Ухвала суду № 119686818, 06.06.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13066/24

1-кс/760/5822/24

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування №42023110000000306, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, приватний підприємець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000306, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно з березня 2022 року по теперішній час, громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснюють фактичну організацію та контроль за діяльністю російських суб`єктів господарювання на території держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Також, встановлено, що у вказаний період часу громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - вчинення пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою вчинення кримінального правопорушення, а саме пособництва державі-агресора попередньо домовилися про спільне його вчинення.

Встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника вказаної групи, особисто підібрав її учасників. Забезпечуючи при цьому стійкість вказаної групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, громадянин України ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше березня 2022 року, залучив до складу вказаної групи громадян України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Водночас, з метою забезпечення існування та функціонування вказаної групи між її учасниками був розроблений план з розподілом функцій кожного з учасників групи.

Відповідно до вказаного плану, завданнями і метою існування вказаної групи було систематичне забезпечення господарської діяльності зареєстрованих на території російської федерації підконтрольних суб`єктів господарювання з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

У невстановлений досудовим розслідування час та обставин, але не пізніше березня 2022 року, громадяни України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, дали згоду на зайняття спільною злочинною діяльністю у складі вказаної групи. Водночас, ОСОБА_6 , за покладеними на себе функціями її організатора і керівника, з метою підготовки до вчинення кримінально правопорушення пов`язаного проти основ національної безпеки - пособництво державі-агресору, розробив загальний план, який на етапі створення групи довів до відома її учасників, за яким їх дії були направлені на досягнення єдиного злочинного результату.

При цьому, ОСОБА_6 визначив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та інших невстановлених досудовим розслідування осіб, як учасників вказаної злочинної групи та виконавцями вчинюваного ним кримінального правопорушення, їх роль, а також функції, пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_6 організував та очолив вказану злочинну групу, до якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи.

ОСОБА_6 , будучи організатором та керівником, організував та очолив вказану злочинну групу, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість її учасників, їх функції та єдиний план вчинення кримінального правопорушення: вчинення злочину проти основ національної безпеки України; координував та контролював дії учасників групи під час вчинення кримінального правопорушення, забезпечуючи при цьому взаємозаміну; забезпечував та контролював заходи конспірації з метою унеможливлення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами; планував вчинення кримінального правопорушення та розподіляв функції учасників групи для досягнення розробленого ним плану, відомого всім учасникам; підтримував постійний зв`язок між членами групи через засоби телефонного зв`язку, месенджери, та під час особистих зустрічей; забезпечував засобами конспірації, а також фінансував злочинну діяльність.

ОСОБА_8 , будучи активним учасником вказаної злочинної групи, на виконання вказівок ОСОБА_6 , безпосередньо контролював діяльність «департаменту обладнання» в російських суб`єктах господарювання на території держави-агресора, а також відповідно до рольового розподілу функцій відповідав за переговори з контрагентами, фінансові питання, поставку товарів та надання послуг тощо.

ОСОБА_9 , будучи активним вказаної злочинної групи, на виконання вказівок ОСОБА_6 , безпосередньо контролював діяльність в російських суб`єктах господарювання на території держави-агресора, а саме відповідно до рольового розподілу функцій відповідав за переговори з контрагентами, фінансові питання, поставку товарів та надання послуг, контроль відвантажень, контроль отримання обладнання та запчастини на склади тощо.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 22.10.2019, на території держави-агресора зареєстровано суб`єкт господарювання ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС» (далі - ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС»), ОГРН: 1193123025402, а саме за адресою: 308009, Белгородская область, м. Белгород, вул. Дзгоева, б. 4, офіс 224 . Засновником та учасником вказаного російського суб`єкта господарювання зазначена громадянка російської федерації ОСОБА_10 (ИНН - НОМЕР_1), статутний капітал становить - 10000 російських рублів (100% статутного капіталу).

Водночас встановлено, що ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС» зареєстрований в органах влади російської федерації, зокрема: Отделение Фонда пенсионного и социального страхований российской федерации по Белгородской области, Управление федеральной налоговой службы по Белгородской области.

Разом з тим, встановлено, що основним видом діяльності ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», як російського суб`єкта господарської діяльності, є оптова торгівля машинами та обладнанням ((ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.69 Торговая оптовая прочими машинами и оборудованием); також серед інших видів господарської діяльності є: ремонт машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.12 Ремонт машин и оборудования); ремонт іншого обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.19 Ремонт прочего оборудования); монтаж промислових машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.20 Монтаж промышленных машин и оборудования); діяльність агентів щодо оптової торгівлі машинами, промисловим обладнанням, суднами та літаючими апаратами (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.14 Деятельность агентов по оптовой торговле машинами, промышленным оборудованием, судами и летательными апаратами); оптова торгівля комп`ютерами, периферійними приладами для комп`ютерів та програмного забезпечення (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.51 Торговля оптовая компьютерами, периферийными устройствами к компьютерам и программным обеспечением) тощо.

Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 25.07.2022 на території держави-агресора зареєстровано суб`єкт господарювання - ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ПОЛИМЕРЦЕНТР» (далі - ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР»), ОГРН: 1223100009417, а саме за адресою: 308009, Белгородская область, м. Белгород, вул. Дзгоева, б. 4, офіс 370 . Засновником та учасником вказаного російського суб`єкта господарювання зазначена громадянин російської федерації ОСОБА_11 (ИНН - НОМЕР_2), статутний капітал становить - 10000 російських рублів (100% статутного капіталу).

Водночас встановлено, що ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» зареєстрований в органах влади російської федерації, зокрема: Отделение Фонда пенсионного и социального страхований российской федерации но Белгородской области, Управление Федеральной налоговой службы по Белгородской области.

Разом з тим, встановлено, що основними видом діяльності ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», як російського суб`єкта господарської діяльності, є оптова торгівля машинами та обладнанням ((ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.69 Торговля оптовая прочими машинами и оборудованием); також серед інших видів господарської діяльності є: ремонт машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.12 Ремонт машин и оборудования); ремонт іншого обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.19 Ремонт прочего оборудования); монтаж промислових машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.20 Монтаж промышленных машин и оборудования); діяльність агентів щодо оптової торгівлі машинами, промисловим обладнанням, суднами та літаючими апаратами (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.14 Деятельность агентов по оптовой торговле машинами, промышленным оборудованием. судами и летательными апаратами); оптова торгівля комп`ютерами, периферійними приладами для комп`ютерів та програмного забезпечення (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.51 Торговля оптовая компьютерами, периферийными устройствами к компьютерам и программным обеспечением) тощо.

Також, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що на території держави-агресора зареєстровано суб`єкт господарювання - ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ПРЕМЬЕР» (далі - ООО «ПРЕМЬЕР»), ОГРН: 1233100002101, а саме за адресою: 308009. Белгородская область, м. Бєлгород, вул. Дзгоева, б. 4, офіс 315 . Засновником та учасником вказаного російського суб`єкта господарювання зазначена громадянка російської федерації ОСОБА_12 (ИНН - НОМЕР_6). статутний капітал становить - 10000 російських рублів (100% статутного капіталу).

Водночас встановлено, що ООО «ПРЕМЬЕР» зареєстрований в органах влади російської федерації, зокрема: Отделение Фонда пенсионного и социального страхований российской федерации по Белгородской области, Управление федеральной налоговой службы по Белгородской области.

Разом з тим, встановлено, що основними видом діяльності ООО «ПРЕМЬЕР», як російського суб`єкта господарської діяльності, є оптова торгівля машинами та обладнанням ((ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.69 Торговля оптовая прочими машинами и оборудованием); також серед інших видів господарської діяльності є: ремонт машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.12 Ремонт машин и оборудования); ремонт іншого обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.19 Ремонт прочего оборудования); монтаж промислових машин та обладнання (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 33.20 Монтаж промьшшенных машин и оборудования); діяльність агентів щодо оптової торгівлі машинами, промисловим обладнанням, суднами та літаючими апаратами (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.14 Деятельность агентов по оптовой торговле машинами, промышленным оборудованием, судами и летательными апаратами); оптова торгівля комп`ютерами, периферійними приладами для комп`ютерів та програмного забезпечення (ОКВЗД ОК 029-2014 (КДЕС Ред. 2)) - 46.51 Торговля оптовая компьютерами, периферийными устройствами к компьютерам и программным обеспечением) тощо.

При цьому, встановлено, що вказані засновники та учасники російських суб`єктів господарювання ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», а саме громадяни російської федерації - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .. ОСОБА_12 , не є фактичними власниками цих суб`єктів господарювання (лише виконують функцій рядових працівників), а повністю підзвітні та підконтрольні громадину України ОСОБА_6 , та його довіреним особам - громадянам України ОСОБА_8 , ОСОБА_13 .

Окрім цього, встановлено, що громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснюючи повний та всебічний контроль над господарською діяльністю російських суб`єктів господарювання ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», на території держави агресора, у період з березня 2022 року по теперішній час, здійснюють господарську діяльність та взаєморозрахунки з суб`єктами господарювання російської федерації та органами влади держави-агресора, відповідно до розподілу функцій між учасниками.

Зокрема, встановлено, що у період з 2022 по 2024 роки контрагентами у господарській діяльності ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», серед інших, виступали російській компанії, здійснюючи відповідні платежі та взаєморозрахунки за поставлені товари та послуги, а також передачі відповідних матеріальних активів та інших активів, а саме: ООО «ТВОЙ ТЕРМИНАЛ», ООО «ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ КОМПАНИЯ МИРАПЛАСТ», ООО «ПАК ПРОДАКШН», ООО «ППК», ООО «УПАКПРОФИ», «ПАО ВЬІМПЕЛ-КОММУНИКАЦИИ», ООО «ТАМОЖЕННО-ЛОГИСТИЧЕСКИЙ ОПЕРАТОР КОНТИНЕНТ», ООО «РЕАЛПЛАСТ», ООО «РТК-ПЛАСТ», ООО «ЛАЙН ПЛАСТ», ООО «ВИКТОРИЯ», ПАО «ВЬІМПЕЛКОМ», ООО «СТРОЙФОРМАТ», ООО «ДЕЛОВЬІЕ ЛИНИИ», ООО «СДЗК-ГЛОБАЛ», ООО «СИМАТЕК», ООО «ПРОФИЛЬНАЯ-К», ООО «ИМПЕРИАЛ-РУС» та інші.

Водночас, у вказаний період часу, ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС» здійснювала передачу активів представникам держави-агресора (державному сектору): авансові платежі до федеральної митної служби держави-агресора (федеральной таможенной службой российской федерации), страхові внески до УФК по Белгородской области, податкові платежи до УФК по Тульской области (МИ ФНС россии по управлению долгом).

При цьому, у вказаний період часу, ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», здійснюючи свою господарську діяльність на території російської федерації, здійснювала поставку товарів, робіт та послуг приватному та державному секторам економіки російської федерації, зі сплатою відповідних платежів в бюджетну систему держав-агресора.

Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , у вказаний період часу, зокрема у 2023 році, перебуваючи на території України, за допомогою додатків та месенджерів на мобільних та комп`ютерних пристроях (зокрема за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Теlеgram») здійснював організаційно-розпорядчі, адміністративно-фінансові функції та заходи щодо діяльності підконтрольних йому російських суб`єктів господарювання ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» на території держави-агресора, зокрема забезпечування виконання платіжних документів ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» на поставку товарів та послуг (полімерної продукції, устаткувань, обладнання тощо) російським суб`єктам господарювання (серед інших ООО «ТОРГАЛЬЯНС», ООО «ЮНИМАГ», ООО «ЧИСТОМАГ», ООО «МЕШКИ», ООО ТД «ТЕХПОЛИМЕР-НН», ООО «ТЕХ ПОЛИМЕР», ООО «ЮВМ пласт», ООО «ЮД-ПАК»).

Разом з тим, встановлено, що у вказаний період, у своїй протиправній діяльності, керуючись єдиним планом з розподілом функцій учасників вказаної злочинної групи, громадяни України ОСОБА_6 ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, за допомогою додатків та месенджерів на мобільних та комп`ютерних пристроях, у тому числі за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Теlеgram», організовували наради та зустрічі, які оформлювалися відповідними протоколами (т.зв. «протоколы Комитета по управленню продажами»), в яких зазначалися поставлені задачі щодо поставки товарів, надання послуг, їх виконання, строки виконання та безпосередні виконавці.

22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

З метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_14 № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Разом з тим, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , являючись громадянином України, у невстановлений час, але не пізніше березня 2022 року, достеменно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, з російською федерацією заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розуміючи, що подальше ведення господарської діяльності ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» на території держави-агресора з підприємствами-резидентами російської федерації являється протиправним, маючи на меті продовжити отримувати прибуток, прийняли добровільне рішення про надання допомоги (здійснювати пособництво) представнику держави-агресора, шляхом організації процесу постачання (передачі) активів підприємствам-резидентам держави-агресора, а саме ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», яке в свою чергу має фінансово-господарські відносини з підприємствами приватного та державного сектору економіки російської федерації, а також сплачуючи платежі в бюджетну систему держави-агресора.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше березня 2022 року, громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , маючи умисел щодо добровільного збору та передачі активів у вигляді грошових коштів, у тому числі сплати податкових та митних платежів, та товарно-матеріальних цінностей, отриманих за рахунок організованої фінансово-господарської діяльності ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» на території держави-агресора та подальшого їх використання при здійсненні підприємницької діяльності на території російської федерації, в тому числі, з підприємствами приватного та державного сектору економіки держави-агресора, які завдають шкоду національній безпеці України в сфері оборони, сприяючи просуванню окупаційних військ держави агресора, її бойових машин та зброї до кордонів російської федерації з Україною, надаючи підтримку діям, які дестабілізують Україну, загрожують її територіальній цілісності, суверенітету та незалежності, а також маючи досвід ведення господарської діяльності в аналогічній сфері виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

04.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_6 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри, неправильність кваліфікації, недоведеність ризиків та відсутність доказів. Разом з тим, просили застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисників та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки має проблеми зі здоров`ям. Також, вказував на те, що має на утримані доньку, яка страждає на психічні розлади та потребує постійного догляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023110000000306 вбачається, що 12.09.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

04.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, зокрема розсекреченими протоколами за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами оглядів « Выписок из государственного реестра юридических лиц » російських суб`єктів господарювання ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР» на території держави-агресора; протоколами оглядів веб-сайтів російських груп компаній «ПОЛИМЕРСЕРВИС»; протоколами оглядів діяльності в мережі Інтернет російських суб`єктів господарювання ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПРЕМЬЕР». ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР»; протоколом огляду діяльності російської компанії ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС» сплати податкових та митних платежів на території держави-агресора, договірних відносин та розрахунків з приватним та державним секторами економіки російської федерації та іншими матеріалами у їх сукупності.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких або альтернативних запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, вимоги КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк, слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом з цим, стороною захисту не спростовано висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відсутні підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час судового розгляду, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України вирішення питання про визначення розміру застави, є правом суду, а не обов`язком, тому слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі від від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки та утриманців, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 11 години 11 хвилин 04 червня 2024 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується об 11 годині 11 хвилин 02 серпня 2024 року.

Одночасно визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу, обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1