Рішення № 119737724, 03.06.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9251/23

Провадження № 2/643/449/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - суддіСеменової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Фікторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №ML-702/995/2008 від 04.07.2008 у розмірі 1239435,57 гривень. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-702/995/2008 від 04.07.2008 від 04.07.2008 у загальному розмірі 1239435,57 гривень, просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, загальною площею 65,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, згідно з договором купівлі-продажу, реєстровий номер №2549, посвідчений 04.07.2008 приватним нотаріусом ХМНО Коссе Л.М., шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, визначеною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Судові витрати просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилався, що 04 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-702/995/2008, відповідно до умов якого, на підставі кредитної заявки останній отримав від ЗАТ «ОТП Банк» кредитні кошти в розмірі 75 000,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у строк, визначений у кредитному договорі, а також сплатити банку відповідну плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначних кредитним договором. Посилався, що відповідно до п. 1.5.1., підпунктами ч. 2 кредитного договору повернення відповідної\ частини кредиту та сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів. Зазначив, що у подальшому 04.03.2009, 04.09.2009, 06.06.2011, 23.01.2014, 24.04.2014, 02.12.2014, 25.10.2016, 26.02.2019, 14.08.2020 до вказаного вище кредитного договору було укладено додаткові договори, що підтверджують факт правовідносин. Посилався, що 04 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору було укладено договір поруки №SR-702/995/2008 між банком та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань. Договором поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. Зазначив, що у подальшому 04.03.2009, 04.09.2009, 25.10.2016 до вказаного вище кредитного договору було укладено додаткові договори, що підтверджують факт правовідносин. Як про це зазначив позивач, в порушення зазначених вище умов кредитного договору відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором. Посилався, що станом на 29.08.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором № ML-702/995/2008 від 04.07.2008 становить 1239435,57 гривень, яка є основною сумою боргу за кредитом. 04 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №PML-702/995/2008, відповідно до умов якого предметом іпотеки є двокімнатна квартира загальною площею 65,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності. 06.06.2011 до зазначеного договору іпотеки було укладено додатковий договір, що підтверджує факт правовідносин. Зазначив, що 29.06.2010 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н та договір відступлення права вимоги. Згідно з вищевказаними договорами Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором №ML-702/995/2008 та договором іпотеки №PML-702/995/2008. З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рух справи

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 15 вересня 2023 року позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишив без руху, позивачу встановив строк 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 26 вересня 2024 року відкрив провадження у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 29 листопада 2024 року підготовче провадження у цивільній справі запозовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» закрив, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Аргументи учасників справи

Відповідачі процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду справи, через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Будь-яких заяв та клопотань від відповідачів не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив відповідно достатті 280 ЦПК України,суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

04 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір №ML 702/995/2008 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 2 вказаного Договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 75 000,00 доларів США з річною базою нарахування процентів на 360 календарних днів на рік, з сумою першочергового внеску 34,78% вартості нерухомого майна у відповідності до договору купівлі-продажу, строк повернення кредитних коштів 04 липня 2034 року. Умовами п. 3 Договору сторонами погоджено, що фіксований відсоток для розрахунку процентів за користування кредитними коштами становитиме 4,25% річних. Сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається позичальником рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору, щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по Кредиту (п. 4 Договору). Сторонами підписується Графік платежів (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору (п. 5 Договору) (а.с. 13-17).

Згідно з Графіком платежів (Додаток №1 до кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року, сума кредиту становить 75000,00 доларів США, дата видачі - 04.07.2008, дата 1го погашення 04.08.2008, дата останнього погашення 04.07.2034 (а.с. 18-23).

04 березня 2009 року було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ЗАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 24-25).

04 вересня 2009 року було укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору № ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ПАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору, зокрема викласти Графік Платежів в новій редакції (Додаток №1 до цього Додаткового договору) (а.с. 26-27).

Згідно Додатком №1 до Додаткового договору №2 від 04.09.2009 до Кредитного договору №ML 702/995/2008, сума кредиту становить 74703,10 доларів США, дата 1-го погашення - 04.09.2009, дата останнього погашення 04.07.2034 (а.с. 18-31).

06 червня 2011 року було укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ПАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 32-34).

23 січня 2014 року було укладено Додатковий договір №3 до Кредитного договору № ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до преамбули якого на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року, укладеного між банком та кредитором, останній набув усіх прав вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником. У зв`язку з укладанням між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору комісії від 29 червня 2010 року, з усіма наступними змінами та доповненнями, всі права та обов`язки за цим Додатковим договором належать ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Згідно з п. 2.1 Договору якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору. Сторони домовилися викласти термін «Дата остаточного повернення кредиту» у п. 2 ч. №1 Кредитного договору у такій редакції: дата остаточного повернення кредиту 05 лютого 2028 року (п. 3.9) (а.с. 35-37).

24 квітня 2014 року було укладено Додатковий договір №4 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 41-43).

02 грудня 2014 року було укладено Додатковий договір №5 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 44-46).

25 жовтня 2016 року було укладено Додатковий договір №6 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору. Сторони домовилися викласти термін «Дата остаточного повернення кредиту» у п. 2 ч. №1 Кредитного договору у такій редакції: дата остаточного повернення кредиту 25.02.2028 (п. 4.8) (а.с. 50-52).

26 лютого 2019 року було укладено Додатковий договір №7 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору. Сторони домовилися викласти термін «Дата остаточного повернення кредиту» у п. 2 ч. №1 Кредитного договору у такій редакції: дата остаточного повернення кредиту 28.02.2028 (п. 4.8) (а.с. 56-58).

14 серпня 2020 року було укладено Додатковий договір №8 до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 (Позичальник), відповідно до п. 2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 61-63).

У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-702/995/2008 від 04.07.2008, 04 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки №PML-702/995/2008, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М., зареєстрованим в реєстрі за № 2556. Згідно з п. 3.1 Договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 , та належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу предмету іпотеки (а.с. 66-69).

06.06.2011 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1 про внесення змін до договору іпотеки №РМL-702/995/2008, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. 04.07.2008 за реєстром №2555. Договір №1 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. 06.06.2011 за №1057 (а.с. 69-72).

25 жовтня 2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про зміни до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. 04.07.2008 зареєстрованого в реєстрі за №2555, який посвідчено 25.10.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. 06.06.2011 за №1727 (а.с. 73-78).

Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 04 липня 2008 року ОСОБА_1 прийняв у власність від ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з трьох жилих кімнат житловою площею 43,8 кв.м., загальною площею 65,2 кв.м. Договір посвідчений 04.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. за №2549 (а.с. 79).

З інформації з Державного реєстру правочинів, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна убачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація наступного змісту: «Тип обтяження: заборона на нерухоме майно; Підстава обтяження: Договір іпотеки, № 2555, 04.07.2008; Приватний нотаріус Коссе Л.М.; Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , номер за РПВН: 23738648; Власник: ОСОБА_1 , Дата та час реєстрації: 04.07.2008, реєстратор: Приватний нотаріус Коссе Л.М.» (а.с.82-83).

04 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір поруки №SR-702/995/2008, предметом якого відповідно до п. 1.1 є повне та своєчасне виконання боржником ( ОСОБА_1 ) його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (а.с. 84-85).

04 березня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Додатковий договір до Договору поруки №SR-702/995/2008 від 04.07.2008 (а.с. 86).

04 вересня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Додатковий договір№2 до Договору поруки №SR-702/995/2008 від 04.07.2008 (а.с. 87).

25 жовтня 2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Додатковий договір№3 до Договору поруки №SR-702/995/2008 від 04.07.2008 (а.с. 88-89).

29 червня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Покупець) та ПАТ «ОТП Банк» (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с. 90-96).

Відповідно до умов п. 3.1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець продає (переуступає), покупцю права на Кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору), а покупець приймає такий Кредитний портфель та зобов`язується сплатити на користь продавця винагороду.

Додаток 1до Договорукупівлі-продажукредитного портфелювід 29.06.2010містить інформаціюстосовно боржника ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №ML-702/995/2008від 04.07.2008,загальна сумаборгу -74703,10USD,загальна сумапроцентів,нарахованих насуму заборгованостіборжника закредитним договором 8473,43 USD, разом загальна сума основного боргу боржника та загальна сума процентів 83176,53 USD (а.с. 97).

29 червня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Фактор) та ПАТ «ОТП Банк» (Клієнт) було укладено Договір про відступлення права вимоги (а.с. 98-100).

Як убачається зі змісту п. 1.1 вказаного договору, у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 29 червня 2010 року між фактором та клієнтом, за яким клієнт передав фактору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору, укладеними між клієнтом та позичальниками клієнта, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору (боржники), що забезпечений іпотекою/заставою за Договорами іпотеки/Договорами застави, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору (Договори забезпечення), укладеними між клієнтом (в Договорах забезпечення іменуються «Іпотекодержатель» чи «Заставодержатель») та боржниками/третіми особами (в Договорах забезпечення іменуються «Іпотекодавець(вці)» чи «Заставодавець(вці)»), сторони домовились про таке: клієнт передає та відступає фактору сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно.

За цим договором до фактора переходять всі права клієнта як сторони, що іменується «Іпотекодержатель»/»Заставодержатель» у зобов`язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором (п. 1.2 Договору).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до положень ч. 1, 2ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правилами ч.1ст. 638 ЦК Україниунормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно достатті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до його виконання.

Як це унормовано положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, як це визначено вимогамист. 625 ЦК України.

Правилами ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, як позичальник так і боржник зобов`язані виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та чинного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 417 ЦПК Українивказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц (провадження №14-680цс19) наведено такі висновки щодо застосування норм права.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору, право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність(частина десятастатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»зі змінами, передбаченимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).

Наведені приписи дають підстави вважати, що частина десята статті 11зазначеного Законуу редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №521/21255/13-ц, Велика Палата Верховного Суду вказала, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи приписи статей526,527і530 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

Наведений висновок не враховує спеціальний порядок заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так:суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятоїстатті 11Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, в якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Порушення позивачем визначеного кредитним договором порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Як убачається з п. 1.9.1. кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року (частина №2), укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов`язань за цим договором (у тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7. та ст. 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення (надалі «Вимога»). При цьому, зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Умовами п. 1.9.3 кредитного договору сторонами погоджено, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов`язань понад 38 календарних днів банк має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом відправлення на поштову адресу позичальника листа про розірвання цього договору. Цей договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу позичальника вище вказаного листа. Застереженням 2 до п. 1.9. кредитного договору погоджено, що вимога вважається надісланою в день її направлення на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі за допомогою поштового зв`язку. До направлення вимоги на адресу позичальника поштою також прирівнюється її вручення позичальнику чи його представникам (у тому числі особам, що мешкають разом з позичальником) під розписку. Датою остаточного повернення кредиту сторонами погоджено 04 липня 2034 року.

Згідно з п. 3.9. Додаткового договору від 23 січня 2014 року до кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року сторони домовилися викласти термін «Дата остаточного повернення кредиту» у п. 2 частини №1 кредитного договору у такій редакції: 05 лютого 2028 року (а.с. 37).

Згідно з п. 4.8. Додаткового договору від 25 жовтня 2016 року до кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року сторони домовилися викласти термін «Дата остаточного повернення кредиту» у п. 2 частини №1 кредитного договору у такій редакції: 05 лютого 2028 року (а.с. 37).

При цьому, п. 3.1. Договору поруки № SR 702/995/2008 від 04 липня 2008 року, який укладався між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині. Поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково (п. 3.3. договору поруки). Пунктом 3.4. «Подання вимоги кредитором» погоджено, що обов`язок поручителя виконати боргові зобов`язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі.

Правилами ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» унормовано, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження обставин того, що позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування» та вимог кредитного договору та договору поруки скеровував на адресу позичальника ОСОБА_1 та на адресу поручителя ОСОБА_2 вимоги дострокового виконання боргових зобов`язань.

Відтак, наведеним вище достеменно установлено, що позивачем не було дотримано умов Кредитного договору №ML 702/995/2008 від 04 липня 2008 року щодо передбаченого договором досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів, який не може погіршувати порівняно ізЗаконом України «Про захист прав споживачів», який діяв до 2017 року, та Законом України «Про споживче кредитування», який почав діяти з 2017 року, становище позичальника як споживача.

Відтак, за недотримання Банком встановленого обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, у позичальника як споживача та у поручителя відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором.

Що стосується позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд керується таким.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Правилами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» унормовано, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12цього Закону.

Як це встановлено положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відтак, за змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 та ст. 35 Закону №898-IV «Про іпотеку», реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону№ 898-IV. Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 41), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 40), від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 38)).

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в п. 32 постанови від 14 червня 2023 року, прийнятій по справі №755/13805/16-ц, провадження №14-208цс21.

З огляду на те, що дату повернення кредиту сторонами остаточно погоджено в Додатковому договорі №6 від 25 жовтня 2016 року до Кредитного договору №ML-702/995/2008 від 04 липня 2008 року, як 25 лютого 2028 року, тобто строк виконання зобов`язання позичальником не настав, ураховуючи, що суд дійшов у даній справі висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо дострокового стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором з підстав, наведених судом вище, з огляду на наведені вимоги діючого законодавства України, підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки також відсутні.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.11,12,13,81,89,137,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Фікторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ЄДРПОУ: 36789421, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Фізкультури, 28Д, банківські реквізити: IBAN: НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 36789421;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 13 червня 2024 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова