Рішення № 119718656, 13.06.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Справа № 480/1672/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ПФУ в Сумській області), і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177 про відмову у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати період проходження військової служби з 18.05.1982 по 15.06.1984 згідно військового квитка НОМЕР_1 від 10.05.1982 та періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 08.09.1984 до страхового стажу та призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058 на підставі поданої заяви від 12.02.2024 з 27.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. У рішенні визначено страховий стаж позивача 25 років 10 місяців 8 днів, страховий стаж для права 26 років 5 місяців 9 днів. Не зараховано до страхового періоди роботи згідно трудової книжки позивача та період проходження військової служби, оскільки прізвище позивача не відповідає його паспортним даним.

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177 є протиправним, оскільки позивач має відповідний страховий стаж, що підтверджується відповідними документами, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177 відмовлено позивачу у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.

За результати розгляду поданих позивачем документів до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності, згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.09.1984, оскільки прізвище на титульній сторінці трудової книжки « ОСОБА_2 » (рос. мовою) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (рос. мовою). Для зарахування до страхового стажу вище вказаних періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. № 637;

- період проходження військової служби з 18.05.1982 по 15.06.1984, згідно військового квитка НОМЕР_1 від 10.05.1982, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » (рос.мовою) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (рос.мовою). Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній п.6 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально- виконавчої служби, ДСНС, довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності, зокрема з 01.01.1998, але позивач матиме право на пенсійну виплату 27.12.2026 або при набуті необхідного страхового стажу.

За поданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 25 років 10 місяців 8 днів, а страховий стаж особи для визначення права призначення пенсії становить 26 років 5 місяців 9 днів.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подав клопотання про долучення доказів, у яких заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з аналогічних підстав, які викладені у відзив ГУ ПФУ в Житомирській області.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 05.06.2024 поновлено ГУ ПФУ в Житомирській області строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до територіального органу ПФУ 12.02.2024 із заявою про призначення пенсії (а.с. 91 зворот. стор. - 92).

На підставі заяви від 12.02.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №183450030177 від 19.02.2024 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що вік позивача 60 років. Необхідний страховий стаж згідно з статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 30 років. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу від 23 років.

Страховий стаж позивача 25 років 10 місяців 8 днів. Страховий стаж позивача для права на пенсію - 26 років 5 місяців 9 днів.

За доданими документами до страхового стажу позивача відповідачем у спірному рішенні не зараховано:

- періоди трудової діяльності, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 08.09.1984, оскільки прізвище на титульній сторінці трудової книжки « ОСОБА_2 » (рос.мовою) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (рос.мовою). Для зарахування до страхового стажу вище вказаних періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. № 637.

- період проходження військової служби з 18.05.1982 по 15.06.1984, згідно військового квитка НОМЕР_1 від 10.05.1982, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » (рос.мовою) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (рос.мовою). Згідно Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній п.6 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Особа матиме право на пенсійну виплату 27.12.2026 або при набутті необхідного страхового стажу. Враховуючи вище викладене позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 58).

Позивач не погоджується із підставами, зазначеними у спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з ст. ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За приписами п.26 Порядку №637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Крім цього, у разі невідповідності ім`я, по батькові та прізвища, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і у трудовій книжці, паспортним даним громадянина України, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (зі змінами) (далі Інструкція №162), що була чинна на момент видачі позивачеві трудової книжки, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу; прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і уставами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції і про виплачені у зв`язку із цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не вносяться.

Пунктом 2.5 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення і інш. виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати робітнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з п.2.7 Інструкції №162 якщо підприємство, що внесло неправильний чи неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності вищестоящою організацією, якій підпорядковувалося ліквідоване підприємство.

Аналогічні приписи містяться і у п.п.1.1, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110.

При цьому, п.1.2 Інструкції №58 від 29.07.1993 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

В даному випадку, спірним є те, що відповідач під час розгляду заяви позивача не враховує дані трудової книжки та військового квитку у зв`язку із тим, що паспортні дані позивача не відповідають документам, наданим позивачем до заяви.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач при зверненні з заявою про призначення пенсії подано трудові книжки серії НОМЕР_3 від 29.07.1988 (а.с. 13-15), серії НОМЕР_3 (а.с. 15 зворот. стор. - 16), та військовий квиток № НОМЕР_4 (а.с. 12).

Позивачем надано до матеріалів справи свідоцтво про народження № НОМЕР_5 (а.с. 11) в якому зазначено прізвище, ім`я, по батькові « ОСОБА_1 » (укр..мовою).

Відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 17.02.1999, копія якого наявна в матеріалах справи, прізвище, ім`я та по батькові позивача: - українською мовою: « ОСОБА_1 », а на сторінці 2 паспорту - російською мовою « ОСОБА_4 » (а.с.7-7 зворотн.стор).

Разом із тим, до заяви про призначення пенсії позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_3 від 29.07.1988 (а.с. 13-15), з титульного аркуша якої слідує, що власником трудової книжки є російською мовою « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки: 08.09.1984. Титульний аркуш містить відтиск печатки та підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок, а також підпис особи на ім`я якої видана трудова книжка.

Суд звертає увагу, що анкетні дані, викладені у трудовій книжці на ім`я « ОСОБА_1 » заповнена російською мовою з 08.09.1984.

Отже, ім`я, вказане у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 29.07.1988 російською мовою не є тотожним імені, зазначеному у паспорті позивача серії НОМЕР_6 російською мовою, а саме: є відмінність у написанні « ОСОБА_3 » (рос.) - у паспорті та « ОСОБА_2 » (рос.) - у трудовій книжці.

Також військовий квиток НОМЕР_1 від 10.05.1982 було видано на імя « ОСОБА_1 » (рос.мовою).

Разом із тим, відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 17.02.1999, копія якого наявна в матеріалах справи, прізвище, ім`я та по батькові позивача: - українською мовою: « ОСОБА_1 », а на сторінці 2 паспорту - російською мовою « ОСОБА_4 » (а.с.7-7 зворотн.стор).

Таким чином паспортні дані позивача, який рос.мовою є « ОСОБА_3 » не співпадають із даними військового квитка, виданого на імя рос.мовою « ОСОБА_2 ».

Під час розгляду справи судом враховується те, що трудова книжка, яка надана була позивачем до територіального органу ПФУ була заповнена не тільки російською, а і українською мовою. Зокрема, на стор. 41 трудової книжки, яка продовжувалася вестися логічно, без будь-яких змін, роботодавцем 17.07.2015 було зазначено прізвище позивача українською мовою « ОСОБА_2 ». Дата та рік народження, а також ім`я та по батькові є ідентичними. Таким чином під номером 30 трудової книжки записана подальша трудова діяльність позивача.

При цьому, судом враховується, що помилка у перекладі прізвища позивача на російській мові не може впливати на достовірність зазначених даних трудової книжки.

Крім того, у відповідача наявні дані стосовно місця роботи позивача до 17.07.2015, а саме дані Реєстру застрахованих осіб, починаючи із 1998 року, які співпадають із назвою підприємств та періодів роботи зазначених у трудовій книжці.

Судом враховується, що крім російської мови, дані позивача зазначені українською, а саме зазначено у трудовій книжці на стор. 41, що повністю відповідає паспорту позивача..

Також, позивач не може нести відповідальності за допущені порушення при заповненні трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства у 1984 році, а не позивачем.

Крім того, суд зазначає, що відповідачами не здійснено жодних дій на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів позивачем.

Більше того, недоліки заповнення трудової книжки не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність трудового стажу позивача згідно даних трудової книжки. Відповідачем не наведено жодних аргументів про те, що трудова книжка стосується іншої особи, аніж позивача.

Розбіжності в написанні прізвища позивача (російською та українською мовами) ніяким чином не може вплинути на можливість врахувати зміст трудової книжки, позаяк ряд інших документів, долучених до заяви про призначення пенсії, дають можливість ідентифікувати позивача та зробити висновок, що мова йде про одну й ту ж особу. Зокрема, трудова книжка містить ім`я та по-батькові позивача ОСОБА_2 , дату народження, що співпадає з такими ж відомостями позивача, які містяться у паспорті.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на її особисті права. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 677/277/17 та від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на відсутність чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки, аналогічні за своїм змістом, містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Крім того, у постанові від 11.11.2020 у справі №677/831/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.

Щодо незарахування періоду проходження військової служби з огляду на те, що прізвище у військовому квитку на рос. мові не відповідає даним паспорту, суд зазначає наступне.

У військовому квитку прізвище позивача зазначено " ОСОБА_2 " (російською мовою), що відповідає часу складання 1982 року.

В подальшому, паспорт громадянина України, в якому прізвище позивача зазначено " ОСОБА_3 " російською мовою та " ОСОБА_2 " українською мовою.

Разом з тим, усі інші дані персональні дані позивача є повністю ідентичними паспорту позивача. Зокрема у військовому квитку зазначено, що місце народження ОСОБА_1 є с.Василевка, Лебединський район Сумської області, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , міститься фотокартка особи.

Зважаючи на те, що військовий квиток виданий у 1982 році, а паспорт у 1999 році, твердження пенсійного органу щодо невідповідності даних військового квитка паспортним даним є необґрунтованим.

Більш того, дана помилка не є підставою для неврахування стажу, а тому період проходження позивачем військової служби згідно даних військового квитка має бути врахована відповідачем.

Крім того, про те, що позивач проходів військову службу в радянські часи з 18.05.1982 до 16.06.1984 також відображено і у трудовій книжці позивача під час оформлення трудової книжки вперше, що зазначено на сторінці 1 трудової книжки.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про скасування спірного рішення підлягають задоволенню.

При цьому судом відмовляється у задоволенні позовних вимог, заявлених до ГУ ПФУ в Сумській області, враховуючи наступне.

Положеннями п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Викладене свідчить, що з урахуванням принципу екстериторіальності призначення пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову в її призначенні має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву вперше. До компетенції ж органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи (у спірному випадку ГУ ПФ в Сумській області) належить здійснення виплати пенсії після її призначення органом, який розглядає відповідну заяву.

У свою чергу, у межах цього спору Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виконало виключно 2 функції: прийняло документи та повідомило про результати їх розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, що свідчить про те, що жодних рішень владно-розпорядчого характеру, які б призводили до зміни чи встановлення прав та обов`язків позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не приймалось.

Крім того, є передчасним позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсію, оскільки суд не уповноважений встановлювати страховий стаж, який взагалі не підраховано відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії належним чином згідно даним трудової книжки, відповідач цього не здійснив, про що зазначено в спірному рішенні. Крім того, передбаченими, є вимоги про зобов`язання зарахувати відповідні періоди о страхового стажу, оскільки відповідачем на даний час взагалі не досліджувалися дані трудової книжки та військового квитка, тобто документи, додані до заяви про призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Відтак, у спірному випадку обов`язок з повторного розгляду та прийняття відповідного рішення за результатами належного підрахунку стажу позивача із урахуванням змісту трудової книжки, військової служби позивача та прийняття відповідного рішення має бути покладено саме на ГУ ПФ в Житомирській області як орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому призначенні, що є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд, із урахуванням вимог ст. 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача, та зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області повторно підрахувати страховий стаж позивача із урахуванням даних, зазначених у трудовій книжці та військовому квитку, та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким було прийнято спірне рішення, суму судового збору, сплачену при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.02.2024 №183450030177 про відмову у призначенні пенсії за віком

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_7 ) від 12.02.2024 з приводу призначення пенсії за віком, з урахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 дані військового квитка НОМЕР_1 від 10.05.1982, а також трудової книжки НОМЕР_2 від 08.09.1984, та прийняти рішення за результатом розгляду заяви.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, код ЄДРПОУ 13559341) суму судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета