Рішення № 119687984, 12.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Справа№200/1903/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м. Слов`янськ, площа Соборна буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн., негайно після набрання судовим рішенням законної сили;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у належному розмірі, за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він перебуває на обліку у відповідача з 30.03.2023, як отримувач пенсії за віком, яка йому була призначена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року по справі №200/2825/23. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року по справі №200/2825/23 виконано відповідачем у повному обсязі. Проте, після призначення пенсії позивачу, відповідач заборгованість по пенсії, яка виникла в зв`язку із тривалими судовим спором, за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн. позивачу не сплатив, пославшись на відсутність коштів.

Позивач вважає таку бездіяльність незаконною, оскільки вона порушує його право на пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком, призначеної з 30.03.2023 згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року по справі №200/2825/23.

Зазначив, що з урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн охоплюється рішенням суду у справі № 200/2825/23 та належить до предмета його виконання, оскільки вищенаведеним рішенням суду зобов`язано відповідача здійснити певні дії, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії. Отже, фактичні обставини справи вказують на те, що спір щодо виплати донарахованої пенсії за спірний період вирішено в судовому порядку в межах справи №200/2825/23, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення. У зв`язку з наведеним, просив закрити провадження у справі.

Також зазначав, що підстави для застосування п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України та негайного виконання рішення суду у межах усієї суми відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у належному розмірі, за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати, зазначив, що виплата заборгованості з пенсії за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн не відбулась, тож відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено строки виплати нарахованої пенсії, оскільки для проведення розрахунку компенсації втрати частини доходів порушений строк, зокрема період затримки виплати пенсії, має бути визначений. При цьому Головне управління наголошує, що остаточна сума компенсації, відповідно до приписів законодавства, підлягає розрахунку на день виплати боргу та не залежить від дати ухвалення судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №200/2825/23, яке набрало законної сили 22.11.2023, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.04.2023 № 057250005056 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону №1058 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи з повним робочим днем під землею із зарахуванням до страхового та пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 в ПТУ № 41 м. Селидове; до пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок; з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею; з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею; з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 07.11.2012 по 20.12.2012 курсове навчання за професією горномонтажник підземний; з 21.12.2012 по 28.01.2013 практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті; з 21.11.2020 по 24.09.2021 горноробочий підземний на ділянці гірничо-прохідничих робіт; до стажу роботи на провідній посаді з 04.06.2008 по 12.08.2008 учень горноробочого очисного забою; з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті; із зарахуванням також періодів прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, страйків визначених в Довідках №26/209 від 10.08.2022 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

13.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№ 4350/05-16 надало відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача, в якій зазначило наступне.

«На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/2825/23 від 31.07.2023 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з повним робочим днем під землею із зарахуванням до страхового та пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 в ПТУ №41 м. Селидове; до пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок; з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею; з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею; з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 07.11.2012 по 20.12.2012 курсове навчання за професією горномонтажник підземний; з 21.12.2012 по 28.01.2013 практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті; з 21.11.2020 по 24.09.2021 горноробочий підземний на ділянці гірничо-прохідничих робіт; до стажу роботи на провідній посаді з 04.06.2008 по 12.08.2008 учень горноробочого очисного забою; з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті; зараховано також періоди прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, страйків визначених в Довідках № 26/209 від 10.08.2022 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та нараховано борг за період з 30.03.2023 по 31.12.2023, що підлягає до виплати за рахунок коштів державного бюджету.».

Також в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2024 вих.№ 4350/05-16 вказано суму боргу в розмірі 175 652,74 грн.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що з 01.01.2024 відповідач здійснює поточну виплату пенсії позивачу, проте, пенсія за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не виплачена по теперішній час.

Інших доказів в обґрунтування законності підстав не виплати пенсії позивачу з 30.03.2023 по 31.12.2023 у розмірі 175 652,74 грн. відповідачем суду не надано.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не оспорюється.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, в порядку частини третьої вказаної статті невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено статтею 383 КАС України.

Так, частиною першою статті 383 КАС встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Як встановлено судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №200/2825/23, яке набрало законної сили 22.11.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Оскільки резолютивною частиною рішення від 31.07.2023 у справі №200/2825/23 визначено зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати до страхового та пільгового стажу певні періоди роботи, а не зобовязання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема, за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн., у суду відсутні підстави вважати, що даний спір слід вирішувати в порядку статті 383 КАС України.

Таким чином, доводи відповідача відносно того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 383 КАС України, а провадження у справі №200/1903/24 підлягає закриттю, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 по справі №200/6649/23 не є релевантною до даної справи.

В свою чергу, суд враховує, що частиною четвертою статті 78 КАС України, гарантовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №200/2825/23, яке набрало законної сили 22.11.2023, обставини, не потребують доказування.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості перед позивачем з виплати пенсії за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн., однак зазначає, що борг за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 підлягає до виплати за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 9 частини першої статті 16 Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право, зокрема, на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відсутність бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, не виплачуючи нараховану позивачу пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За таких обставин, наявними матеріалами справи підтверджено невиплату заборгованості з пенсії позивачу за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн.

Отже, відповідачем порушено вимоги статті 19 Конституції України. При цьому, відповідач не допустив бездіяльності, а навпаки вчинив дії, що полягали у невірному застосуванні норм при здійснені пенсійних виплат, а тому саме дії відповідача є протиправними.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про визнання саме дій відповідача протиправними та задоволення позовних вимог в цій частині частково.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача здійснити виплату нарахованої пенсії в розмірі 175 652,74 грн. за період з 30.03.2023 по 31.12.2023, право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, та зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу нарахованої пенсії в розмірі 175 652,74 грн. за період з 30.03.2023 по 31.12.2023.

Щодо негайної виплати пенсії після набрання судовим рішенням законної сили, суд зауважує, що позовні вимоги позивача спрямовані виключно на зобов`язання відповідача вчинити певні дії (нарахувати та виплатити), а вимог щодо стягнення певних сум позивачем не заявлено, відтак відсутні правові підстави для негайної або невідкладної виплати сум виниклої заборгованості по пенсійним виплатам.

Щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

В силу статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Пунктом 5 Порядку №159 визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, за змістом вказаних приписів у разі порушення строків виплати нарахованої пенсії орган Пенсійного фонду України в день виплати заборгованості з пенсії за минулий період зобов`язаний нарахувати та виплатити пенсіонеру компенсацію втрати частини доходу за весь період прострочення.

Водночас період прострочення розраховується починаючи з місяця нарахування пенсії по місяць фактичної виплати заборгованості з пенсії за минулий період.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, оскільки фактична виплата заборгованості з пенсії позивачу на час розгляду справи не здійснена, право позивача в частині невиплати грошової компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на час звернення до суду з цим позовом не порушено. Відтак, позовні вимоги в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача частково, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції. З урахування того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача - ГУ ПФУ в Донецькій області підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м. Слов`янськ, площа Соборна буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 175 652,74 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Повне судове рішення складено 12.06.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька