Рішення № 119687992, 12.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Справа№200/2258/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якому (з урахуванням уточнених вимог) просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.12.2023 №053130011649 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.01.2024 №053130011649 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 10.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову вказано, що спірними рішеннями відповідачів позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки вона не досягла пенсійного віку та зв`язку із відсутністю необхідної кількості пільгового стажу.

Вважаючи такі висновки органів пенсійного фонду протиправними, позивач звернулась до суд за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідачів, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для подачі відзиву на адміністративний позов на п`ятнадцять днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.

11.12.2023 гр. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.12.2023 № 053130011649 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до її заяви, з огляду на таке.

Згідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, пільгові довідки, свідоцтво про народження дитини, довідки про стаж) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 25 років 7 місяців 28 днів.

Пільговий стаж за Списком №2 становить 4 роки 2 місяці 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії.

Не враховано до пільгового стажу за Списком 2 період роботи з 01.07.2007 по 30.06.2021, оскільки посада молодша медична сестра-буфетниця, що зазначена у пільговій довідці, не відповідає посаді у трудовій книжці молодша медсестра (санітарка-буфетниця).

Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2.

03.01.2024 гр. ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. п. 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.01.2024 № 053130011649 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до її заяви з огляду на наступне:

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Вік позивачки 51 рік.

Страховий стаж позивачки 25 років 07 місяців 28 днів.

Пільговий стаж особи по списку №2 14 років 09 місяців 22 дні .

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

За наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 у відсутнє, у зв`язку з не досягненням пенсійного віку.

За наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачка набуде після досягнення 55 років, тобто з 14.10.2027 року. За умови надання додаткових документів право на пенсію за віком на пільгових умовах буде переглянуто.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позовну заяву не надано, проте надано клопотання про долучення доказів у справі (матеріали відмовної пенсійної справи на позивача). Також у клопотанні наголошено, що рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 № 1-р/2020 не відновлює дію Закону №1788-ХІІ і положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VІІІ неконституційним не визнає.

Вік позивача 51 рік. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача 25 років 07 місяців 28 днів.

Пільговий стаж роботи за Списку №2 складає 14 років 09 місяців 22 дні, зарахований по 30.06.2021, станом на 01.04.2015 08 років 07 місяців 22 дні.

За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

Враховуючи викладене вище, підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 розділу XIV Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування немає, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 не має права на призначення пільгової пенсії у зв`язку з відсутнім пільговим стажем 10 років станом на 01.04.2015.

Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області суду надано клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в обґрунтування якого вказано, що позивачка зареєстрована за адресою ( АДРЕСА_1 ) виплату пенсії у подальшому має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

Вирішуючи подане клопотання про залучення співвідповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень частини третьої та четвертої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Водночас, відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У цій справі позивач не оскаржує рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Заявлені позовні вимоги стосуються виключно Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

11.12.2023 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 2).

Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності та за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесено Рішення про відмову у призначені пенсії № 053130011649 від 14.12.2023.

Оскаржуване рішення мотивоване недосягненням позивачкою необхідного віку для призначення пенсії та відсутністю необхідної кількості пільгового стажу.

Зокрема зазначено, що згідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, пільгові довідки, свідоцтво про народження дитини, довідки про стаж) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 25 років 7 місяців 28 днів. Пільговий стаж за Списком №2 становить 4 роки 2 місяці 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії.

Не враховано до пільгового стажу за Списком 2 період роботи з 01.07.2007 по 30.06.2021, оскільки посада молодша медична сестра-буфетниця, що зазначена пільговій довідці, не відповідає посаді у трудовій книжці молодша медсестра (санітарка-буфетниця).

Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2.

03.01.2024 позивач повторно звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 2).

Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності та за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області винесено Рішення про відмову у призначені пенсії № 053130011649 від 10.01.2024.

Оскаржуване рішення мотивоване недосягненням позивачем необхідного віку для призначення пенсії.

Зокрема зазначено, що вік заявниці 51 рік, страховий стаж особи 25 років 07 місяців 28 днів, пільговий стаж особи по списку №2 14 років 09 місяців 22 дні, результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

Наявна у матеріалах трудова книжка позивачки серія НОМЕР_3 містить, зокрема, такі записи щодо спірного періоду у розділі «відомості про роботу»:

№13 01.07.2007 посада перейменована на молодша медична сестра згідно класифікатора професій ДН 003-95 (санітарка-буфетниця) Наказ №38-а від 29.06.2007;

№15 30.06.2021 звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Наказ №21ос від 30.06.2021.

Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 03.01.2024, у індивідуальних відомостях про застраховану особу у розділі «Відомості по спеціальному стажу» наявна інформація про те, що позивач обіймала посаду, яка облікована кодом підстави для обліку спецстажу - ЗПЗ013Б1.

Рішення відповідачів мотивовані відсутністю необхідної кількості пільгового стажу та не досягненням відповідного віку для призначення пенсії.

За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.

Відповідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно зі ст. 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

За приписами п.1 ч.1, 2 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається пенсія за віком. За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Пунктом 1 ст. 11 Закону №1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з ч. 1-4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, у силу ч.1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

У відповідності до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Стосовно відмови з підстав недосягнення відповідного віку для призначення пенсії.

У постанові від 03.11.2021 (справа №360/3611/20) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий правовий висновок:

«Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV».

На підставі викладеного, доводи позовної заяви у цій частині є правомірними та позивач досягши 50 років та маючи певну кількість відповідного стажу й, відповідно, досягла пенсійного віку з огляду на рішення № 1-р/2020 Конституційного Суду України.

Щодо не зарахування при ухваленні оскаржуваного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві № 053130011649 від 14.12.2023 до пільгового стажу періоду трудової діяльності з 01.07.2007 по 30.06.2021, оскільки посада молодша медична сестра-буфетниця, що зазначена пільговій довідці, не відповідає посаді у трудовій книжці молодша медсестра (санітарка-буфетниця) суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не спростовується.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача за спірний період з 01.07.2007 по 30.06.2021 працювала на посаді, яка передбачена списком 2 та який до речі частково зарахований відповідачем згідно наданих довідок.

Суд наголошує, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Окрім того, з незрозумілих суду причин відповідачем не перевірялися відомості по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування де як встановлено судом наявні відомості щодо обліку стажу позивачки за спірний період по спеціальному стажу за кодом- ЗПЗ013Б1.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В той же час, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

В даному випадку, позивач просить суд зобов`язати обох відповідачів повторно розглянути заяви про призначення пенсії 11.12.2023 та 03.01.2024.

За таких обставин, зважаючи на підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним суд вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2023 про призначення пенсії із врахуванням до стажу за Списком 2 період роботи з 01.07.2007 по 30.06.2021 та врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1- р/2020.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнена від його сплати ухвалою суду від 08.05.2024.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43 ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.12.2023 №053130011649 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.01.2024 №053130011649 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням до стажу за Списком 2 періоду роботи з 01.07.2007 по 30.06.2021 та врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1- р/2020.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 12 червня 2024 року.

Суддя І.В. Буряк