119740801, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 03.04.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 119740801 відноситься до справи № 921/52/24

Це рішення відноситься до справи № 921/52/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 119740800
Наступний документ : 119740802