Рішення № 119688869, 12.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року справа №640/14726/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Трейд» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимал Трейд» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119), в якому позивач:

- визнати протиправними та скасувати результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, викладені в акті від 15.04.2019 № 343/28-10-47-10/41583;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.05.2019 № 0001574710.

В якості підстави позову зазначено про незгоду з проведеною камеральною перевіркою даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2019 №0001574710.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 (суддя Катющенко В.П.) відкрито провадження в адміністративній справі №640/14726/19, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу 13.06.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Харченко С.В.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/14726/19 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 р. адміністративну справу №640/14726/19 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявний поданий 24.09.2019 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, посилаючись на висновки акту камеральної перевірки, заперечує проти вимог позову у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» 18.04.2019 отримало Акт про результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригувань до податкових накладних з податку на додану вартість від 15.04.2019 р. №343/28-10-47-10/41583742, складений Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС, Головним державним ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств сфери надання послуг Запорізького управління Офісу великих платників ДФС Ткаченко Оленою Михайлівною, на підставі пп.75.1.1 п. 75 статті 75, статті 76, п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України в якому зазначено, що було проведено камеральну даних Єдиного реєстру податкових накладних, з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість складених у грудні 2018 року.

В Акті зазначено, що перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, складених у грудні 2018 р. та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено порушення ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» граничного терміну реєстрації податкової накладної, а саме:№3469 від 20.12.2019.

Відповідно до висновку зазначеному в Акті, за результатами камеральної перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних №3469 від 20.12.2018 року в розмірі 60 531,10 грн., з порушенням терміну реєстрації на 61 до 365 календарних днів.

Не погоджуючись з висновками перевірки, відповідно до положень пункту 86.7 ст. 86, Податкового кодексу України ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» направило до ДФС України (Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС) свої заперечення за вих. №118 від 25.04.2019.

Розгляд заперечень до Акту перевірки №343/28-10-47-10/41583742 від 15.04.2019 року відбувався 10.05.2019 року об 11.00 за місцезнаходженням Запорізького управління ОВПП ДФС.

За результатами розгляду заперечень, висновки Акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення, і як наслідок винесене податкове повідомлення - рішення №0001574710 від 13.05.2019, згідно якого до ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» застосовано штраф у сумі 24 212, 44 грн.

ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД», не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 24.05.2019 звернулося зі скаргою за вих. №167 до Державної фіскальної служби у країни.

Рішенням ДФС від 18.06.2019 №27726/6/99-99-11-06-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 26.07.2019.

24.07.2019 р. за вх. №57 ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» отримало Рішення про результати розгляду скарги від 22.07.2019 №34610/6/99-99-11-06-01-25, яким було залишено без змін податкове повідомлення- рішення №0001574710 від 13.05.2019, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із застосуванням штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0001574710 від 13.05.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного:

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України врегульовано, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 59. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.».

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX внесені зміни до ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Цей закон набрав чинності 18.03.2020.

У подальшому Законом України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29.05.2020, внесені зміни до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінені цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У подальшому пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зазнавав неодноразових змін та на час виникнення спірних правовідносин мав наступний зміст «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються».

Тобто, визначені пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом із цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, установлені особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно абзацом 17 пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на викладене, положення 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать чинним нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тобто у розумінні положень підпункту 69.1 податковий орган має право застосовувати санкції за порушення податкового законодавства у вказаний період незважаючи на визначені пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України обмеження щодо їх застосування за порушення, що мали місце у той же період, що є неприпустимим.

З матеріалів справи вбачається, між ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» код за ЄДРПОУ 41583742 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» код за ЄДРПОУ №05393043 01.10.2017 року було укладено договір №17-0749-02.

Відповідно до умов зазначеного договору та специфікації №54 від 01.12.2018 року до нього ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» поставив ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» Вапно негашене комове (5-40) в кількості 134,86 т. на загальну суму 363 186,61 грн. у тому числі ПДВ 60 531,10 грн.

На виконання умов договору №17-0749 від 01.10.2017 року, і відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 ПКУ було складено податкову накладну №3469 від 20.12.2018 року, яка 15.01. 2019 року о 16:39 була відправлено до центрального рівня ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на реєстрацію

Зазначений факт підтверджується файлом - відповіддю отриманою після направлення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних до ДФС, що додаються до податкових накладних (скрин шот а.с.16-17).

Вказані обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовувались.

Податкова накладна №3469 не перебувала в статусі Доставлено ДФС/ Прийнято ДФС/ Не прийнято ДФС/ Відхилена ДФС/ Реєстрація зупинена.

Жодної квитанції, передбаченої п.13 Порядку №1246, надіслано не було.

У зв`язку з чим позивач звернувся з листом до Державної фіскальної служби України, ДФСУ Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС (вих. №24 від 01.02.2019 р.) з проханням направити квитанцію, передбачену Порядку №1246.

На вищезазначений лист позивач отримав відповідь Державної фіскальної служби України за вих. №8182/6/99-99-09-0702-15 від 19.02.2019 р., в якому зазначено, що за даними ЄРПН ТОВ «ОПТИМАЛ ТРЕЙД» 15.01.2019 року зареєстровано 5 податкових накладних/розрахунків коригування, про що платнику надіслано відповідні квитанції, проте, в листі зазначено, що інформація про реєстрацію ЄРПН податкової накладної №3469 від 20.12.2018 року відсутня.

З метою запобігання настання негативних наслідків у вигляді застосування з боку органів ДФС України відповідних санкції за не реєстрацію податкової накладної, позивач повторно спрямував податкову накладну №3469 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків, після чого отримав квитанцію 19.03.2019 року про реєстрацію податкової накладної №3469 в ЄРПН за №9311367511.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податкова накладна №3469 від 20.12.2018 було направлено на реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019 о 16:39 згідно з протоколами реєстрації податкових накладних через електронний кабінет платника податків.

Проте, відповідної квитанції платником податку з невідомих причин отримано не було.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податкова накладна №3469 від 20.12.2018 була направлена на реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019 о 16:39 згідно з протоколами реєстрації податкових накладних через електронний кабінет платника податків.

Проте, відповідної квитанції платником податку отримано не було.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі №2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов?язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов?язків таких суб?єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов?язку утворює склад податкового правопорушення.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №620/817/19.

Також, суд зважає на принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).

Відповідно пункту 56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкова накладна №3469 від 20.12.2018 є направленою на реєстрацію в межах граничних строків, а тому підстави для застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні.

Разом з тим, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування результатів камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, викладених в акті від 15.04.2019 № 343/28-10-47-10/41583, слід відмовити, оскільки акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспекторів щодо наявності чи відсутності порушень законодавства. Слідовно висновки акту перевірки самі по собі не породжують, не змінюють, не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальності.

На переконання суду, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001574710 від 13.05.2019 достатньо для відновлення порушених прав та інтересів позивача в межах розгляду даної справи.

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 960,50 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Трейд» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити частково;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.05.2019 № 0001574710.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Трейд» судові витрати зі слати судового збору у розмірі 960,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.