Постанова № 119697770, 05.04.2024, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/175/24

Провадження № 3/505/513/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.04.2024 р. Котовський міськрайонний суду Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Киларь Н.А.

за участю адвоката Віднік А.М.

у відсутності особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний протокол який надійшов від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

працюючого по найму, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

-за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06січня 2024року о16год.40хв.,на автомобільномувокзалі м.Подільськ,Одеської області,на відстані20000метрів відлінії державногокордону Українибуло виявленогромадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведених фільтраційно-перевірочних заходів стало відомо, що даний громадянин, в групі осіб, а саме спільно з гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , намагався перетнути державний кордон України на вихід з України до Р. Молдова, поза пунктами пропуску через державний кордон, на напрямку с. Тимкове (Україна) с. Бруштени (Р. Молдова), в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон», тобто, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,адвокат Віднік А.М. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі в зв"язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах відсутні будь які докази його вини, оскільки ОСОБА_1 правопорушення не вчиняв та не намагався незаконно перетинати кордон. Адвокат Віднік А.М. вказала, що в адміністративному протоколі вказано, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетину кордону, однак доказів такої спроби матеріали справи не містять. Крім того, з пояснень ОСОБА_1 випливає, що наведені у матеріалах справи документи він заповнював під диктовку, ставив підпис «де скажуть». Зазначила, що протокол, пояснення та довідка щодо проведення фільтраційно-перевірочних заходів отримані з явними порушеннями вимог закону щодо збирання доказів і не можуть бути самостійними та достатніми у справі про адміністративне правопорушення. Звернула увагу суду, що ОСОБА_1 до вказаного правопорушення не має ніякого відношення, доказів вини його не має, скріни доказів переписки відсутні, оскільки самі посадові особи дивились телефон та провели несанкціонований допит.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_3 та дослідивши докази, які долучені до протоколу, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 204-1 КУпАПпідтверджується наданими суду матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 255015 від 06 січня 2024 року, довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 06 січня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , копією паспорта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , витягом з бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Ризик» від 06 січня 2024 року, заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідност.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч. 1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає

на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднуються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`кт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Частина 2 ст. 204-1КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2статті 204-1 КУпАПстановлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання, а також 3) ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 204-1 КУпАП, в діях особи має місце за умови вчинення вказаною особою будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання нею державного кордону України поза пунктом пропуску.

Згідно зістаттею 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції України, законів України та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Частинами 1 та 2статті 9 Закону України «Про державний кордон України»передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Частиною 3статті 9 вказаного Законувизначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Відповідно дост.12 Закону України «Про державний кордон України»пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Крім цього, суддя враховує, щоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, що затвердженийЗаконом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХна всій території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

Згідност. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ч.1, ч. 2ст. 20 названого Закону- правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно доКонституції Українита цьогоЗакону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другоюстатті 64 Конституції України.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначенихЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану»заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.

За повідомленням Державної прикордонної служби України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремої категорії громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Віднік А.М. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, в матеріалах справи є послідовні, детальні, власноруч написані пояснення ОСОБА_1 де він свою вину у спробі незаконного перетину Державного кордону України визнав та щиро каявся.

Обставини, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини та майновий стан, а також відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність та наявність обставини, що обтяжує його відповідальність,

суддя вважає, що є достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.204-1 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції статті Закону за даний вид правопорушення у виді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-УІ від 08.07.2011 рокуу разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ч. 2 ст. 204-1, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) грн., на користь держави, отримувач коштів: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA268999980313090106000015746.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Г.В. Павловська