Рішення № 119689304, 11.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8891/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 про відмову позивачеві, 16.07.1950 року народження, у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити позивачеві, 16.07.1950 року народження, недоплачену суму пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.03.2024 року.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року звільнено позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Ухвалою судді від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що 27.03.2024 року року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районної державною адміністрацією Львівської області. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 частково задоволено заяву позивача: переведено його на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», а в проведенні перерахунку пенсії на підставі нової довідки відмовлено. Вказав, що перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» здійснено з урахуванням заробітної плати, яка враховувалася при первинному призначенні пенсії. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що дії відповідача є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України, а вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що чинним законодавством України не передбачено підстав та порядку реалізації обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». До того ж, зазначив, що Закон №1058-ІV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області; з 19.07.2010 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону України від 15.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», а з 01.10.2017 року переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районної державною адміністрацією Львівської області.

Вказана довідка засвідчує факт роботи позивача у відділі культури і туризму Дрогобицької райдержадміністрації. Заробітна плата станом на 29.02.2024 року по прирівняній посаді становить 18334,70 грн.

Згідно довідки Дрогобицької райдержадміністрації від 06.11.2023 року, стаж державної служби ОСОБА_1 на дату звільнення (16.07.2010 року) з посади керівника відділу культури і туризму Дрогобицької райдержадміністрації становить 17 років 11 місяців 00 днів.

За принципом екстериторіальності заява позивача та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 частково задоволено заяву позивача. Зокрема, вказано: «…Надана заявником для розрахунку довідка про складові заробітної плати не може бути використана при перерахунку пенсії, так як Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» не передбачено проведення перерахунку пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати, так як заявник вже отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Виходячи із викладеного вище, управлінням вирішено частково відмовити гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» здійснено з урахуванням заробітної плати, яка враховувалася при первинному призначенні пенсії.».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з рішенням відповідача в частині відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно положень ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 року (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до ст.90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із підп.1 п.2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

У п.2 цього Порядку встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 №889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно абз.6 п.4 Порядку, №622, за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Суд встановив, позивач у період з 19.07.2010 року 30.09.2017 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону України від 15.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу»; з 01.10.2017 року його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 позивача з 27.03.2024 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», однак відмовлено у врахуванні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Як видно зі змісту цього рішення, єдиною підставою для відмови позивачеві у врахуванні довідки про складові заробітної плати за прирівняною посадою державного службовця, станом на 29.02.2024 року, слугувало те, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати.

Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 року №2040-IX (далі - Закон №2040-IX) пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV викладено в такій редакції: «У разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Відтак, зазначеною вище нормою передбачене право особи на поновлення пенсії, проте у розмірі, який було встановлено до переведення.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України по справі №3-132/2018(5462/17) від 23.12.2022 року №3-р/2022, з урахуванням доводів суб`єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону №3723-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII зі змінами.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не був державним службовцем, то відповідно до абз.6 п.4 Порядку №622 розмір його пенсії слід обчислювати виходячи із розміру заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, про те, що заробітна плата ОСОБА_1 по прирівняній посаді керівника у відділі культури та туризму райадміністрації, станом на 29.02.2024 року, становила 18334,70 грн, в т.ч.: посадовий оклад 13719,00 грн, надбавка за ранг (6 ранг) 500,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) 4115,70 грн.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, суд враховує, що вказана довідка відповідає формі, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.

Стосовно доводів відповідача про те, що положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати державних службовців, то такі, на думку суду, є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні, а не її перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 в частині відмови позивачеві у здійсненні обчислення та виплати пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, станом на 29.02.2024 року, не відповідає наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Тому, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, станом на 29.02.2024 року, з часу її призначення 27.03.2024 року, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач ухвалою суду від 29.04.2024 року звільнений від сплати судового збору у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2024 року №143 в частині відмови ОСОБА_1 у здійсненні обчислення та виплати пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, станом на 29.02.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити обчислення та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, станом на 29.02.2024 року, з часу її призначення 27.03.2024 року, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.