Рішення № 119740512, 04.06.2024, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокуСправа № 912/510/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/510/24

за позовом: Фермерського господарства "Віра", с. Мар`ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал", вул. Машинобудівна, 50а, м. Київ, 03067

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни, вул. Тарасівська, 3, кв. 13, м. Київ, 01033

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились.

Фермерське господарство "Віра" (далі - ФГ "Віра", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою (з урахуванням тексту позовної заяви від 05.03.2024) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (далі - ТОВ "Еска Капітал", відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 02.02.2024, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №107.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що виконавчий напис не відповідає вимогам ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, оскільки: між сторонами існує спір з приводу права власності на майно, пов`язаний, у тому числі, з недійсністю договору фінансового лізингу; виконавчий напис вчинено за відсутності вичерпного переліку документів у підтвердження безспірності заборгованості позивача, а саме копії рахунка, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; відповідач на момент укладення договору лізингу не мав права займатись лізинговою діяльністю.

Ухвалою господарського суду від 08.03.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/510/24 за правилами загального позовного провадження. До участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну (далі - приватний нотаріус Обертун С.М., третя особа). Учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи. У справі призначено підготовче засідання.

Відповідач позовні вимоги заперечив, про що до справи подав відзив на позовну заяву, з підстав такого: на момент вчинення виконавчого напису та по сьогоднішній день між сторонами відсутні спори щодо заборгованості за договором фінансового лізингу; провадження у судовій справі № 910/2800/24 про визнання недійсним договорів було відкрито після вчинення нотаріусом виконавчого напису; до заяви про вчинення виконавчого напису додано всі документи, які передбачені відповідним Переліком; ТОВ "Еска Капітал" має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг фінансового лізингу, строк дії якої є необмеженим (том 1 а.с. 157-210).

У відповіді на відзив позивач з приводу відзиву відповідача навів такі аргументи: договір № 180321/фл-1303 від 18.03.21, що був підставою для вчинення виконавчого напису, не є договором фінансового лізингу, а є договором купівлі-продажу з розстроченням платежу; між сторонами на день вчинення виконавчого напису існує спір, який розглядається в суді, що унеможливлює вирішення питання шляхом вчинення виконавчого напису; письмове повідомлення отримано господарством лише 20.02.2024, а отже у нотаріуса не було навіть формальних підстав для вчинення виконавчого напису; відповідач не надав до суду ліцензії, виданої у спосіб, встановлений ст. ст. 37, 38 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; 19.12.2023 між сторонами підписано угоду про прощення боргу, а отже листи-вимоги, які надіслані відповідачем до 19.12.2023, не підлягають врахуванню (том 1 а.с. 212-220).

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав на таке: станом на 18.03.2021 відповідач мав ліцензію на право надання послуг фінансового лізингу, що підтверджується розпорядженням Нацкомфінпослуг від 04.07.2017 № 3008, який являвся органом ліцензування та що відповідає ч. 9 ст. 13 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" станом на відповідну дату; на момент вчинення виконавчого напису жодні спори в суді між сторонами не розглядались; договір прощення боргу укладено лише на частину заборгованості (том 1 а.с. 221-231).

Приватний нотаріус Обертун С.М., якою подано до справи відзив після отримання від сторін позову і відзиву, вказано на те, що для вчинення виконавчого напису було подано всі необхідні документи згідно Переліку № 1172 від 29.06.1999, включаючи рахунки з відміткою про несплату (том 2 а.с. 131-132).

04.04.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

23.04.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 09.05.2024.

09.05.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до '17.05.2024, відповідачу надано можливим подати письмові пояснення з питання щодо підстав вилучення предмета лізингу з поданням до суду графіку сплати лізингових платежів.

16.05.2024 відповідач подав до суду додаткову угоду № 1 від 25.03.2021 до договору з графіком сплати лізингових платежів.

В судовому засіданні 17.05.2024 відповідачу повторно надано можливим подати додаткові письмові пояснення з питань щодо підстав вилучення предмета лізингу. В засіданні суду оголошено перерву до 04.06.2024.

03.06.2024 відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких вказав, що виконавчий напис вчинено правомірно, відповідно до вимог договору та норм законодавства.

04.06.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судове засідання 04.06.2024 представники учасників справи не з`явились.

Позивач та відповідач подали до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представників.

Третя особа про причини відсутності в засіданні суду не повідомила та є такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

На підставі ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, врахувавши доводи позивача, заперечення відповідача і пояснення третьої особи, суд встановив наступні обставини, що є предметом доказування.

18.03.2021 між ФГ "Віра" (продавець) і ТОВ "Еска Капітал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1803/21/1303, відповідно до умов п.1.1., 1.2. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти і оплатити товар, найменування, кількість, номенклатура, асортимент, комплектність та інші характеристики якого, встановлені у Специфікації (Додаток №1) (том 1 а.с. 124-128).

Відповідно до п.2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №1803/21/1303 від 18.03.2021 ціна товару та його загальна вартість становить 4 166 700,00 грн.

Відповідно до п.1 Специфікації від 18.03.2021 (додаток №1 до договору купівлі-продажу №1803/21/1303 від 18.03.2021), продавець зобов`язався передати у власність покупця товар: Жатка для збирання зернових JONE DEERE 630 R (H00630R725200) 2008 р.в.; Жатка для збирання кукурудзи OROSHAZA H 5900 (2012012759) 2012 р.в.; Жатка для збирання соняшнику SUNWORKER (20161903) 2016 р.в.; Комбайн зернозбиральний JONE DEERE 9770 STS (H09770S725910) 2008 р.в.; Трактор Колісний CASE IH MX 310 (Z8RZ02378) 2008 р.в.; Сівалка механічна HORSCH SPRINTER 6 ST (31071396) 2007 р.в.; Візок для транспортування жатки BRUNS SW96Z0B (6LB49868) 2006 р.в.; загальна вартість якого становить 4166700,00 грн.

18.03.2021 між ТОВ "Еска Капітал" (лізингодавець) та ФГ "Віра" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №180321/фл-1303, відповідно до умов якого лізингодавець набуває у власність предмети лізингу Жатка для збирання зернових JONE DEERE 630 R- одна одиниця; Жатка для збирання кукурудзи OROSHAZA H 5900- одна одиниця; Жатка для збирання соняшнику SUNWORKER- одна одиниця; Комбайн зернозбиральний JONE DEERE 9770 STS - одна одиниця; Трактор Колісний CASE IH MX 310 - одна одиниця; Сівалка механічна HORSCH SPRINTER 6 ST - одна одиниця; Візок для транспортування жатки BRUNS SW96Z0B- одна одиниця (том 1 а.с. 129-143).

Відповідно до п.5.1. договору фінансового лізингу №180321/фл-1303 від 18.03.2021, з урахуванням внесених змін згідно Додаткової угоди № 1 від 25.03.2021, загальна сума лізингу - 5 730 936,32 грн (том 2 а.с. 67).

Сторонами узгоджено Графік лізингових платежів, з урахування змін, згідно Додаткової угоди № 1 від 25.03.2021.

За умовами Загальних правил фінансового лізингу (додаток № 1 до договору фінансового лізингу, далі Правила), лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу на умовах лізингу зобов`язується сплачувати лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів, а також інші платежі, вказані в договорі (п. 2.1.).

Право власності (розпорядження) на предмет лізингу протягом строку дії договору лізингу належить лізингодавцю. Лізингоодержувач протягом строку дії договору лізингу має право тимчасового володіння та користування предметом лізингу (п.7.1.).

Після закінчення строку лізингу та за умови належного виконання лізингоодержувачем договору лізингу, зокрема, відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, в тому числі неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача (п. 7.3.).

Відповідно до підпункту 8.1.5. пункту 8.1. Правил, лізингодавець вправі відмовити від договору лізингу в односторонньому порядку без відшкодування лізингоодержувачу будь-якої шкоди, що виникла внаслідок відмови, у випадку прострочення лізингодержувача зі сплати лізингових платежів (хоча б одного місячного платежу) або зі сплати неустойки (штрафів, пені), передбачених договором лізингу, перевищує 30 календарних днів, при цьому, під простроченням розуміється в тому числа неповна сплата.

У випадку, передбаченому п 8.1.5. цих Правил, лізингодавець має право вимагати повернення/вилучити предмет лізингу в лізингоодержувача в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса згідно вимог чинного законодавства України (п. 8.7.).

За пунктом 8.4. Правил при настанні випадків, передбачених п.п. 8.1.4.-8.1.15 цих Правил та/або невиконання умов, вказаних у п. 8.3. цих Правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернення йому предмета лізингу/вилучити предмет лізингу. В такому разі лізингоодержувач зобов`язується протягом одного дня з дати отримання повідомлення від лізингоодержувача доставити предмет лізингу в належному стані, з урахуванням нормального зносу, до місця, визначеного лізингоодержувачем. Всі ризики та витрати, пов`язані з поверненням предмета лізингу бере на себе лізингоодержувач.

Договір лізингу і додатки набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, скріплення печатками (за наявності) та діють до повного виконання зобов`язань (п.11.1.).

Відповідно до п. 12.16. Правил, сторони домовились, що будь-яке повідомлення або інша кореспонденція, передбачена договором лізингу вважається отриманою лізингоодержувачем (незалежно від фактичного вручення) у тому числі, в разі будь-якого ухилення від одержання) з моменту та якщо відправлення, зокрема, відправлено засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення.

Сторони уповноважують на отримання будь-яких відправлень за договором лізингу всіх осіб, що знаходяться за адресами, вказаними в договорі лізингу, чи завчасно повідомленими згідно цих Правил (п. 12.17.).

Згідно доданих до відзиву доказів, ТОВ "Еска Капітал" направляло на адресу ФГ "Віра" засобами поштового зв`язку цінним листом з описами вкладення листи-вимоги з доданням рахунків на оплату, зокрема:

- вимога щодо оплати лізингових платежів від 02.02.2024 вих. № 020224-1303/1 згідно рахунків № 9048 від 03.10.2022, № 10068 від 04.11.2022, № 10975 від 02.12.2022, № 6597 від 01.09.2023, № 7391 від 03.10.2023, № 7393 від 03.10.2023, № 8196 від 02.11.2023, № 8197 від 02.11.2023, № 9020 від 04.12.2023, № 9021 від 04.12.2023; відправлення прийнято для надсилання разом із рахунками 07.02.2024; вручено ФГ "Віра" 20.02.2024 за адресою місцезнаходження згідно поштового повідомлення про вручення (том 1 а.с. 182-184);

- вимога про повернення предмета лізингу від 02.02.2024 вих. № 020224-1303; відправлення прийнято для надсилання разом із зазначеними вище рахунками 07.02.2024; вручено ФГ "Віра" 20.02.2024 за адресою місцезнаходження згідно поштового повідомлення про вручення (том 1 а.с. 179 на звороті-181 на звороті);

- вимога щодо оплати лізингових платежів від 14.12.2023 вих. № 141223-1303 згідно рахунків № 9048 від 03.10.2022, № 10068 від 04.11.2022, № 10975 від 02.12.2022, № 6597 від 01.09.2023, № 7391 від 03.10.2023, № 7393 від 03.10.2023, № 8196 від 02.11.2023, № 8197 від 02.11.2023; відправлення прийнято для надсилання разом із рахунками 22.12.2023; вручено ФГ "Віра" за адресою місцезнаходження 09.01.2024 згідно поштового повідомлення про вручення (том 1 а.с. 177-179);

- вимога про повернення предмета лізингу від 14.12.2023 вих. № 141223-1303/1; відправлення прийнято для надсилання разом із зазначеними вище рахунками 22.12.2023; отримано ФГ "Віра" 26.12.2023 за адресою місцезнаходження згідно поштового повідомлення про вручення (том 1 а.с. 174 на звороті-176 на звороті).

Подібні вимоги щодо сплати лізингових платежів та про повернення предмета лізингу також надсилались від 13.02.2023, 13.06.2023, 10.04.2023, 09.08.2023 (том 1 а.с. 185-204). Вказані вимоги з відповідними рахунками-фактурами отримані ФГ "Віра", що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

02.02.2024 ТОВ "Еска Капітал" подав до приватного нотаріуса Обертун С.М. заяву про вчинення виконавчого напису про вилучення у боржника (лізингоодержувача) ФГ "Віра" предмета лізингу (том 1 а.с. 171-172).

Згідно документів, що зазначені в додатках, до заяви, було додано: оригінал договору фінансового лізингу № 180321/ФЛ-1303 від 18.03.2021 з усіма додатками до нього та додаткову угоду № 1 від 25.03.2021; копія Акта приймання-передачі від 25.03.2021 до договору фінансового лізингу; оригінал вимоги щодо оплати лізингових платежів з вих. № 141223-1303 від 14.12.2023 з доказами надсилання боржнику та отримання ним такої вимоги з додатками; копії рахунків на оплату № 9048 від 03.10.2022, № 10068 від 04.11.2022, № 10975 від 02.12.2022, № 6597 від 01.09.2023, № 7391 від 03.10.2023, № 7393 від 03.10.2023, № 8196 від 02.11.2023, № 8197 від 02.11.2023, № 9020 від 04.12.2023, № 9021 від 04.12.2023; копії свідоцтв про реєстрацію машини.

Копії рахунків на оплату, які додавались до заяви про вчинення виконавчого напису, додано до справи з відміткою ТОВ "Еска Капітал" про несплату (том 1 а.с. 166-170).

02.02.2024 приватним нотаріусом Обертун С.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 107, про вилучення у боржника (лізингоодержувача) ФГ "Віра" предмета фінансового лізингу (том 1 а.с. 25-26).

На підставі вказаного виконавчого напису відрито виконавче провадження № 74141876 згідно постанови приватного виконавця від 12.02.2024 (том 1 а.с. 71-75) та проведено його виконання, про що складено акт приватного виконавця від 13.02.2023 про вилучення та передачу майна ТОВ "Еска Капітал" (том 1 а.с. 82-86).

Згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 340/1041/24 у задоволенні позову ФГ "Віра" до приватного виконавця про визнання протиправними дій щодо проникнення 13.02.2024 на територію комплексу будівель за відповідною адресою з метою вилучення майна, відмовлено.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення адміністративного суду набрало законної сили 25.04.2024.

Зазначаючи, що виконавчий напис № 107 від 02.02.2024 було вчинено з порушенням ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та без отримання всіх документів згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, ФГ "Віра" просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

Закон України "Про фінансовий лізинг", який діяв на дату укладення між сторонами договору № 180321/ФЛ-1303 від 18.03.2021, передбачав, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", який діяв на дату укладення вказаного договору, та згідно чинного Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями.

Стаття 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції на дату укладення договору) встановлювала, що ліцензуванню підлягає, зокрема, діяльність з надання фінансових послуг.

Відповідач надав до матеріалів справи розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04.07.2017 № 3008 "Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)" (том 1 а.с. 204-205).

Згідно вказаного розпорядження, ТОВ "Еска Капітал" видано ліцензію на надання послуг фінансового лізингу. Відомості щодо вказаного внесено до Комплексної інформаційної системи Національного банку України із зазначенням строку дії 04.07.2017 - 23.02.2024 (анульовано).

На дату видачі вказаного розпорядження Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачав, що набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з моменту внесення рішення органу ліцензування про видачу ліцензії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 9 ст. 13).

До набрання чинності положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про ліцензування та видання Кабінетом Міністрів України акта щодо припинення ведення Єдиного ліцензійного реєстру органи ліцензування, зокрема: продовжують формувати, вести, надавати відомості з власних ліцензійних реєстрів та подавати їх до Єдиного ліцензійного реєстру; оприлюднюють прийняті ними рішення про видачу ліцензій на своїх офіційних веб-сайтах на наступний робочий день (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень).

Наведене вище спростовує доводи позивача щодо відсутності у відповідача права займатись лізинговою діяльністю.

Окрім того, згідно ст. 227 Цивільного кодексу України вчинення юридичною особою правочину без відповідного дозволу (ліцензії) є підставою для визнання такого правочину судом недійсним.

Тобто, такий правочин є оспорюваним в розумінні ст. 215 Цивільного кодексу України та є правомірним згідно ст. 204 вказаного кодексу допоки його не визнано судом недійсним.

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2024 у справі №910/2800/24 відмовлено у задоволенні позову ФГ "Віра" до ТОВ "Еска Капітал" про визнання недійсним договору із зазначених позивачем підстав, серед яких - відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг .

Зазначене рішення суду на день розгляду справи № 912/510/24 не набрало законної сили, що позбавляє можливості суд застосовувати правила преюдиції. Однак, суд констатує, відсутність рішення суду, яким би було визнано недійсним договір фінансового лізингу №180321/фл-1303 від 21.03.2021 за ст. 227 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для кваліфікації договору №180321/фл-1303 від 21.03.2021, як договору купівлі-продажу з розстрочкою, на що вказує позивач. Натомість, зміст вказаного договору та вчинені сторонами дії по його виконанню свідчать, що такий договір є договором фінансового лізингу в розумінні норм законодавства України.

13.06.2021 набрав чинності Закон України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-IX, Прикінцеві та перехідні положення якого передбачають, що відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно Закону України "Про фінансовий лізинг" 16.12.1997 № 723/97-ВР, що діяв на дату укладення між сторонами договору фінансового лізингу від 18.03.2021, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором (ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (пп. 1.1. п. 1 гл. 16 Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця (пп. 2.3. п. 2 гл. 16 Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік) (пп. 3.2.. п. 3 гл. 16).

Пункт 8 зазначеного Переліку передбачає повернення об`єкта лізингу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об`єкта лізингу.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Згідно тверджень позивача, виконавчий напис від 02.02.2024 вчинено з порушенням наведених вимог ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку та Переліку, а саме за відсутності копії рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, оскільки письмове повідомлення ФГ "Віра" отримало лише 20.02.2024. Позивач також вказує про наявність між сторонами невирішеного судового спору між сторонами, що унеможливлює стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд вважає наведені обґрунтування позивача такими, що спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Як встановлено вище, в матеріалах справи наявні листи-вимоги ТОВ "Еска Капітал" до ФГ "Віра" про повернення предмета лізингу та про сплату заборгованості з лізингових платежів, які надсилались на адресу ФГ "Віра", зазначену в договорі, разом з рахунками на оплату.

Згідно заяви ТОВ "Еска Капітал" від 31.01.2024 про вчинення виконавчого напису до такої заяви було додано оригінал вимоги щодо оплати лізингових платежів з вих. № 141223-1303 від 14.12.2023 та копії рахунків на оплату, які надсилались, як із вказаною вимогою, так і з вимогою про повернення предмета лізингу від 14.12.2023 за вих. № 141223-1303/1.

За наявними матеріалами справи, про які зазначено вище, є підтвердженим як надсилання вимоги щодо оплати лізингових платежів за вих. № 141223-1303 від 14.12.2023 і рахунків, так і фактичне отримання таких документів ФГ "Віра".

Відповідно до відзиву відповідача та пояснень приватного нотаріуса, такі рахунки надано з відміткою про несплату після вручення ФГ "Віра" вимог про сплату та про повернення предмета лізингу.

Після надсилання зазначених документів і подання заяви про вчинення виконавчого напису, відповідач продовжив надсилати ФГ "Віра" інші вимоги з рахунками, а саме від 02.02.2024 про оплату за вих. № 020224-1303/1 та про повернення предмета лізингу за вих. № 020224-1303, які отримано позивачем 20.02.2024.

Однак, надсилання вимог від 02.02.2024 жодним чином не нівелювало вимоги від 14.12.2023 та направлені рахунки.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що після підписання між сторонами 19.12.2023 угоди про прощення боргу (том 1 а.с. 218), листи-вимоги надіслані відповідачем до 19.12.2023 не підлягають врахуванню.

Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки договір про прощення боргу від 19.12.2023 передбачає припинення зобов`язання ФГ "Віра", що виникли за договором фінансового лізингу в розмірі 169 627,00 грн, що є значно меншим від суми виставлених для оплати рахунків.

Згідно умов договору фінансового лізингу від 18.03.2021 підставою для реалізації ТОВ "Еска Капітал" права вимагати повернення предмета лізингу є, у тому числі, прострочення зі сплати лізингових платежів (хоча б одного місячного платежу), яке перевищує 30 календарних днів, при цьому, під простроченням розуміється неповна сплата (підпункт 8.1.5., пункти 8.4., 8.7.).

Суд констатує, що згідно підстав позову і доданих доказів, позивач не надає доказів повної оплати рахунків, які надсилались згідно вимоги від 14.12.2023. За обґрунтуванням підстав позову і доданих доказів, позивач не наводить будь-якого документального підтвердженого розрахунку своїх зобов`язань за договором лізингу та не спростовує наявність невиконаних зобов`язань згідно розрахунку відповідача, викладеного в акті звірки (том 1 а.с. 165) та щодо яких виставлено відповідні рахунки, у тому числі рахунки, які було подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Суд також враховує, що позивач не заперечує наявність у відповідача підстав для вилучення предмета лізингу та не заперечує з цього приводу підстави вчинення виконавчого напису. Також не зазначається щодо порушення строку вчинення виконавчого напису і суд за наявними матеріалами справи такого порушення не встановив.

За правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, аргумент, який вказує позивач як підставу позову щодо неподання нотаріусу рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, спростовується матеріалами справи, а саме надсиланням повідомлення за вих. № 141223-1303 від 14.12.2023 і рахунків та їх фактичне отримання ФГ "Віра".

Встановлене вище та матеріали справи свідчать, що ТОВ "Еска Капітал" подав нотаріусу весь перелік документів, за якими вчиняється виконавчий напис про повернення предмета лізингу.

Стосовно зазначених у позові обставин про вчинення виконавчого напису при наявності між сторонами спору, суд встановив таке.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №910/1150/24, про яку вказує позивач, не була відкрита. Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 № 910/1150/24 позовна заява ФГ "Віра" до ТОВ "Еска Капітал" про визнання недійсними договорів та зобов`язання передати майно, була залишена без руху.

Ухвалою вказаного суду від 19.02.2024 зазначена позовна заява повернута ФГ "Віра" без розгляду з підстав того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк.

В силу приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З підстав наведеного, відсутні підстави вважати поданою позовну заяву, про яку вказує позивач у позові.

За наступною позовною заявою ФГ "Віра" до ТОВ "Еска Капіта" про визнання недійсними договорів та зобов`язання передати майно Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/2800/24 згідно ухвали від 13.03.2024.

З викладеного слідує, що станом на дату вчинення виконавчого напису від 02.02.2024 на розгляді суду був відсутній спір щодо договору фінансового лізингу №180321/фл-1303 від 18.03.2021. Про наявність будь-яких інших обставин, які б свідчили про спір між сторонами щодо вказаного договору чи щодо майна за таким договором позивач не повідомляє.

У відповідності до вищевикладеного суд за наведених в позові обставин не встановив підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 02.02.2024 №107, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову повністю.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України сплачений позивачем за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову судовий збір покладається на позивача.

Будь-які інші судові витрати позивач до стягнення не заявив.

Відповідач згідно відзиву на позов повідомив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути їх з позивача в розмірі 40 000,00 грн.

Позивач в клопотанні від 04.06.2024 просить зменшити вказані витрати до 5 000,00 грн.

З приводу зазначених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Пункт 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 129 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ст. 16 Закону № 5076-VI, адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Згідно поданих відповідачем доказів встановлено, що 01.03.2024 між ТОВ "Еска Капітал" (Клієнт) та АО "С.А.П. та Партнери" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 01/03-2024, відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські (юридичні) послуги за замовленням Клієнта щодо захисту його прав та інтересів, пов`язаних з участю, у тому числі, у господарських судах (том 1 а.с. 205 на звороті - 207).

Замовлення Клієнта може бути надано письмово та оформлено у формі листа або додатку до Договору, що є його невід`ємною частиною (пункт 1.2. договору).

15.03.2024 до вказаного договору між його сторонами підписано додаток № 3, відповідно до якого Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню представництво та захист інтересів Клієнта у справі №912/510/24, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області, за позовом ФГ "Віра" (код ЄДРПОУ 31446456) до Клієнта про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.02.2024, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 107 (том 1 а.с. 207 на звороті).

Вартість послуг Адвокатського об`єднання за представництво інтересів Клієнта в цій справі в Господарському суді м. Кіровоградської області складає 40 000,00 грн (п. 1 додатку).

На підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 01/03-2024 Адвокатським об`єднанням видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1539313 від 12.03.2024 адвокату Степанському Сергію Олександровичу (том 1 а.с. 208 на звороті).

Щодо вказаних витрат позивач в клопотанні від 04.06.2024 про розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначив, що заявлені відповідачем витрати не є співмірними із виконаною роботою і за таких підстав позивач просить зменшити заявлені витрати до 5 000,00 грн.

Оцінивши докази відповідача та обґрунтування позивачем підстав для зменшення витрат відповідача, суд дійшов таких висновків.

Як слідує з додатку № 3 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/03-2024 від 01.03.2024, за надання правової допомоги, сторони встановили фіксований розмір вартості такої допомоги, який становить 40 000, 00 грн,

З аналізу положень ст. 30 Закону № 5076-VI слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Разом з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено матеріалами справи, є підтвердженим фактичне надання адвокатом відповідача послуг, а саме: адвокат був присутній в засіданнях суду, що проводились у справі; адвокатом відповідача підписано та подано відзив на позовну заяву з доказами та заперечення на відповідь на відзив; адвокатом відповідача підготовлено пояснення на питання, що виникли у суду під час розгляду справи.

Разом з цим, суд вважає слушними доводи позивача щодо неспівмірності витрат відповідача з виконаною роботою, що слідує з такого.

Підготовлені адвокатом відповідача заяви по суті справи не мають значного обсягу та їх зміст у переважній частині містить опис фактичних обставин (подій). Посилання на судову практику відсутнє, перелік застосованих відповідачем нормативних актів незначний.

Подані відповідачем до справи докази є документами, які були попередньо виготовлені ТОВ "Еска Капітал", а докази, які подав позивач не вимагали суттєвого аналізу зі сторони відповідача. Фактично доводи і докази позивача відповідач спростував своїми доказами, тобто фактом їх подання.

Наведене не спростовує якість наданих адвокатом послуг, який своєчасно та належним чином готував до суду необхідні документи і був обізнаний про фактичні обставини справи, однак дає підстави для висновку, що підготовка таких документів не передбачала особливих зусиль та значного часу для їх підготовки.

Про вказане також свідчать ті обставини, що предмет спору у даній справі не потребував вивчення значного обсягу законодавства та застосування конкретних висновків Верховного Суду. Будь-які додаткові клопотання сторін, які б передбачали реагування, не подавались та матеріали справи не є об`ємними, а другий том справи у переважній більшості сформований з документів, які повторно подані відповідачем через електронний суд при їх надсиланні третій особі. Судові засідання, в яких брав участь представник відповідача, не були тривалими.

З огляду на викладене та враховуючи принципи пропорційності і розумності, беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та підготовлених документів, кількістю і тривалістю засідань суду, враховуючи наявність клопотання позивача про зменшення розміру витрат, суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 25 000,00 грн.

При цьому, суд не вбачає підстав для зменшення цих витрат до 5 000,00 грн, як заявив позивач у клопотанні про зменшення, оскільки, позивач не доводить обґрунтованість саме вказаної суми, з урахуванням відповідних критеріїв.

Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 236-241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Віра" (код 31446456, с. Мар`ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (код 36258745, вул. Машинобудівна, 50а, м. Київ, 03067) 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству "Віра", Товариству з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" та Приватному нотаріусу Обертун Світлані Миколаївні до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено 14.06.2024.

Суддя В.В.Тимошевська