Рішення № 119681650, 10.06.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1452/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850)

до Фізичної особи-підприємця Завгороднього Федора Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 138 122 грн. 18 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1394/24 від 02.04.2024) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Завгороднього Федора Сергійовича 138 122 грн. 18 коп., що складає: 73 041 грн. 79 коп. - заборгованості за теплову енергію, спожиту за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №905/жб/1, 3 529 грн. 07 коп. - 3% річних, 12 984 грн. 07 коп. - компенсації за інфляційні втрати, 4 295 грн. 30 коп. - пені, 130 грн. 50 коп. - плати за абонентське обслуговування, 34 049 грн. 56 коп. - заборгованості за теплову енергію, спожиту за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №905/жб/2, 1 664 грн. 67 коп. - 3% річних, 6 270 грн. 61 коп. - компенсації за інфляційні втрати, 2 026 грн. 11 коп. - пені та 130 грн. 50 коп. - плати за абонентське обслуговування.

Також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи - підприємця, зокрема, про місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1 , на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 160).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 08.04.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 24.04.2024 "За закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 164-168).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 08.04.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 10.06.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Завгороднім Федором Сергійовичем, як споживачем, було укладено Типові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 №905/жб/1 (за адресою:м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 30, прим. 4) та №905/жб/2 (за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, буд. 11, прим. 2) (надалі - Договори) (а.с.16-20).

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення, приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 Договорів).

Згідно з пунктом 4 Договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 5 Договорів виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний обік теплової енергії та водопостачання" та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; - частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Пунктом 30 Договорів визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 №71, ст.2507) - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; - плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року). У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до пункту 32 Договорів розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 Договорів виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Договорів).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 договорів).

Згідно з пунктом 47 Договорів оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності (пункт 51 Договорів).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 Договорів).

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 по березень 2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житлові будинки АДРЕСА_2 , відповідно до рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2021 №490 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", від 23.03.2022 №158 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років" та від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років", а саме:

- від 30.10.2021, з якого вбачається, що 30.10.2021 було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: вул. Січеславська, 30 (а.с. 33);

- від 01.04.2022 №716, з якого вбачається, що 01.04.2022 була припинена подача теплоносія на об`єкт архітектури за адресою: вул. Січеславська, 30 (а.с. 34);

- від 04.11.2022 №771, з якого вбачається, що 04.11.2022 було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: вул. Січеславська, 30 (а.с. 35);

- від 23.03.2023, з якого вбачається, що 23.03.2023 була припинена подача теплоносія на об`єкт архітектури за адресою: вул. Січеславська, 30 (а.с. 36)

- від 28.10.2021 №36, з якого вбачається, що 28.10.2021 було подано теплоносій на ОСББ "Космонавті-11" за адресою: вул. Космонавтів, 11 (а.с. 37);

- від 01.04.2022 №137, з якого вбачається, що 01.04.2022 була припинена подача теплоносія на ОСББ "Космонавтів-11" за адресою: вул. Космонавтів, 11 (а.с. 38);

- від 02.11.2022 №177, з якого вбачається, що 02.11.2022 було подано теплоносій на ОСББ "Космонавтів-11" за адресою: вул. Космонавтів, 11 (а.с. 39);

- від 23.03.2023, з якого вбачається, що 23.03.2023 була припинена подача теплоносія на ОСББ "Космонавтів-11" за адресою: вул. Космонавтів, 11 (а.с. 40).

В матеріалах справи місяться копії рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2021 №490 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", від 23.03.2022 №158 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років" та від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років"(а.с. 41-45).

Як вбачається у будинку №11 по вул. Космонавтів у місті Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 26.08.2021, відповідно до якого проведено технічний огляд приладів обліку теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 11 (а.с. 46).

Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №302703, яке чинне до 11.08.2025 (а.с. 47).

Крім того, вбачається також, що у будинку №30 по вул. Січеславській у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 08.10.2018, відповідно до якого проведено технічний огляд приладів обліку теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 30 та актом від 01.11.2022 введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії (а.с. 48, 50).

Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №110357, яке чинне до 05.09.2022 та декларації про відповідність №Т11243-11260-22 (а.с. 49, 51-52).

Щодо Договору від 01.11.2021 №905/жб/1

На виконання умов Договору від 01.11.2021 №905/жб/1 (за адресою: вул. Січеславська, буд. 30, прим. 4 у м. Кривому Розі) позивачем у період з листопада 2021 по березень 2023 включно було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 73 041 грн. 79 коп., а також у період з листопада 2021 по березень 2023 включно надано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 130 грн. 50 коп., що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), а також актами надання послуг з абонентського обслуговування, а саме:

- акт від 30.11.2021 №8855 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 9 479 грн. 98 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2021 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2021 (а.с. 56);

- акт від 31.12.2021 №10542 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 10 447 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2021 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2021 (а.с. 61);

- акт від 31.01.2022 №1207 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 17 147 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2022 (а.с. 59);

- акт від 28.02.2022 №4634 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 10 867 грн. 85 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2022 (а.с. 63);

- акт від 02.03.2022 №8810 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 16 015 грн. 58 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 65);

- акт від 31.03.2022 №10972 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 9 342 грн. 13 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2022 (а.с. 67);

- акт від 30.04.2022 №3476 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 1 753 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням), що включає в себе коригування нарахувань за лютий 2022 та березень 2022 (а.с. 69);

- акт від 30.04.2022 №13914 надання послуг з абонентського обслуговування (за квітень 2022) на суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 88);

- акт від 31.05.2022 №15786 надання послуг з абонентського обслуговування (за травень 2022) на суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 90);

- акт від 30.06.2022 №17421 надання послуг з абонентського обслуговування (за червень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 92);

- акт від 31.07.2022 №19113 надання послуг з абонентського обслуговування (за липень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 94);

- акт від 31.08.2022 №20727 надання послуг з абонентського обслуговування (за серпень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 96);

- акт від 30.09.2022 №22361 надання послуг з абонентського обслуговування (за вересень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 98);

- акт від 31.10.2022 №25052 надання послуг з абонентського обслуговування (за жовтень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 100);

- акт від 30.11.2022 №26517 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 5 833 грн. 24 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2022 (а.с. 72);

- акт від 31.12.2022 №31556 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 238 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2022 (а.с. 75);

- акт від 31.01.2023 №1199 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 184 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2023 (а.с. 78);

- акт від 28.02.2023 №4854 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 7 917 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 (а.с. 81);

- акт від 31.03.2023 №9364 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 3 428 грн. 66 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 (а.с. 84).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату наданих послуг, а саме:

- від 30.11.2021 №8855 на загальну суму 9 479 грн. 98 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 57);

- від 31.12.2021 №10542 на загальну суму 10 447 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 62);

- від 31.01.2022 №1207 на загальну суму 17 147 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 60);

- від 28.02.2022 №4634 на загальну суму 10 867 грн. 85 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 64);

- від 02.03.2022 №8810 на суму 16 015 грн. 58 коп. з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 66);

- від 31.03.2022 №10972 на загальну суму 9 342 грн. 13 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 68);

- від 30.04.2022 №3476 на суму 1 753 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 70);

- від 30.04.2022 №13914 на загальну суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 89);

- від 31.05.2022 №15786 на загальну суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 91);

- від 30.06.2022 №17421 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 93);

- від 31.07.2022 №19113 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 95);

- від 31.08.2022 №20727 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 97);

- від 30.09.2022 №22361 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 99);

- від 31.10.2022 №25052 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 101);

- від 30.11.2022 №26517 на загальну суму 5 833 грн. 24 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 73);

- від 31.12.2022 №31556 на загальну суму 8 238 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 46);

- від 31.01.2023 №1199 на загальну суму 8 184 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 79);

- від 28.02.2023 №4854 на загальну суму 7 917 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 82);

- від 31.03.2023 №9364 на загальну суму 3 428 грн. 66 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 85).

Щодо Договору від 01.11.2021 №905/жб/2

На виконання умов Договору від 01.11.2021 №905/жб/2 (за адресою: вул. Космонавтів, буд. 11, прим. 2 у м. Кривому Розі) позивачем у період з листопада 2021 по березень 2023 включно було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 34 049 грн. 56 коп., а також у період з листопада 2021 по березень 2023 включно надано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 130 грн. 50 коп., що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), а також актами надання послуг з абонентського обслуговування, а саме:

- акт від 30.11.2021 №8857 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 5 000 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2021 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2021 (а.с. 103);

- акт від 31.12.2021 №10544 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 5 288 грн. 02 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2021 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2021 (а.с. 109);

- акт від 31.01.2022 №1209 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 500 грн. 63 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2022 (а.с. 106);

- акт від 28.02.2022 №4636 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 4 551 грн. 77 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2022 (а.с. 111);

- акт від 02.03.2022 №8811 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму - 7 351 грн. 82 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 113);

- акт від 31.03.2022 №10974 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 3 257 грн. 18 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2022 (а.с. 115);

- акт від 30.04.2022 №3477 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму - 231 грн. 96 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням), що включає в себе коригування нарахувань за лютий 2022 та березень 2022 (а.с. 117);

- акт від 30.04.2022 №13915 надання послуг з абонентського обслуговування (за квітень 2022) на суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 136);

- акт від 31.05.2022 №15787 надання послуг з абонентського обслуговування (за травень 2022) на суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 138);

- акт від 30.06.2022 №17422 надання послуг з абонентського обслуговування (за червень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 140);

- акт від 31.07.2022 №19114 надання послуг з абонентського обслуговування (за липень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 142);

- акт від 31.08.2022 №20728 надання послуг з абонентського обслуговування (за серпень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 144);

- акт від 30.09.2022 №22362 надання послуг з абонентського обслуговування (за вересень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 146);

- акт від 31.10.2022 №25053 надання послуг з абонентського обслуговування (за жовтень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 148);

- акт від 30.11.2022 №26519 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 1 664 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2022 (а.с. 120);

- акт від 31.12.2022 №31558 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 4 657 грн. 51 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2022 (а.с. 123);

- акт від 31.01.2023 №1201 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 3 107 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2023 (а.с. 126);

- акт від 28.02.2023 №4856 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 4 069 грн. 64 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 (а.с. 129);

- акт від 31.03.2023 №10100 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 1 611 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 (а.с. 132).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату наданих послуг, а саме:

- від 30.11.2021 №8855 на загальну суму 9 479 грн. 98 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 57);

- від 31.12.2021 №10542 на загальну суму 10 447 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 62);

- від 31.01.2022 №1207 на загальну суму 17 147 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 60);

- від 28.02.2022 №4634 на загальну суму 10 867 грн. 85 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 64);

- від 02.03.2022 №8810 на суму - 16 015 грн. 58 коп. з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 66);

- від 31.03.2022 №10972 на загальну суму 9 342 грн. 13 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 68);

- від 30.04.2022 №3476 на суму - 1 753 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ (з від`ємним значенням) (а.с. 70);

- від 30.04.2022 №13914 на загальну суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 89);

- від 31.05.2022 №15786 на загальну суму 7 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 91);

- від 30.06.2022 №17421 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 93);

- від 31.07.2022 №19113 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 95);

- від 31.08.2022 №20727 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 97);

- від 30.09.2022 №22361 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 99);

- від 31.10.2022 №25052 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 101);

- від 30.11.2022 №26517 на загальну суму 5 833 грн. 24 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 73);

- від 31.12.2022 №31556 на загальну суму 8 238 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 46);

- від 31.01.2023 №1199 на загальну суму 8 184 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 79);

- від 28.02.2023 №4854 на загальну суму 7 917 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 82);

- від 31.03.2023 №9364 на загальну суму 3 428 грн. 66 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 85).

В матеріалах справи містяться копії супровідних листів позивача, згідно з якими позивач направляє відповідачу рахунок-фактуру та для підпису у двох примірниках акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) за Договорами та просить підписати та повернути з печаткою другий примірник акту, а також рекомендованих повідомлень про вручення (а.с.55,58,61,71,74,77,80, 83,86,102, 105, 108, 119,122,125,128,131,134).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договорами, проте сплата відповідачем за спожиту теплову енергію та надані послуги з абонентського обслуговування не проведена, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з пунктом 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 Правил визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Згідно з пунктом 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2021 індексний номер 266793819 ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 82,5 кв.м. Опис: нежитлове приміщення вбудоване в 1 поверх 5 поверхового будинку (а.с. 30).

Крім того, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.07.2021 індексний номер 267613965 ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 58,6 кв.м. Опис: нежитлове приміщення після реконструкції квартири, загальною площею 58,6 кв.м., розташоване на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку (а.с. 31).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Заперечень факту отримання теплової енергії в спірному періоді відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Як вбачається, позивачем, як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Доказів прийняття рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 про обрання моделі договірних відносин сторонами не надано, матеріали справи не містять.

Отже, з 01.11.2021 з відповідачем фактично укладено Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням умов Типових договорів від 01.11.2021 №905/жб/1 та №905/жб/2 строк оплати поставленої теплової енергії за вказаними Договорами за загальний період з листопада 2021 по березень 2023 включно та плати за абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2023 включно є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем заборгованості позивачу на момент розгляду справи суду не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за Типовим договором від 01.11.2021 №905/жб/1 в розмірі 73 041 грн. 79 коп. та заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 130 грн. 50 коп., а також позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за Типовим договором від 01.11.2021 №905/жб/2 в розмірі 34 049 грн. 56 коп. та заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 130 грн. 50 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 Типових індивідуальних договорів від 01.11.2021 №905/жб/1 та №905/жб/2 визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за прострочення сплати за спожиту теплову енергію, а саме:

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/1 в розмірі 4 295 грн. 30 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно.

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/2 в розмірі 2 026 грн. 11 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно.

Судом враховано, що розмір нарахованої позивачем пені не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.

При перевірці розрахунків судом встановлено, що позивачем невірно визначену перший день прострочення, так:

Щодо Типового індивідуального договору від 01.11.2021 №905/жб/1:

- за актом від 31.03.2022 №10972 строк оплати є таким, що настав - 02.05.2022 (30.04.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.05.2022; отже, перший день прострочення - 03.05.2022;

- за актом від 30.11.2022 №26517 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023; отже, перший день прострочення - 03.01.2023;

Також позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування, так з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також відміни з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантину, кінцевою датою нарахування пені є:

- за актом від 30.11.2021 №8855 - кінцевою датою нарахування є 30.06.2023;

- за актом від 31.12.2021 №10542 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 31.01.2022 №1207 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 28.02.2022 №4634 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 31.03.2022 №10972 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 30.11.2022 №26517 - кінцевою датою нарахування пені є 03.07.2023;

- за актом від 31.12.2022 №31556 - кінцевою датою нарахування пені є 01.08.2023;

- за актом від 31.01.2023 №1199 - кінцевою датою нарахування пені є 01.09.2023;

- за актом від 28.02.2023 №4854 - кінцевою датою нарахування пені є 03.10.2023;

- за актом від 31.03.2023 №9364 - кінцевою датою нарахування пені є 02.11.2023.

Після перевірки розрахунку судом розмір пені за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/1 за загальний період з 03.01.2022 по 02.11.2023 включно складає 2 563 грн. 11 коп.

Щодо Типового індивідуального договору від 01.11.2021 №905/жб/2:

- за актом від 31.03.2022 №10974 строк оплати є таким, що настав - 02.05.2022 (30.04.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.05.2022; отже, перший день прострочення - 03.05.2022;

- за актом від 30.11.2022 №26519 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023; отже, перший день прострочення - 03.01.2023;

Також позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування, так з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також відміни з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантину, кінцевою датою нарахування пені є:

- за актом від 30.11.2021 №8857 - кінцевою датою нарахування є 30.06.2023;

- за актом від 31.12.2021 №10544 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 31.01.2022 №1209 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 28.02.2022 №4664 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 31.03.2022 №10974 - кінцевою датою нарахування пені є 30.06.2023;

- за актом від 30.11.2022 №26519 - кінцевою датою нарахування пені є 03.07.2023;

- за актом від 31.12.2022 №31558 - кінцевою датою нарахування пені є 01.08.2023;

- за актом від 31.01.2023 №1201 - кінцевою датою нарахування пені є 01.09.2023;

- за актом від 28.02.2023 №4856 - кінцевою датою нарахування пені є 03.10.2023;

- за актом від 31.03.2023 №10100 - кінцевою датою нарахування пені є 02.11.2023.

Після перевірки розрахунку судом, розмір пені за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/2 за загальний період з 03.01.2022 по 02.11.2023 включно складає 1 220 грн. 22 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за спожиту теплову енергію, а саме:

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/1 в розмірі 3 529 грн. 07 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно.

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/2 в розмірі 1 664 грн. 67 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно.

При перевірці розрахунків судом встановлено, що позивачем невірно визначену перший день прострочення, так:

Щодо Типового індивідуального договору від 01.11.2021 №905/жб/1:

- за актом від 31.03.2022 №10972 строк оплати є таким, що настав - 02.05.2022 (30.04.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.05.2022; отже, перший день прострочення - 03.05.2022;

- за актом від 30.11.2022 №26517 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023; отже, перший день прострочення - 03.01.2023.

Після перевірки розрахунку судом, розмір 3% за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/1 за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно складає 3 527 грн. 94 коп.

Щодо Типового індивідуального договору від 01.11.2021 №905/жб/2:

- за актом від 31.03.2022 №10974 строк оплати є таким, що настав - 02.05.2022 (30.04.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.05.2022; отже, перший день прострочення - 03.05.2022;

- за актом від 30.11.2022 №26519 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023; отже, перший день прострочення - 03.01.2023.

Після перевірки розрахунку судом, розмір 3% за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/2 за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024 включно складає 1 664 грн. 26 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Крім того позивачем здійснено інфляційні нарахування, а саме:

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/1 в розмірі 12 984 грн. 07 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024;

- за Типовим індивідуальним договором від 01.11.2021 №905/жб/2 в розмірі 6 270 грн. 61 коп. за загальний період з 03.01.2022 по 20.03.2024.

Як вбачається, позивачем у розрахунку зазначено, що інфляційні нарахування здійснено за період з 03.01.2022 по 20.03.2024, проте при перевірці розрахунку, судом встановлено, що фактично позивачем здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2022 по лютий 2024 включно.

Суд погоджується з сумами інфляційних нарахувань.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 972 грн. 32 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) до Фізичної особи-підприємця Завгороднього Федора Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 138 122 грн. 18 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Завгороднього Федора Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 107 091 (сто сім тисяч дев`яносто одна) грн. 35 коп. - заборгованості, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 00 коп. - плати за абонентське обслуговування, 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 33 коп. - пені, 5 192 (п`ять тисяч сто дев`яносто дві) грн. 20 коп. - 3% річних, 19 254 (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань та 2 972 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят дві) грн. 32 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.06.2024