Рішення № 11972852, 05.10.2010, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Щолокової О.В.

Суддів: Міхасішина І.В., Іващука.А.,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , зобовязання провести перерахунок відповідно до ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2006 року по 31.07.2010 року та виплатити різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою, зобовязання відповідача нараховувати надбавку до пенсії з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 09 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову у правління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці у здійсненні перерахунку надбавки до пенсії ОСОБА_1 як дитини війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно з ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці провести перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно з ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.08.2007 року по 31.07.2010 року та виплати їй різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою надбавки пенсії. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці обрахувати надбавку до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно із ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних громадян з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

В апеляційній скарзі УПФУ в Староміському районі м. Вінниці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильність дослідження доказів у справі, неповне зясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 (а.с. 7).

Положеннями ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.17 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." дію ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. на цей рік зупинено.

До того ж, Законом України від 19 січня 2006р. ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2006р." із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." виключено п.17 ст.77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст.110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., запроваджуються у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Між тим, протягом 2006р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст.110 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 р". А тому пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., у 2006р. запроваджені не були.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону №2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону №489-V.

Підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. А саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, 22 травня 2008р. рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Після чого положення ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. знову почали діяти в їх первинній редакції.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., мають діти війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.

У 2007 році надбавка до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 не виплачувалася, а в 2008-2009 роках виплачувалась в неповному розмірі.

Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті мінімального розміру пенсії за віком.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ у Староміському районі м. Вінниці районі як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування, проте таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

При цьому місцевим судом в межах строку позовної давності правильно визначено період, за який повинні бути проведені відповідні нарахування, а саме з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2010 року, враховуючи те, що позивачка звернулася до суду 13 серпня 2010 року, та будь-яких належних та беззаперечних доказів пропуску строку на звернення до суду не надала.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обовязків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом вірно не розглядалися.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Проте, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо зобовязання відповідача проводити наступний перерахунок пенсії ОСОБА_1 як дитині війни згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, оскільки відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Тобто, до компетенції суду належить захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав фізичних осіб, які вже сталися, а не які, на думку позивача, можуть бути в майбутньому. Рішення суду повинно бути результатом чинного правового регулювання.

За таких обставин, апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці підлягає до часткового задоволення, а відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 09 вересня 2010 року зміні.

Керуючись ст.ст. 304 -1, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України , -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці задовольнити частково.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 09 вересня 2010 року змінити.

Виключити з абзацу четвертого резолютивної частини рішення суду частину речення «з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян».

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. за наступними реквізитами отримувач: Держбюджет м. Вінниці 22050002; Код ЄДРПОУ: 34701167; Р/р: 31214263700002; Банк: УДК у Вінницькій обл.; МФО: 802015 ККД 22050002.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: