Ухвала суду № 119737644, 10.06.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2599/24

н/п 1-кс/953/4146/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000265 від 16.02.2024,про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, дітей на утриманні не маючого, працюючого заступником начальника з виробництва АТ «Укренергомашини», зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000265 від 16.02.2024,про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000265 від 16.02.2024, за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в невстановлений період часу, проте не пізніше лютого 2023 року виник злочинний умисел, направлений на вчинення в умовах воєнного стану державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду економічній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він є громадянином України, але не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, в умовах військового стану, керуючись антидержавницькими мотивами вирішив надавати вказану допомогу держави-агресору рф надавши добровільну згоду громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вчинення спільних дій, направлених на сприяння представнику держави-агресора рф громадянину вказаної держави ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо здійснення збору робочих схем, креслень та службової документації АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269) та інших підприємств, задіяних у проектуванні та виготовлені комплектуючих частин, які використовуються у будівництві та експлуатації ГЕС, АЕС, ТЕС, в тому числі на території держави-агресора.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника конструкторського відділу енергозапчастин та організації проектних робіт АТ «Українські енергетичні машини», перебуваючи на території м. Харкова, в невстановлений період часу, проте не пізніше лютого 2023 року, умисно вчиняв дії, направлені на досягнення своєї мети на надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом здобуття робочих схем, креслень та службової документації АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269) задля подальшої їх передачі, спільно з ОСОБА_7 , представнику держави-агресора рф.

Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб з останніми, ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 , робочі схеми та креслення комплектуючих, розроблених АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269), після чого останній, перебуваючи у копіювальному центрі «НОН-СТОП», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , 26.02.2024, 28.02.2024, 01.03.2024, 04.03.2024, 05.03.2024, 06.03.2024, 08.03.2024, 11.03.2024, 18.03.2024 та 29.03.2024, здійснив копіювання отриманої напередодні ОСОБА_4 документації, після чого, перебуваючи за місцем свого проживання, за допомогою використання мережі Інтернет передав отримані ним та ОСОБА_4 відомості представнику держави-агресора рф громадянину вказаної держави ОСОБА_8 .

Виконавши всі дії які вважали за необхідне для досягання своєї мети, ОСОБА_4 , діючи умисно та добровільно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , реалізуючи їх спільний злочинний умисел, направлений на заподіяння шкоди, економічній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, передав представнику держави-агресора рф ОСОБА_8 копії робочих схем та креслень комплектуючих до турбін потужністю 200 1000 МВт (серії К-200, К-300, К-500, К-1000), розроблених АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269).

Таким чином, ОСОБА_4 у зазначений вище період часу підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб кримінально караного діяння-злочину, пов`язаного з державною зрадою, вчиненого в умовах воєнного стану, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є: - спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам держави Україна;- мета - заподіяння шкоди економічній безпеці України, оскільки враховуючи повномасштабне вторгнення держави-агресора рф на території України виникла реальна загроза економічній безпеці в умовах тріваючої військової агресії з боку рф, перелік яких визначено Стратегією економічної безпеки України на період до 2025 року, затвердженою Указом Президента України від 11 серпня 2021 р. № 347/2021, згідно якого економічна безпека України, серед іншого, включає в себе такі складові як фінансова, виробнича та зовнішньоекономічна безпека.

Так, основними викликами та загрозами у сферах фінансової, виробничої та зовнішньоекономічної безпеки, а отже економічній безпеці України в цілому, які виникають через збройну агресію російської федерації та тимчасову окупацію частини території України, є втрата доходів бюджету внаслідок поширених явищ «сірого» експорту товарів, в тому числі з критичного сектору економіки, до якого, без сумніву, входять об`єкти атомної, теплової та гідроелектрогенерації, втрата частини промислового потенціалу внаслідок збройної агресії російської федерації тощо.

Враховуючи вищезазначені виклики та загрози, передача представникам держави-агресора рф робочих схем та креслень деталей, розроблених АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269) та іншими підприємствами, задіяними у проектуванні та виготовленні комплектуючих частин, які використовуються у будівництві та експлуатації ГЕС, АЕС, ТЕС, призведе до завдання шкоди економічній безпеці України шляхом створення умов для функціонування енергетичної галузі економіки держави-агресора, а отже і забезпечення працездатності оборонного комплексу російської федерації, забезпечення її міцних конкурентних позицій на світовому ринку в сфері виготовлення та постачання комплектуючих для об`єктів атомної, теплової та гідроелектрогенерації, при цьому зменшивши роль українських підприємств в даних процесах, тим самим створивши ризики обмеження експорту та неотримання податків від реалізації українських товарів та надання послуг.

Крім цього, вказане вище створить передумови до забезпечення сталої роботи російських ГЕС, АЕС, ТЕС, завдяки яким здійснюється видобуток електричної енергії, необхідної для безперебійного функціонування військово-промислового комплексу російської федерації, що дає їй можливість в умовах повномасштабного вторгнення в Україну збільшувати та розвивати свої потужності для виготовлення зброї, боєприпасів, вибухових речовин, інших засобів масового ураження, ремонту та будівництва військової техніки, засобів радіоелектронної боротьби, безпілотних літальних апаратів, тощо. - вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою між собою, оскільки була домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь, тобто, мала місце наявність добровільної згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони; - спільні дії співучасників, в ході яких вони спиралися один на одного, а між їхніми діями наявний причинний сталий зв`язок; - усвідомленість співучасників того, що спільними діями вони вчиняють злочин проти держави Україна, бажали та свідомо допускали і передбачали настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій; - здійснення підривної діяльності проти України у вигляді надання допомоги державі-агресору у проведенні такої діяльності, а саме: збирання і передача представнику держави-агресора рф копій робочих схем та креслень комплектуючих до турбін потужністю 200 1000 МВт (серії К-200, К-300, К-500, К-1000), розроблених АТ «Укренергомашини» (код ЄДРПОУ 05762269), - добровільний характер протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без будь-якого фізичного чи психічного примусу; - спрямованість та активність всіх дій, пов`язаних з наданням іноземній державі (державі-агресору, «рф») допомоги в проведенні підривної діяльності проти України і бажанням цього, характеризуються усвідомленістю того, що вони вчиняють дїї направлені на державну зраду в умовах воєнного стану.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними і протиправними діями підозрюється у вчиненні державної зради,тобто діянні,умисно вчиненомугромадянином Українив умовахвоєнного стануна шкоду,економічній безпеціУкраїни шляхомнадання іноземнійдержаві допомогив проведенніпідривної діяльностіпроти України,вчинене запопередньою змовоюгрупою осібтобто ускоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

15.04.2024 о 20 год 48 хв ОСОБА_4 затриманий слідчим слідчого відділу Управління СБ України у Харківській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

16.04.2024 громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду, економічній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

17.04.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.06.2024 включно без визначення розміру застави.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням його складності, постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено до 3 місяців, тобто до 16.07.2024 (при цьому строк тримання підозрюваних під вартою спливає 13.06.2024), але з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження:

- встановити та допитати усіх свідків;

- провести огляди вилученого в ході проведення обшуків майна;

- провести комп`ютерну експертизу, предметом дослідження якої є вилучені мобільні телефони, ноутбуки, планшети, комп`ютерна техніка, накопичувачі інформації;

- отримати відповіді на направлені запити в порядку ст. 93 КПК України, з метою встановлення усіх обставин, які характеризують особи підозрюваних;

- провести експертизи або дослідження з залученням спеціаліста, з метою ідентифікації номенклатури товарів, робочі креслення яких передавались представнику рф;

- отримати відповідь від Міненергетики, з метою додаткового встановлення наявності або відсутності факту завдання шкоди інтересам держави діями підозрюваних;

- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення та вичерпного кола осіб, причетних до його вчинення;

- отримати тимчасовий доступ до документів операторів зв`язку, з метою встановлення місць перебування підозрюваних під час вчинення ними злочинних дій;

- виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.

Виконати зазначені процесуальні дії раніше не видавалось за можливе у зв`язку зі складністю провадження та необхідністю проведення інших слідчих та процесуальних дій, які були направлені на встановлення обставин та документування протиправної діяльності підозрюваних, через необхідність отримання відомостей від значної кількості підприємств, установ, організацій, у зв`язку з значним обсягом матеріалів та речових доказів, які необхідно дослідити, а також труднощами у пошуку та залученні у якості спеціалістів осіб, які володіють спеціальними знаннями у сфері енергетики, а також через ведення активний бойових дій у Харківській області, що призводить збільшення часу, необхідного на планування та проведення слідчих дій, беручи до уваги необхідність забезпечення безпеки їх учасникам.

Проте, в разі їх проведення, результати цих слідчих та процесуальних дій матимуть значення для судового розгляду, оскільки вони направлені на документування протиправної діяльності підозрюваних та в подальшому будуть доказами у провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері основ національної безпеки України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення воліна строкп`ятнадцять роківабо довічнимпозбавленням волі,з конфіскацієюмайна виникаєнеобхідність упродовженні строкутримання підвартою останнього,оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених

п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не погодилися з даним клопотанням. Вказували на те, що ризики недоведені, докази підозри не є обґрунтованими, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати домашній арешт.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

СБУ вХарківській областіпроводиться досудове розслідування за №22024220000000265від 16.02.2024,за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалівдоданих доклопотання вбачається,що ОСОБА_4 повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 є осудною особою, який досяг 16-річного віку.

За результатами розгляду даного клопотання продовження запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.02.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.02.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.03.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.04.2024;Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.04.2024;Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.05.2024;Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 17.05.2024;Протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.03.2024; Протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.04.2024; Протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.04.2024; Протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії аудіоконтроль особи від 05.04.2024; Протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.05.2024; Висновком спеціаліста від 09.04.2024;Протоколами обшуків від 15.04.2024.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України за викладених у клопотанні обставин. Даних стороною захисту на спростування зазначеного не надано.

Вказане може бути підставою для продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177КПК України.

Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах Збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупованих частинах території України та на території Російської Федерації; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі знищити, сховати або спотворити електронні пристрої, магнітні носії інформації, які останній використовував при вчиненні кримінального правопорушення, та які не були виявлені слідством, а також знищити, сховати або спотворити схем, креслень та службової документації АТ «Укренергомашини»; може незаконно впливати на інших підозрюваних, оскільки вказані особи знайомі, підтримують особисті дружні відносини, діяли за попередньою змовою групою осіб, та на свідків у даному кримінальному проваджені; маючи зв`язки з представниками держави-агресора рф, може продовжитивчиняти кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється.

Також, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків. Належних обґрунтувань щодо відсутності або зменшення ризиків стороною захисту станом на теперішній час не надано.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннявідносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак,слідчий суддявважає,що нацей часіснують правовіпідстави дляпродовження саметакого запобіжногозаходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, на строк досудового розслідування.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням його складності, постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено до 3 місяців, тобто до 16.07.2024, слідчим у клопотанні вказані необхідні слідчі дії, які необхідно провести, що стали підставою для продовження строку досудового розслідування, і це враховано слідчим суддею.

І стороною захисту в судовому засіданні не надані належні обґрунтування щодо відсутні або зменшення встановлених слідчим суддею ризиків.

Слідчою суддею досліджені всі надані дані по особі підозрюваного та враховано, що він є громадянином України, з вищою освітою, не судимий, зареєстрований та проживає в м. Харкові, не одружений, дітей або непрацездатний інших осіб на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв*язків, працює на посаді заступника начальника з виробництва АТ «УКренергомашини».

Всі зазначені дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1, 2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання також не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано є злочином проти основ національної безпеки України, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, навіть за наявності наданих даних по особі підозрюваного, і слідчий суддя продовжує відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді стороною захисту не надано.

А тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 37 днів тобто до 16 липня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про продовження взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 16.07.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -