Ухвала суду № 119703004, 12.06.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2042/23

провадження № 2/179/190/24

У Х В А Л А

про витребування доказів

12 червня 2024 року смт Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Магдалинівської державної нотаріальної контори про визнання відсутнім права на спадкування за заповітом, визнання права на спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,-

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Магдалинівської державної нотаріальної контори про визнання відсутнім права на спадкування за заповітом, визнання права на спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Представник позивача подав до суду клопотання про витребування документів, згідно якого просив витребувати в Чернеччинській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області оригінал для огляду та засвідчену копію Реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, в якому відображено факт вчинення нотаріальної дії у вигляді посвідчення заповіту ОСОБА_5 , що мав місце 26.09.2012 року та оригінал примірнику заповіту ОСОБА_5 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Круть К.О. та зареєстрованого в реєстрі за номером 12.

Клопотання обґрунтував тим, що з огляду на те, що спадкодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, надати судовому експерту почеркознавцю вільні та умовно вільні або експериментальні зразки почерку (підпису) немає можливості, так само як і пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації (померлій ОСОБА_5 ). Витребування судом цього документа дозволить об`єктивно з`ясувати дійсні обставини справи та перевірити їх доказами, надати судовому експерту для дослідження документи, на яких рукописні тексти достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації як виконавця досліджуваного рукопису, адже справжність першого заповіту та вчинених у зв`язку із його складанням дій сторонами не оспорюється.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні підтримав доводи свого клопотання, при цьому зазначив, що висновок почеркознавчої експертизи по даній справі є основним доказом. Ухвалою суду клопотання представника відповідача про витребування аналогічних документів по заповіту ОСОБА_5 від 20.02.2020 року було задоволено. Самостійно подати доказ, який він просить витребувати, він не має можливості. На час звернення до суду ним були заявлені клопотання, в тому числі і про витребування доказів. Однак, на час звернення з позовом до суду позивачу не було відомо позиції відповідачів стосовно пред`явленого позивачем позову до суду. 15.05.2024 року він подавав до суду клопотання про забезпечення доказів та просив витребувати у Чернеччинській сільській об`єднаній територіальній громаді оригінал для огляду та засвідчену копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, в якому відображено факт вчинення нотаріальної дії у вигляді посвідчення заповіту ОСОБА_5 , що мав місце 26.09.2012 року, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Круть К.О., та зареєстрованого в реєстрі за номером 12. Однак, ухвалою суду заява про забезпечення доказів була повернута та в ухвалі суд роз`яснив, що згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Він в той же день подав до суду клопотання про витребування доказів. При зверненні до суду позивач не може знати які документи необхідно буде витребувати по справі, яка позиція відповідачів по справі. Представник відповідача зазначає про поновлення строків, однак у ст. 84 ЦПК України зазначено, що якщо клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Тобто, не про яке поновлення строку в статті не зазначено, мова йде про його обґрунтування - неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Тому зазначає, що він не мав можливості подати цей доказ, що він є дійсно необхідний для обґрунтованого висновку експерту. Він не погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що експерт може зазначати які документи йому необхідно надати для проведення експертизи, які документи суд наддасть, з тим експерт і працює. Якщо суд вважає, що йде мова про поновлення строків, то просить суд поновити строк для подання даного клопотання, хоча в ст. 84 ч. 1 ЦПК України не зазначено про поновлення строків.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки дане клопотання подано з порушенням процесуального порядку, передбаченого ч. 2 ст. 83 ЦПК України. Представник позивача не обґрунтував поважності причини пропуску строку для подання клопотання про витребування доказів, не подав клопотання про поновлення строку, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити. Крім того, представник позивача зазначає, що підставою для витребування доказів є надання експерту вільних зразків підпису ОСОБА_5 . Вважає, що відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання. Різниця ж між першим заповітом від 26.09.2012 року та заповітом від 20.02.2020 року, який оскаржується у судовому засіданні, становить 8 років, тому саме експерт може визначитися з тим за який проміжок часу необхідні йому документи для дослідження та після призначення судом експертизи експерт може звернутися з клопотанням про надання йому необхідних документів для проведення експертизи.

Представник відповідача - Магдалинівської державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши доводи представника позивача та представника відповідача, дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

За змістом ст.ст. 76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Розглядаючи таке клопотання суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Системний аналіз наведених вище норм цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що однією з умов задля можливості задоволення судом клопотання сторони про витребування доказів є: подання такого клопотання у передбачені процесуальним законом строки, а у випадку їх пропускунаведення із належним підтвердженням поважних причин пропуску цього строку.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно із ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, представником позивача було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у визначений законом строк з причин, що не залежали від позивача адвокат Івах Є.В. не надав, а лише в судовому засіданні зазначив, що в ухвалі про повернення клопотання про забезпечення позову суд роз`яснив, що він має право звернутися з клопотанням про забезпечення доказів. Якщо суд вважає, що йде мова про поновлення строків, то просить суд поновити строк для подання даного клопотання, хоча в ст. 84 ч. 1 ЦПК України не зазначено про поновлення строків.

Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Крім того, згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Судом встановлено, що позовна заява подана позивачем до суду 01.12.2023 року, а клопотання про витребування доказу суду заявлено майже через пів року - 16.05.2024 року.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Таким чином, представником позивача було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від позивача адвокат Івах Є.В. у клопотання не зазначив, та не надав їх і у судовому засіданні.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Беручи до уваги, що клопотання про витребування доказів було подано з пропуском строків та у клопотанні не заявлено про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від позивача, суд вважає, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 83, 84, 120, 126, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Іваха Євгенія Вікторовича про витребування доказів - відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти на 24 червня 2024 року на 10 годину 00 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2024 року.

Суддя А.О. Чорна