Рішення № 11971407, 16.09.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-1277/10/0205

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

секретаря Гундерук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м.Жмеринка Вінницької області про стягнення щомісячної держаної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в:

30.08.10 р. позивач звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області про стягнення щомісячної держаної соціальної допомоги дітям війни, в якому просив відновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених його прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року. Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка по відмові в здійснені йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 6 Закону №2195 ІУ неправомірними. Зобовязати Управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка зробити перерахунок виплаченої йому пенсії з розрахунком 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по даний час з урахуванням індексу інфляції.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він являється дитиною війни. У відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2010 роках йому така допомога не виплачувалась. Позивач вважає, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 №6-рп/2007 положення закону про державний бюджет на 2007 рік, яке зупиняло дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило свою чинність, то він має право на здійснення перерахунку та підвищення пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону №2195 ІУ в період з 01.01.2006 року по даний час. Про цей факт, позивач дізнався з засобів масової інформації і з метою здійснення відповідного перерахунку звернувся до відповідача.

Проте відповідач, в порушення ст. 6 Закону №2195 ІУ перерахунок виплаченої позивачці пенсії з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком не зробив (по суті відмовив), посилаючись на ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»

До судового засідання позивач надав суду заяву в якій заявлений позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити, справу розглянути без його участі.

В судове засіданні представник відповідача не зявилася, надавши при цьому заяву, в якій просила провести судове засідання у її відсутність, позов не визнала та надала суду заперечення, в яких вказала, що дійсно позивач належить до категорії «діти війни». УПФ у м. Жмеринка при визначені права на пенсію керується ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ. Відповідач просить звернути увагу суду, що позивач звернувся до суду в середині 2010 року, тому його вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропущення строку звернення до суду. А також вказала, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та внесених до нього змін, з метою приведення окремих норм законів відповідності із цим Законом, на 2006 рік було зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до п. 12 ст. 7 і Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та внесених до нього змін, з метою проведення окремих норм законів у відповідності із цим Законом, на 2007 рік було зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України норми ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», таким чином управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка не мало законних підстав та фінансування виплат вищевказаної надбавки. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, отже так як за існуючого Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» відповідне фінансове забезпечення було відсутнє, управління ПФУ у м. Жмеринка не мало законних підстав і можливості виплачувати вищевказану надбавку. Щодо виплати надбавки з 1 січня 2008 року управління ПФУ у м. Жмеринка виплачує надбавку позивачу у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним внесені вищезазначеним Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок обчислення пенсій та підвищень, здійснюється відповідно до Постанови Кабінету України від 28.05.2008 року №530. Також відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача щодо виплати з управління щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком, так як позивач неправильно застосовує чинне законодавство України, керуючись ст. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначаючи, що мінімальна пенсія встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до управління ПФУ у м. Жмеринка у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.3). Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідач в своїх письмових запереченнях не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, те що позивач має правовий статус «дитини війни», підтверджується довідкою пенсійного фонду (а.с.7), з якої вбачається, що ОСОБА_1 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Із запереченнями відповідача, щодо Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та внесених до нього змін з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим Законом, на 2006 рік було зупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Отже, суд погоджується, що відповідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» підвищення до пенсії у 2006 році «дітям війни» не було передбачено.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена. Але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким була призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був визнаний неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам, які мають статус «дитина війна» була відновлена.

Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війна», позивач має з 9 липня 2007 року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена.

Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війні», позивач має тільки з 22 травня 2008 року.

Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї статті не передбачено. Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України а 2008 рік» були визнані неконституційними, тому в 2009 і 2010 роках надбавка до пенсії особі, яка має статус «дитина війна», повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб в 2007 році складав з 1 липня 410,60 грн., з 1 жовтня 415,11 грн.

В 2008 році прожитковий мінімум для цих осіб складав: з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.

В ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» вказано «установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних и демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто - 498 грн., а з 01.11.2009 р. - 573 грн.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність та становить: з 01.01.2010 р. 695 грн.; з 01.04.2010 р.-706 грн.

Згідно довідки управління ПФУ у м. Жмеринка (а.с.6), позивач отримував з 01.01.2008 до 01.07.2010 року надбавку до пенсії в наступних розмірах : з 01.01.08 по 1.04.08 47 грн., з 1.04.08. по 1.07.08 48,10 грн., з 1.07. по 1.10.08 48,20 грн., з 1.10.08 по 01.07.2010 р. 49,80 грн., тобто 10% мінімальної пенсії за віком, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню вищевказані статті Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанова КМ України № 530 від 28.05.2008 р «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

В той же час, відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме позивачу слід поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду, так як він був пропущений з поважних причин, позивач дізнався про надбавку до пенсії «як дитина війни» з засобів масової інформації, про поважність причин пропущення строку звернення до суду свідчить, також, довідка пенсійного фонду (а.с.6), яку позивач отримала тільки в серпні 2010 року, починаючи з 09.07.2007 року (дня прийняття рішення Конституційного Суду).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 37 грн.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати у сумі 8,50 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року.

Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка по відмові в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не правомірними.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області зробити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.08.2010 року з урахуванням індексу інфляції.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області на користь держави судові витрати у сумі 8 (вісім)грн. 50 коп. державного мита (КЕКД 22090100, р/р 3141853770006 банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПОУЕ 34701261).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

С У Д Д Я: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Жмеринського міськрайонного суду А.М. Заярний

Секретар:

№ 2-1277

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області

23100, м.Жмеринка,

вул. Доватора, 49

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області направляє Вам для відома копію рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області про стягнення щомісячної держаної соціальної допомоги дітям війни.

Додаток: копія рішення кожному адресату.

Суддя Жмеринського міськрайонного суду А.М. Заярний

№ 2-1277

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області

23100, м.Жмеринка,

вул. Доватора, 49

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області направляє Вам для відома копію рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області про стягнення щомісячної держаної соціальної допомоги дітям війни.

Додаток: копія рішення кожному адресату.

Суддя Жмеринського міськрайонного суду А.М. Заярний