Рішення № 119737175, 18.04.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 213/2425/23

провадження № 2/197/245/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернувся 15.06.2023 до суду, просить суд стягнути з відповідача на його користь борг про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 77 119,12 грн, що складається з:

- заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (за період з 01.10.2015 по 31.01.2023) у сумі 57584,67 грн,

- заборгованість по платі за абонентське обслуговування (за період з 01.11.2021 по 31.01.2023) у розмірі 10,44 грн,

- інфляційні витрати (за період з 01.12.2013 по 31.03.2023) у розмірі 13740,45 грн,

- та 3% річних (з 01.12.2013 по 31.03.2023) у розмірі 5783,56 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що заборгованість відповідача, згідно розрахунку заборгованості за послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2015 року по 31.01.2023 рік, складає 77 119 гривень 12 копійок, а тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з 13.08.2021, належить відповідачці за заповітом, яка зареєстрована там з 13.08.2021.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за постачання теплової енергії з 01.10.2015 по 31.01.2023 загальний залишок заборгованості становить 57584,67 грн.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.01.2023, загальний залишок заборгованості становить 10,44 грн.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат за період з 01.12.2013 по 31.03.2023 загальний залишок заборгованості становить 13740,45.

Згідно з розрахунком заборгованості 3 % річних, загальний залишок заборгованості за період з 01.12.2013 по 31.03.2023 становить 5783,56 грн.

13.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

19.03.2024 до суду надійшло заперечення на відзив.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст.17Закону Українивід 23.02.2006N3477-IV"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 79 ЦПК України встановлює, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Прожитлово-комунальніпослуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з розрахунків заборгованості наданих позивачем, відповідач вносила кошти у період з вересня 2021 року включно по січень 2023 року, відповідно до Закону України "Прожитлово-комунальніпослуги", плата за-комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу, тобто позивачем не порушено строки позовної давності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачка набула права власності на майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що відповідач є власником майна, а тому є належним споживачем комунальних послуг у період виникнення заборгованості.

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Відповідно до ст. 6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, яка не містить електронного підпису останнього, тому відзив судом не враховується.

Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги ордер повинен міститиконкретнуназву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно дост. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, у вказаних постановах Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 1312 Конституції України, статті 16 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки в ордері не зазначено органу, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у суді.

Отже, суд прийшов до висновку, що вищевикладені вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки позивачем не порушено строків позовної давності, а відповідач є власником майна, а тому є належним споживачем комунальних послуг у період виникнення заборгованості.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Як встановлено уп.1ч.1 ст. 176 ЦПК України цінапозову визначається упозовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Ціна позову 77 119,12 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору

Позивачем при пред`явленні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн.

З відповідача на користь позивача підлягає стягнути судовий збір в сумі 2 684 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 77119 (сімдесят сім тисяч сто дев`ятнадцять) грн 12 копійок з яких:

- 57584,67грн - заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізоване опалення),

- 10,44грн - заборгованість по платі за абонентське обслуговування,

- 13740,45грн - інфляційні витрати,

- 5783,56грн - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», місцезнаходженням. Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, б. 1, ЄДРПОУ: 00130850

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО