Рішення № 119707242, 12.06.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4424/24

Провадження № 2/344/1896/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги мотивував тим, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 року у справі № 344/9881/22 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судом у справі № 344/9881/22 встановлено, що 07 серпня 2022 року о 16 год. 15 хв. по вулиці Василіянок у місті Івано-Франківську ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України. Також постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 року у справі № 344/9878/22 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Судом у справі № 344/9878/22 встановлено, що 07 серпня 2022 року о 16 год. 15 хв. по вулиці Василіянок у місті Івано-Франківську ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та поїхав з місця події, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху. Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс № АР-2270500 від 01.10.2021 (строк дії полісу з 02.10.2021 по 01.10.2022). Власник транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 (постраждав у вказаному ДТП 07 серпня 2022 року) ОСОБА_2 02.11.2022 звернулася до страховика ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно з страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №1366/01/50/2022/1 від 29.11.2023 сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_2 склала 13 102,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 12862 від 29.11.2023.

У зв`язку з тим, що після дорожньо-транспортної пригоди за його участю відповідач самовільно залишив місце пригоди, ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» має право подати регресний позов до ОСОБА_1 на підставі пункту в) підпункту 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з вимогою сплати виплаченого страхового відшкодування у сумі 13102,40 грн. Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, у сумі 13102,40 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» судові витрати, які складаються із витрат на оплату судового збору в сумі 3028 гривень та витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 8000 гривень.

25.04.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 31.08.2022 року 07 серпня 2022 року о 16-15 год. водій ОСОБА_1 в м.Івано-Франківську, по вул.Василіянок, керуючи транспортним засобом марки «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 13.1. ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 20.10.2022 року, ОСОБА_3 , 07.08.2022 року, о 16 год. 15 хв., в м.Івано-Франківську по вул.Василіянок, керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце її вчинення, чим порушив вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122-4 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, ствердив все вищенаведене. Відповідно до інформаційної довідки НПУ у «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено задню праву частину транспортного засобу, а у Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_3 пошкоджено передню ліву частину.

В той же час відповідно до ремонтної калькуляції 1366/0150 від 26.07.2023 року всі умовно ремонтні позначення робіт та її умовний обсяг стосуються радіатора, крила та бампера, що не відповідає фактичним пошкодженням, які зазначені в постанові суду. Крім того, в матеріалах справи відсутній належним чином отриманий висновок спеціаліста про майнову шкоду, завдану під час ДТП 07.08.2022, що є порушенням ч.2. ст.78 ЦПК Ураїни.

Відповідачем зазначається, що залишення 07.08.2022 ОСОБА_3 місця ДТП фактично унеможливлює встановлення достовірних даних, пов`язаних із розрахунком та визначенням розміру майнової шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди, місце якої він покинув, і як наслідок нівелює право на звернення про відшкодування такої шкоди. Фактично позовні вимоги зводяться до двох подій та пов`язані з такими обставинами, як: 1) факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 31.08.2022 року, номер справи 344/9881/22; 2) факт здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 у сумі 13102,40 грн. У позовній заяві представник позивача посилається зокрема на ст. 993, ч.1 ст. 1166, 4.2 ст. 1187, ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, які регулюють порядок відшкодування майнової шкоди як такої, визначають за яких умов виникає право отримати чи обов`язок відшкодувати завдані збитки. Всі перелічені норми стосуються майнової шкоди. Крім того в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено про заподіяння матеріальної шкоди саме відповідачем. Враховуючи наведене просить суд відмовити у позові про стягнення з нього в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування ОСОБА_2 , що становить 13102,40 грн., 8000 грн. витрат на правову допомогу, 3028 грн. судового збору.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив суд відмовити у позові.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01.10.2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується є полісом № АР/2270500, строк дії полісу з 02.10.2021 по 01.10.2022. (а.с.10).

Як вбачається із відповіді НПУ 07.08.2022 року відбулась ДТП у вигляді бокового зіткнення, за участю транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , застрахованого у СК «Еталон» та транспортного засобу «Фольксваген Туарег» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , застрахованого у СК «Еталон». У транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджена задня права частина та бокова права частина, а у транспортного засобу «Фольксваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено передню ліву частину.

Із зазначеної відповіді НПУ також вбачається, що винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , який порушив п.2.3.6. ПДР Порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, техн., п.13.1 ПДР Залишенням водіями ТЗ, ін.. учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил.

Крім того ОСОБА_3 порушено п.2.10 а. ПДР Залишення водіями ТЗ, ін..учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил (а.с.15-16).

07.08.2022 року до ПрАТ СК «Еталон» надійшло повідомлення від потерпілої особи, про пошкодження транспортного засобу «Фольксваген Туарег» д.н.з. НОМЕР_2 , а саме про настання ДТП, яке мало місце 07.08.2022 року о 16 год. 15хв. в м.Івано-Франківську по вул.Василіянок, 16Б. Із переліку пошкоджень вбачається, що у транспортному засобі потерпілої особи пошкоджено лівий бік переднього бампера, а також радіатор. (а.с.18-19).

Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 року (Справа №344/9881/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Із зазначеної постанови встановлено, що 07 серпня 2022 року о 16-15 год. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську, по вул. Василіянок, керуючи транспортним засобом марки «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 13.1. ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.11-13).

Крім того, згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Із зазначеної постанови встановлено, що 07 серпня 2022 року о 16-15 год. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську, по вул. Василіянок, керуючи транспортним засобом марки «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив її місце події, чим порушив вимоги п.п.2.10 а) ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП (а.с.14).

Згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.10.2022 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до п.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із ремонтної калькуляції №1366/01/50 від 26.07.2023 року вбачається, що загальна сума ремонтних робіт транспортного засобу «Фольксваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_2 становить 14 502,40 грн.(а.с.20-22).

Згідно з страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №1366/01/50/2022/1 від 29.11.2023 сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_2 становить 13 102,40 грн., які було перераховано ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 12862 від 29.11.2023 (а.с.24,23).

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п в), п. 38.1.1, ч. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо- транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Доводи відповідача про те, що відсутній належним чином отриманий висновок спеціаліста про майнову шкоду, завдану під час ДТП 07.08.2022, що є порушенням ч.2. ст.78 ЦПК Ураїни, суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи міститься страховий акт ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №1366/01/50/2022/1 від 29.11.2023 про суму страхового відшкодування на суму 13102,40 грн., а також ремонтна калькуляція №1366/01/50 від 26.07.2023 року, які відповідачем не спростовані.

Крім того, відповідачем зазначається, що 07.08.2022 ОСОБА_3 залишив місце ДТП, що фактично унеможливлює встановлення достовірних даних, пов`язаних із розрахунком та визначенням розміру майнової шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки пошкодження транспортного засобу, які були зазначені в повідомленні ОСОБА_2 про настання ДТП, відповідають відповіді від НПУ та ремонтній калькуляції.

В той же час, відповідачем не подано належних доказів та спростування своїх доводів. Клопотань про проведення відповідних експртних досліджень не подано.

Враховуючи наведене, позивач набув права регресної вимоги до відповідача, а відтак з винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 13 102,40 грн.яке було виплачено ОСОБА_2 .

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

15.11.2023 року між ПАТ «Страхова компанія «Еталон» та АО «Аспект» укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого за цим Договором адвокатське об`єднання зобов`язується вчинити від імені та за рахунок клієнта юридичні дії з метою стягнення суми заборгованості з фізичних та юридичних осіб, відповідальних за завдані збитки (далі - Боржники), до яких клієнт має право зворотної вимоги відповідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.2 Договору передбачено, що у разі звернення об`єднання до суду в інтересах клієнта у справах, пов`язаних із регресним стягненням заборгованості та суброгацією, що є предметом Договору, об`єднання має право заявляти вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар: а) до 10000 грн. суми позову - 6000 грн; б) від 10000 до 19999 грн суми позову - 8000 грн; в) від 20000 до 39999 грн суми позову - 10000 грн; г) від 40000 до 69999 грн суми позову - 18000 грн; д) 70000 грн та більше суми позову - 20000 грн.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що зазначений в пункті 5.3 Договору фіксований гонорар включає в себе виконання будь-якої роботи, необхідної для досягнення очікуваного результату, зокрема: - складення та подання позову про стягнення суми регресної заборгованості; - участі у судових засіданнях, в тому числі у режимі відеоконференції (у разі, якщо справа слухається з викликом учасників); - подання клопотань, заяв, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, пояснень тощо до компетентного суду першої інстанції, який розглядатиме справу.

Відповідно до п.5.5. Договору винагорода (гонорар), вказані у п. 5.3. цього Договору, виплачуються адвокатському об`єднанню виключно за одночасного виконання таких умов: - суд задовольнив позов та стягнув витрати на професійну правничу допомогу в резолютивній частині рішення або в додатковому рішенні: - рішення суду в примусовому або добровільному порядку виконане Боржником: - кошти на виконання рішення суду надійшли на рахунок клієнта.

Згідно п.5.6. виплата винагороди за цим Договором здійснюється клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту про надані послуги (Додаток І до цього Договору) згідно з цим Договором. Акт про надані послуги повинен містити дані (по кожному Боржникові окремо): ПІБ, дата надходження коштів, суму грошових коштів, що надійшли в погашення заборгованості за звітний місяць, ставку винагороди та підсумкову суму винагороди за звітний місяць (суму авансової винагороди).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено судом, умовами договору про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2023 року між сторонами погоджено фіксований гонорар за виконану роботу, варість якої згідно п.5.3. Договору становить 8000,00 грн. у випадку звернення до суду із позовом на суму від 10000 до 19999 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000, 00 грн., оскільки ціна позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регрессу становить 13 102,40 грн.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 16, 19, 76- 79, 81, 82,1 33,1 37, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 279 - 281, 352, 354-355, ст. 11, 993, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регрессу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місцезнаходження: м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-Б, 2 підї`зд, код ЄДРПОУ 20080515 суму страхового відшкодування у розмірі 13 102 (тринадцять тисяч сто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місцезнаходження: м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-Б, 2 підї`зд, код ЄДРПОУ 20080515 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місцезнаходження: м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-Б, 2 підї`зд, код ЄДРПОУ 20080515.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 12 червня 2024 року