Рішення № 119702152, 12.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50821/23-ц

пр. 2-4484/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді- Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань-Романенко Ю. О.

за участю:

представника позивача - Дідковської Д.Ю.

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції, в інтересах якого діє Дідковська Дарина Юріївна до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Департамент патрульної поліції, в інтересах якого діє Дідковська Д. Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 63 083 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 вересня 2021 року о 03 год. 40 хв. на бульв. Лесі Українки, 10 у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «AUDI А 6», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП власнику транспортного засобу «TOYOTA PRIUS» була завдана матеріальна шкода. Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі № 757/58046/21-п - ДТП сталася внаслідок порушення вимог ПДР України відповідачем.

На момент вчинення ДТП транспортний засіб марки «AUDI А 6», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач, був забезпечений полісом ОСЦПВВНТЗ № 2074933 ПрАТ «СК «Євроінс Україна», згідно укладеного полісу франшиза становить 2 600,00 грн.

Департамент патрульної поліції звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надало всі необхідні документи страховій компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна». На підставі даної заяви та доданих позивачем документів було складено страховий акт № 43090/1/2021 від 19 серпня 2022 року. Виконуючи взяті на себе зобов`язання, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 27 596,11 грн (30 196,11 - 2 600,00 грн (франшиза)) на рахунок Департаменту патрульної поліції.

Однак, відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «TOYOTA PRIUS», номерний знак НОМЕР_2 , з коефіцієнтом зносу склала 90 680,02 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 63 083, 91 грн, яку, на думку позивача, повинен відшкодувати відповідач, як особа, з вини якої настав страховий випадок.

Ухвалою судді від 13 листопада 2023 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У квітні 2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень проти позову сторона відповідача зазначає, що на момент ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн, з франшизою 2 600,00 грн, через що позивач має можливість повністю задовольнити свої вимоги, отримавши відповідне страхове відшкодування. Крім того, зазначив, що позивач погодився з оцінкою ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заподіяної автомобілю шкоди і за власним бажанням отримав страхову виплату, і не оспорював її. Також позивач зазначив про те, що наданий позивачем висновок експертного дослідження № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року не відповідає положенням статей 102 та 106 ЦПК України, оскільки у цьому висновку відсутні відомості про те, що експерт попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. За таких обставин, на думку відповідача, наданий позивачем висновок експертного дослідження № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року не відповідає вимогам законодавства, а тому не є належним доказом у справі, що підтверджує розмір майнових збитків.

У березні 2024 року представник позивача подала до суду клопотання про виклик та допит у судовому засіданні судового експерта ОСОБА_5 для надання пояснень щодо складеного ним експертного висновку.

У квітні 2024 року Департамент патрульної поліції подав до суду відповідь на відзив, у якій позивач просить відмовити у долученні до матеріалів справи відзиву на позовну заяву у зв`язку із порушенням строку його подачі та залишити відзив на позовну заяву без розгляду.

У травні 2024 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує на те, що мотивування відповіді на відзив представника позивача є необґрунтованими, надуманими і безпідставними. Відповідачем подавалось до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву, мотивуючи це необхідністю збирання всіх доказів для всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.

У травні 2024 року Департамент патрульної поліції подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 141 098,48 грн, посилаючись на те, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», номерний знак НОМЕР_2 , (без урахування коефіцієнта фізичного зносу), згідно з висновком експертного дослідження № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року становить 171 267,59 грн, що перевищує суму матеріальної шкоди з урахуванням коефіцієнту зносу (суму страхового відшкодування), яка складає 27 569,11 грн. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 141 098,48 грн (171 267,59 - 2 600,00 (франшиза) - 27 569,11). Також позивач, посилаючись на пункт 36.6 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважав, що відповідачем, як особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи в розмірі 2 600,00 грн.

У травні 2024 року до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого представник відповідача посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відновлювальний ремонт транспортного засобу був здійснений та, що вартість відновлювального ремонту становить 171 267, 59 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у збільшеному розмірі.

Представник відповідача заперечував щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля визначеного у висновку № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року та просив відхилити в якості доказу вказаний висновок.

Експерт ОСОБА_6 , який проводив дослідження, пояснив, що не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, допитавши експерта, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Суд установив, що 12 вересня 2021 року о 03 год. 40 хв. на бульв. Лесі Українки, 10 у м. Києві, сталася ДТП за участю автомобіля марки «AUDI А 6», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням працівника патрульної поліції.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі № 757/58046/21-п - ДТП сталася внаслідок порушення вимог ПДР України ОСОБА_3 .

Згідно частиною шостою статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Установлено, що на момент вчинення ДТП транспортний засіб марки «AUDI А 6», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач, був забезпечений полісом ОСЦПВВНТЗ № 2074933 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн, з франшизою 2 600,00 грн.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Враховуючи те, що відповідальність відповідача була забезпечена страховиком, останнім було сплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в загальному розмірі 27 596,11 грн (30 196,11-2 600,00 (Франшиза) на рахунок Департаменту патрульної поліції.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами була досягнута згода про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, позивач погодився з розміром розрахованого страховиком страхового відшкодування, який йому було сплачено 19 серпня 2022 року. Заперечень щодо суми відшкодування позивач не зазначав.

Згідно статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу , який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження розміру матеріального збитку, який не покрило страхове відшкодування, позивач надала копію висновку експертного дослідження № ЕД-19-22/47468-АВ від 02 лютого 2023 року, згідно якого загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «TOYOTA PRIUS» номерний знак НОМЕР_2 становить 171 267,59 грн.

Слід зазначити, що висновок експерта № ЕД-19-22/47468-АВ проведено 02 лютого 2023 року, тоді як виплата страхового відшкодування була здійснена 19 серпня 2022 року, тобто дослідження автомобіля було проведено більше ніж через п`ять місяців після виплати відшкодування та понад 16 місяць з моменту ДТП, що не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження заявлених вимог.

Так, частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №o 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 цього Кодексу.

Отже, обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

З огляду на викладене, якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі №o 904/684/18.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснив, що про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок він не попереджався.

Враховуючи те, що наданий позивачем висновок не містить відомостей про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, вказаний висновок суд визнає недопустимим.

Отже, в задоволенні позову суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено, що ліміт відповідальності не покриває розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1166, 1192,1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 10, 11,76-84, 141, 209, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд., -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Департаменту патрульної поліції, в інтересах якого діє Дідковська Дарина Юріївна до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 червня 2024 року.

Суддя О. Л. Бусик