Ухвала суду № 119712311, 13.06.2024, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/425/24

Номер провадження: 2/365/256/24

У Х В А Л А

13 червня 2024 року с-ще Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою позивачкою подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67357102, відкритому 02.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. на підставі виконавчого напису № 133440 від 10.06.2021, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 35536,49 грн.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову може подаватися одночасно з пред`явленням позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У позовній заяві та заяві про забезпечення позову позивачка зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», проте суддя не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п.п. 1-1, 11 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит (кредит)грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Разом з тим, п.п. 1-2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що дія цього Закону не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця; договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами.

Положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Виконавчий напис нотаріуса церозпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість(ст. 87 Закону України "Про нотаріат").

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 638/6060/18 вказано на необхідність суду з`ясувати, чи пов`язаний позов з порушенням прав споживача. Так, колегія суддів Верховного Суду відхилила аргумент касаційної скарги про те, що позов стосується захисту прав споживача, оскільки позивач не зазначив жодних доводів та доказів того на які саме потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, в чому полягало порушення прав позивача як споживача.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року справа № 757/40852/17 зазначено, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду по справі № 638/6060/18 від 12.08.2020 року.

Разом з тим, позивачка не зазначає в чому полягає порушення її прав, саме як споживача фінансових послуг.

Тому доводи позивачки про звільнення її від сплати судового збору на ч.3 ст.22 Закон України «Про захист прав споживачів» при поданні позову та відповідно заяви про забезпечення позову є помилковими.

Підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору відсутні.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення плозову подана без додержання вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 153 ЦПК України).

Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору відстуні, тому вбачається за необхідне заяву про забезпечення позову повернути їй.

На підставі викладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Р. В. Хижний