Рішення № 11968133, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/33115.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоСпеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва

Простягнення 186569,98 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Гаркавенко С.В., дов. № Д07-2010/06/03-1 від 03.06.2010 р.

Від відповідача: Білошицька Л.В. –дов. № 329 від 14.09.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва про стягнення 168242, 45 грн. основного боргу, 14641, 91 грн. інфляційної складової боргу та 3685, 62 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1630047 від 01.07.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 14.07.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/331 та призначено її розгляд на 16.08.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2010 р. надав суду розрахунок суми основного боргу.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.07.2010 р., згідно з яким Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва 21.07.2010 р. отримала ухвалу про порушення провадження у даній справі від 14.07.2010 р.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 14.07.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/331 до 15.09.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 15.09.2010 р. підтримав позовні вимоги у частині стягнення штрафних санкцій, просив їх задовольнити, повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав копію платіжного доручення, яким основний борг було погашено.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва (абонент) був укладений договір № 1630047 від 01.07.2005 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.3.1 договору № 1630047 від 01.07.2005 р. передбачено, що споживач зобов’язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 4 додатку № 1 до вищевказаного договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця; надання звіту в РВТ № 6 – не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Згідно з додатку 3 до договору № 1630047 від 01.07.2005 р. розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватися в період дії договору.

Згідно з п 5.1. договору № 1630047 від 01.07.2005 р. визначення кількості спожитої енергії проводиться по приладах обліку згідно договірних навантажень.

В додатку 4 до договору № 1630047 від 01.07.2005 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п.2 даного додатку № 4 абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду(один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включена вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявлену кількість, ця кількість перевищення самостійно оплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 1630047 від 01.07.2005 р., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.05.2009 р. до 01.06.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 168242,45 грн.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 168242, 45 грн. основного боргу, 14641, 91 грн. інфляційної складової боргу та 3685, 62 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1630047 від 01.07.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 168242, 45 грн. за спожиту теплову енергію відповідач у встановлений договором строк та у повному обсязі не виконав.

Позивач у судовому засіданні 15.09.2010 р надав довідку про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплову енергію від Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва, з якої вбачається, що відповідачем був погашений основний борг.

При цьому з наданої позивачем вищезазначеної довідки вбачається, що Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва на виконання умов договору № 1630047 від 01.07.2005 р. сплатила 118709, 81 грн. до моменту подання Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»позову до Господарського суду міста Києва. Таким чином, у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом в частині основного боргу в розмірі 118709,81 грн., у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідачем 13.08.2010 р. та 30.08.2010 р. було погашено суму основного боргу у розмірі 49532,90 грн., то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 49532,90 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 14641,91 грн. інфляційної складової боргу та 3685,62 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 1630047 від 01.07.2005 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у липні та серпні 2009 року становив відповідно 99,9 % та 99,8 %, квітні та травні 2010 – 99,7% та 99,4 %, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню зі Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва підлягають 12950,79 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 168242,45 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 12950,79 грн. інфляційних нарахувань та 3685,62 грн. річних відсотків.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути зі Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 8 Г, ідентифікаційний код 03599032) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) 12 950 (дванадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят) грн. 78 коп. інфляційної складової боргу, 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п’ять) грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 661 ( шістсот шістдесят одна) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 83 (вісімдесят три) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 49532,64 грн. основного боргу припинити.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.