Рішення № 119730511, 20.05.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/1166/23

Провадження № 2/669/46/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Бабоян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович,

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2023 року ОСОБА_2 (надалі позивачка) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ» (22.03.2023 року змінилась назва з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ») (надалі ТОВ «ФК «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ»/відповідач), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5601, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ» заборгованості за кредитним договором № 9901877239 від 07.06.2017 року, укладеним між нею та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ», в сумі 38967,63 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування наведених вимог зазначила, що з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження їй стало відомо про те, що на підставі виконавчого напису, вчиненого 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 5601, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФК «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ» заборгованості за кредитним договором № 9901877239 від 07.06.2017 року в розмірі 38967,63 грн., відкрито виконавче провадження №62306344.

З виконавчим написом не погоджується і вважає його незаконним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Зокрема, вказує що чинна редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Оскільки Кредитний договір № 9901877239 від 07.06.2017 року не був нотаріально посвідченим, нотаріус не мав права на його підставі вчиняти оскаржуваний виконавчий напис.

Разом з тим, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, яким не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.2.3 п.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5. Так, у позивачки відсутні відомості про те, чи отримував нотаріус від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), документи, які підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, також не надано доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості з відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним. Таким чином, позивачка, не будучи повідомленою про намір вчинення виконавчого напису, була позбавлена можливості заперечувати проти вимог відповідача та надати докази неправомірності та безпідставності такої вимоги про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 14 березня 2024 року замінено неналежного відповідача, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ», належним відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», оскільки у виконавчому провадженні №62306344 по виконанню оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, згідно ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області № 686/29805/23 від 08 січня 2024 року, замінено стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася. В поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» в судове засідання не з`явився, у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, клопотань про розгляд справи у його відсутності, письмові пояснення та заперечення також до суду не надав.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи у його відсутності, письмові пояснення та заперечення також до суду не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 07.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9901877239, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 29937,00грн. шляхом перерахування кошів на її рахунок.

03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5601, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» заборгованості за Кредитним договором №9901877239 від 07.06.2017 року, укладеним між сторонами, в сумі 38167,63 грн.

З виконавчого напису вбачається, що строк платежу за Кредитним договором №9901877239 від 07.06.2017 року настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 09.04.2019 року по 14.02.2020 року включно. Сума заборгованості складає 38167,63 грн. та 800,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

10 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62306344 на підставі виконавчого напису № 5601, виданого 03.04.2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» заборгованості в розмірі 38967,63 грн.

Згідно ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області № 686/29805/23 від 08 січня 2024 року, замінено стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНИЙ РІШЕНЬ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі- Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, якою вищезазначену постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 залишено без змін, опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відтак, станом на квітень2020 року у нотаріуса були відсутні підстави вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, оскільки його вчинення можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.04.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виконавчий напис було вчинено на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та позивачкою кредитного договору №9901877239 від 07.06.2017 року, який було укладено у простій письмовій формі.

Таким чином, враховуючи, що укладений між товариством та позичальником кредитний договір, на підставі якого видано оспорюваний виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду який викладено, зокрема, у постановах: від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21.10.2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19 (провадження №61-20408св21), від 19.10.2022 року у справі №278/2416/21 (провадження №61-5756св22).

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У матеріалах справи, що розглядається відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, жодної вимоги від стягувача про виконання умов кредитного договору №9901877239 від 07.06.2017 року позивачка не отримувала.

Таким чином, позивачка, не будучи повідомленою про намір вчинення виконавчого напису, була позбавлена можливості заперечувати проти вимоги відповідача та надати докази неправомірності та безпідставності такої вимоги про стягнення коштів.

При цьому, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження направлення позивачеві письмової вимоги як і доказів на підтвердження наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ним, її розміру та безспірності.

Разом з цим, суд зауважує, що позивачка у встановленому законом порядку не спростувала належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

До того ж, відповідач, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», в силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України не позбавлене права звернутися за стягненням кредитної заборгованості в судовому порядку.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1073,60грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80грн.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 2730 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5601, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» заборгованості за кредитним договором №9901877239 від 07.06.2017 року в сумі 38967,63 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (04052, м.Київ вул.Глибочицька, будинок 17-Б, офіс 503, код ЄДРПОУ 41153878) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60грн. за подання позову до суду та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30 травня 2024 року.

Повне найменування сторін:

позивачка ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідач Товариство з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», місцезнаходження: 04052, м.Київ вул.Глибочицька, будинок17-Б, офіс 503, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41153878.

третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторовича, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Грушевського,15, під`їзд 5, прим.6.

третя особа приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Грушевського М., 87, кабінет 405.

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ