Рішення № 11968247, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/35608.09.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

простягнення 4513,40 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Кириченко Р.Ю. (довіреність № 53-04/1 від 04.02.2010); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач) 4513,40 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5640495 від 19.01.2009, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 (далі Договір страхування), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Форд Фокус», державний номерний знак НОМЕР_1 (далі автомобіль «Форд»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 (далі автомобіль «ВАЗ»), яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8661793 від 18.11.2008, тому відповідач зобовязаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не доведено належними засобами доказування розмір заявленої до стягнення суми. Так, позивачем на підтвердження вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, надано звіт № 339-У від 13 листопада 2009 року, складений фізичною особою-підприємцем, спеціалістом ОСОБА_2, проте не надано до суду доказів на підтвердження повноважень даної особи на проведення вказаного автотоварознівчого дослідження. Зокрема, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6021/07, виданий Фондом державного майна України 21 серпня 2007 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5150 видане Фондом державного майна України 2 червня 2007 року, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 5725, видане Фондом державного майна України 30 липня 2007 року, на які йдеться посилання у вказаному Звіті. Отже, даний Звіт, на думку відповідача, не може бути визнаний судом, як належний доказ визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідач також зазначив, що відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. є неправомірною, оскільки вказана сума не була сплачена позивачем на користь Страхувальника, тобто не є виплаченим відшкодуванням.

Крім того, відповідач 07.09.2010 подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 5485 від 27.11.2009 та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 13.11.2009 у адміністративній справі № 3-12508/09, 04.11.2009 о 17 год. 45 хв. в м. Києві на перехресті Столичного шосе та проспекту Науки була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ВАЗ», яким керував ОСОБА_4 з автомобілем «Форд».

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пункту 16.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 5485 від 27.11.2009 та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.11.2009 у адміністративній справі № 3-12508/09, відповідно до якої Брачука В.В. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Форд», який належить Медвєдєву А.П.

13.11.2009 ФОП ОСОБА_2 складено звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 339-У, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Форд»в результаті його пошкодження при ДТП, становить 5633,77 грн. При цьому, з вказаного Звіту вбачається, що розмір матеріального збитку в досліджуваному випадку дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових. Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд»в результаті його пошкодження в ДТП, з урахуванням зносу, складає 5633,77 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 є субєктом оціночної діяльності та має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за напрямком «оцінка дорожніх транспортних засобів», про що свідчать сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6021/07, виданий Фондом державного майна України 21 серпня 2007 року; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 031-ПК, видане Фондом державного майна України 25 січня 2009 року; свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №5725, видане Фондом державного майна України 30 липня 2007 року (копії яких містяться у матеріалах справи).

За складання вказаного звіту позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 300 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13638 від 03.12.2009, копія якого міститься в матеріалах справи.

Автомобіль «Форд»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі заяви страхувальника від 05.11.2009, страхового акта № 02-6461-09 від 26.11.2009 позивач, сплатив ФОП ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 4213,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13672 від 03.12.2009, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4213,40 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль «ВАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Форд»належить ОСОБА_4

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», що належить ОСОБА_4 та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_4 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Форд», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована ОСОБА_4 у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8661793 від 18.11.2008.

Відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4

Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза є нульовою.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

05.03.2010 позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»листом № 291/09-1249 направив відповідачу претензію з усіма необхідними документами щодо сплати майнової шкоди в порядку регресу. Вказана претензію була отримана відповідачем 10.03.2010, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Отже, враховуючи положення статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України відповідач повинен був сплатити позивачу майнову шкоду в порядку регресу у сумі 4213,40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 300 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження на підставі якого було складено вищезазначений Звіт.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після отримання повідомлення про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Оскільки позивачем всупереч статті 33 ГПК України не надано суду доказів повідомлення учасниками ДТП відповідача про страховий випадок, то покладення на останнього обовязку відшкодувати витрати на проведення автотоварознавчого дослідження суд вважає безпідставним.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 4213,40 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк до 10.04.2010.

Проте, відповідач у встановлений строк свого зобовязання щодо виплати 4213,40 грн. майнової шкоди в порядку регресу не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з відповідача 4213,40 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю «Форд»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186, п/р 26507300000777 в АКБ «Форум», МФО 322948) 4 213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн. 40 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 95 (девяносто пять) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.Повний текст рішення підписано (у звязку із перебуванням судді на лікарняному) 22.09.2010.