Постанова № 119735373, 11.06.2024, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2502/23

Номер провадження 3/722/33/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецькоїобласті

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.,

секретаря Ткач Н.П.

з участю захисника Вітів В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №311589, складеного 22.11.2023 року інспектором СРПП №1 (м.Сокиряни) ДРВП Чорним С. вбачається, що 20.11.2023 року о 21 год. 24 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DAF-95» д.н.з. НОМЕР_1 із причіпом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини та хитка ходьба. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП України.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він працює водієм ТОВ «Т-ТРАНС» та 22.11.2023 року приблизно о 13 год. прибув в с.Коболчин Чернівецької області, де знаходиться підприємство сокового заводу для завантаження, та оскільки одразу його не завантажували, адже тільки після того як автомобіль заїде на вагу його пропускали на територію заводу, він припаркував свій автомобіль на стоянці в полі поряд з підприємством. Разом із іншими водіями, які перебували на стоянці в черзі, вони повечеряли та він ліг спати в кабіні свого автомобіля, оскільки завантаження триває довгий час, приблизно 4-5 годин займає завантаження одного контейнеру, тому він планував там заночувати. Того вечора алкогольні напої не вживав. В цей час, поки він спав, невідомий раніше йому чоловік на ім`я ОСОБА_2 проник в кабіну його автомобіля та сівши за його кермо здійснив рух, спрямувавши автомобіль в напрямку до шлагбауму. Йому невідомо з ким саме приїхав ОСОБА_2 , однак він бачив його декілька разів на підприємстві, на якому він працює та йому відомо, що він знаходився на випробувальному терміні на посаді водія. Приблизно о 22 год. вечора його розбудили працівники поліції, ОСОБА_2 на той час в машині вже не було, а його автомобіль знаходився поряд з вагою біля шлагбауму. Працівників поліції він не повідомляв про те, що не він керував автомобілем, а керувала інша особа.

Захисник Вітів В.А. під час судового розгляду заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи викладені у поданому письмовому запереченні, просив закрити справу у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитані в суді свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що працюють на посаді водія ТОВ «Т-ТРАНС». 22.11.2023 року вони разом із іншими водіями, в тому числі із ОСОБА_1 прибули в с.Коболчин на соковий завод для завантаження та зупинились поряд з стадіоном. Оскільки їх одразу не завантажували, вони зайняли чергу та залишилися на місці очікувати. ОСОБА_1 під`їхав трішки пізніше та був в черзі наступним за свідком ОСОБА_3 . Очікуючи на завантаження, водії всі разом повечеряли, при цьому алкоголь вони не вживали, та одразу розійшлись по своїм машинам спати. Також свідки пам`ятають, що з ними був молодий водій на ім`я ОСОБА_2 , який просив у них, в тому числі і у ОСОБА_1 автомобіль, щоб потренуватись заїжджати на вагу, оскільки з ваги на територію підприємства потрібно з`їхати задом, а у нього не було достатньо досвіду. Через деякий час, точної години не пам`ятають, їх по черзі покликали заїжджати на вагу, в цей час автомобіль ОСОБА_1 марки «DAF-95» біло-червоного кольору був наступний в черзі після автомобіля марки «MAN» біло-зеленого кольору під керуванням свідка ОСОБА_3 . Свідки бачили, як ОСОБА_2 виходив з правого боку автомобіля ОСОБА_1 .

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заслухавши доводи адвоката Вітів В.А., суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» на суд покладає обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.

Одним з складів об`єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки в ст.121 КпАП України, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.

Суб`єктом вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).

Суб`єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб`єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Згідно з ч.1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №311589, ОСОБА_1 , 22.11.2023 року о 21 год. 24 хв., в с.Коболчин по вул.Загиблих Героїв, керував транспортним засобом марки «DAF-95» д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини та хитка ходьба). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки.

Також встановлено, що 22.11.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №4433 про те, що22.11.2023 року надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_5 про те, що за адресою: с.Коболчин вул.Загиблих Воїнів, водій вантажівки перебуває п`яний за кермом МАН д.н.з. НОМЕР_1 . Виїздом на місце події встановлено, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель м.Тернопіль, вул. Оболоня,17, керував транспортним засобом марки «DAF-95» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Із письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що 22.11.2023 року о 21 год. 20 хв. перебував на своєму робочому місці на ТзОВ «Інтер-Джус Буковина», що знаходиться в с.Коблчин, в цей час приїхав транспортний засіб «MAN», водій якого хотів заїхати на вагу, однак працівники товариства не дозволили йому цього зробити, оскільки у водія були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме відчувався запах алкоголю з порожнини рота та не стійка хода. На зауваження працівників товариства водій не реагував, а тому вони викликали на місце працівників поліції.

До вищезазначеного протоколу інспектором СРПП ВП №1(м.Сокиряни) Чорним С. долучено DVD-диск, на якому містяться три файли з нагрудної камери поліцейських, а також один файл відеозапису з камер спостережень, на яких містяться відомості щодо вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Відомостями, які містяться у доданому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 22.11.2024 року о 21 год. 55 хв. працівники поліції прибули на місце за викликом, де ними було виявлено водія ОСОБА_1 , який перебував за кермом транспортного засобу марки «DAF-95» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час розмови з останнім у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а тому йому було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобі за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до Сокирянської лікарні для проходження такого огляду, однак останній категорично відмовився від проходження огляду, що зафіксовано на відеозаписі ( 22.11.2024 року 21 год. 52 хв. 28 сек.)

Відомостями, які містяться у доданому до матеріалів справи відеозаписі з камер спостережень підприємства вбачається, що 22.11.2024 року о 21 год. 24 хв. транспортний засіб «DAF-95» біло-червоного кольору рухається в напрямку ваги, яка розташована поряд із шлагбаумом при в`їзді на підприємство. В подальшому транспортний засіб на декілька секунд зупиняється і знов накатом продовжує рухатись в притул до шлагбауму.

Під час огляду відеозапису також було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 , та упередженості до нього з боку працівників поліції. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також про невідповідність внесених до протоколу даних ОСОБА_1 не заявляв та не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 та його захисником доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи правопорушника та його захисника про його невинуватість у зв`язку із тим, що він не керував 22.11.2023 року о 21 год. 24 хв. в с.Коболчин по вул.Загиблих Героїв, транспортним засобом «DAF-95» д.н.з. НОМЕР_1 за обставин зазначених у протоколі, а лише перебував у зазначеному автомобілі, оскільки його пояснення повністю спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якому ОСОБА_1 , знаходячись в кабіні вантажного автомобіля за місцем водія, шукав документи на автомобіль та своє посвідчення водія, щоб пред`явити працівникам поліції. При цьому, на початку відеозапису ОСОБА_1 не визнає, що керував транспортним засобом та повідомляє, що не вживав алкогольні напої, однак в подальшому під час складання адміністративного протоколу на відеозаписі зафіксовано ( 22.11.2024 року о 22 год. 06 хв. 49 сек.), що останній не заперечує факту керування ним транспортним засобом, а також те, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом не зафіксовано, що на місці події, окрім ОСОБА_1 , перебувала ще інша особа, яка могла в той час бути водієм вказаного транспортного засобу. А також на відео не зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівників поліції про прізвище ім`я та по-батькові особи, яка згідно його пояснень в суді, керувала транспортним засобом, в тому числі про особу на ім`я ОСОБА_2 .

Суд вважає, що якби покази ОСОБА_1 про те, що автомобілем він не керував, відповідали б дійсності, він одразу після початку спілкування з працівниками поліції почав б вказувати на це. Окрім цього, автомобіль не знаходиться на спеціально відведеній ділянці для зупинки авто, або на узбіччі, на момент приїду працівників поліції, він розташований на в`їзді на вагу, яка розташована поряд із шлагбаумом підприємства, тим самим перекривши доступ іншим транспортним засобом, які намагались під`їхати до ваги. Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював рух на автомобілі та намагався потрапити на територію підприємства.

Також суд не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з приводу того, що останньому не пропонувалось пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в лікарні, оскільки дані твердження сторони захисту нічим не доведені та повністю спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, на якому двічі зафіксовано, як працівники поліції спочатку о 21 год. 52 хв. пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер 6810» або проїхати до Сокирянської ЦРЛ, а в подальшому о 22 год.01 хв. повторно з`ясовується у ОСОБА_1 чи не бажає він пройти такий огляд на місці або в лікарні. Крім цього в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2023 року.

Крім того, суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки суд приймає до уваги той факт, що свідки є колегами та товаришами ОСОБА_1 , та усвідомлюючи яке покарання йому загрожує, у разі якщо судом буде визнана його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, можуть бути зацікавленими в тому, щоб ОСОБА_1 , який працює водієм, уник відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Також суд не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з приводу того, що копія протоколу про адміністративне правопорушення не вручалась йому та він не був обізнаний про що відносно нього складено протокол, оскільки дане твердження повністю спростовується відеозаписом, на якому чітко зафіксовано, що працівники поліції неодноразово запрошують порушника вийти з автомобіля та пройти до місця, де безпосередньо складався протокол, роз`яснюють його права передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, а також оголошують в голос зміст протоколу, однак ОСОБА_1 категорично відмовлявся від надання пояснень по суті адміністративного правопорушення, від ознайомлення з протоколом та від підпису особи, яка притягається, що зафіксовано у відповідних графах адміністративного протоколу із позначкою «відмовився».

Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

При цьому слід зазначити, що відмова від проходження огляду є окремим закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на його кваліфікацію не впливають мотиви такої відмови.

Крім цього, відповідно до п.2 розділу ІІІнструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Стосовно всіх інших доводів та заперечень адвоката Вітів В.А. суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах -учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00 від 18 липня 2006 року).

Доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За наведених обставин, суд розцінює усі вищенаведені заперечення захисника ОСОБА_6 , як обраний спосіб захисту, направлений на уникнення відповідальності, який жодним доказом не підтверджений.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договори», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язково до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v.The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).

Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.

Отже, об`єктивних причин відмови правопорушника від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння судом не встановлено, а наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксована подія, яка мала місце, та суд вважає його належним та допустимим доказом у даній справі. Крім цього, відеозапис з місця події є об`єктивним доказом, оскільки є незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості, його вина у вчиненні даного правопорушення доведена наступними письмовими доказами по справі, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №311589 від 22.11.2023 року, який є документом, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та який засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього;

- рапортом чергового ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Глушка В.М. від 22.11.2023 року, згідно якого 22.11.2023 року о 21 год. 33 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що працівник фірми ОСОБА_5 повідомив, за адресою: с.Коболчин вул.Загиблих Воїнів, що водій вантажівки МАН д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 22.11.2023 року, згідно яких останній пояснив, що 22.11.2023 року о 21 год.20 хв. перебував на своєму робочому місці на ТзОВ «Інтер-Джус Буковина», що знаходиться в с.Коблчин. В цей час приїхав транспортний засіб «MAN», водій якого хотів заїхати на вагу. Однак працівники товариства недозволили йому цього зробити, оскільки у водія були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме відчувався запах алкоголю з порожнини рота та не стійка хода. На зауваження працівників товариства водій не реагував, а тому вони викликали на місце працівників поліції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із змісту якого встановлено, що в результаті проведення огляду ОСОБА_1 поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та у якому вказано, що від проходження тесту на прилад «Драгер 6810» ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2023 року о 22 год. 00 хв. КНП Сокирянську ЦРЛ ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння;

- актом вилучення посвідчення водія від 22.11.2023 року складений ІСРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ОСОБА_7 , згідно якого 22.11.2024 року о 22 год. 00 хв. у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, у громадянина ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28.10.1999 року народження. З актом ОСОБА_1 був ознайомлений, доповнень та зауважень нього не має, що підтверджується особистим підписом останнього;

- диском з відеозаписом здійсненим працівником поліції, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», на якому зафіксована подія, із якого встановлено, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також в закладі охорони здоров`я, проте останній відмовляється від проходження.

Досліджені судом докази є допустимими, тобто придатними для використання у адміністративному процесі за формою та належними, тобто придатними для використання в адміністративному процесі за змістом, тому є доказами у розумінні вимог ст.251 КУпАП.

Зібрані докази оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи кожен окремо та в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Таким чином, враховуючи в сукупності наведені вище досліджені докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення в ході судового розгляду справи доведена в повному об`ємі, а кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною, оскільки з достовірністю встановлено, що він відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, а також відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що є достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього стягнення в межах санкції статті Закону за даний вид правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО - 899998) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя С.В.Унгурян

Повний тест постанови складено 14.06.2024 року.