Рішення № 11968165, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/26008.07.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» про стягнення 412746,10 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Князь І.І. за довіреністю №1-ю від 11.01.2010р.

Від відповідача Хома Т.Ю. за довіреністю №13/01-02 від 13.01.2010р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 312309,60 грн. заборгованості за договором № 350/7-СП від 29.08.2008р. та 42786,42 грн. збитків від інфляції, 11679,52 грн. трьох відсотків річних, 45970,56 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. розгляд справи відкладений на 10.06.2010р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. розгляд справи відкладений на 08.07.2010р. у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 08.07.2010р. з‘явились представники сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

29.08.2008 року між Будівельно-монтажним управлінням Відкритого акціонерного товариства Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», що є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» (надалі - замовник) був укладений договір №350/7-СП (надалі - договір), за яким субпідрядник в межах договірної ціни зобов’язується виконати на свій ризик власними або залученими силами, з власних матеріалів усі передбачені проектно-кошторисною документацією роботи по влаштуванню вакуумбетонного покриття М-300 на об’єкті: АЗС із встановленням газового модуля м. Генічеськ, вул. Леніна, 87 б, Херсонської обл., здає в установлені договором строки замовнику.

22.09.2008р. сторонами було укладену додаткову угоду №1 до договору (надалі –додаткова угода до договру).

Пунктом 4.1 договору зі змінами згідно п. 3 додаткової угоди до договору передбачено, що вартість робіт, доручених субпідряднику за договором, визначена на підставі тверодої договірної ціни згідно кошторису та складає 1041032,00 грн. з ПДВ.

Замовник до початку робіт перераховує субпідряднику аванс в розмірі 588707,00 грн. з ПДВ, підставою для проплати є рахунок-фактура субпідрядника, авансовий платіж утримується при розрахунках за виконані роботи (п.5.1 договору).

Згідно п. 4 додаткової угоди до договору розділ 5 договору був доповнений пунктом 5.7, відповідно до якого другий авансовий платіж замовник перераховує субпідряднику в розмірі 140015,40 грн. з ПДВ. Підставою для проплати є рахунок-фактура субпідрядника, авансові платежі сплачуються з урахуванням розрахунків за виконані роботи, які здійснюються відповідно до п. 5.2 договору.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість форми КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом п’яти банківських днів з моменту підписання довідки по формі КБ-3 та акту по формі КБ-2в, підставою для проплати є рахунок-фактура субпідрядника (п.5.2 договору).

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором в повному обсязі, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2008р. на суму 370000,00 грн. та за жовтень 2008р. на суму 671032,00 грн. на загальну суму 1041032,00 грн. (наявні в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи за договором розрахувався частково, а саме 05.09.2008р. перерахував позивачу суму 588707,00 грн. та 25.09.2008р. –140015,40 грн., на загальну суму 728722,40 грн.

Таким чином, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 312309,60 грн. (1041032,00 грн.- 728722,40 грн.).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено, доказів на спростування зазначених фактів відповідач не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 312309,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 42786,42 грн. збитків від інфляції, 11679,52 грн. трьох відсотків річних, 45970,56 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт в повному обсязі, відповідачем не надано контррозрахунок нарахованих позивачем 42786,42 грн. збитків від інфляції, 11679,52 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 42786,42 грн. збитків від інфляції, 11679,52 грн. трьох відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно п.7.2.1 договору, за порушення строків платежів, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 45970,56 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 612, 625, 626, 837, 838 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» (01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, 26; код 31088169) на користь Відкритого акціонерного товариства Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» (73000, м. Херсон, вул. Кірова, 24; код 01273243) 312309 (триста дванадцять тисяч триста дев’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 45970 (сорок п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 56 коп. пені, 42786 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 42 коп. збитків від інфляції, 11679 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 52 коп. трьох відсотків річних, 4 127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 46 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.