Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №487/2915/24
Провадження №2/477/944/24
УХВАЛА
27 травня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання недійсним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА :
22 травня 2024 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області за підсудністю з Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання недійсним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
В позовній заяві, позивач просить визнати недійсним рішення відповідача, оформлене протоколом № 3247 від 13.03.2013 року про проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у сумі 136967,43 грн., прийняте за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № К9404 від 27.02.2024 року та зобов`язати відповідача скасувати акт про порушення ПРРЕЕ № К9404 від 27.02.2024 року, складений у відношенні позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до ч.2, ч. 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 45 ГПК України Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені устатті 4цього Кодексу.
Відповідно достатті 48ЦПК Українисторонами вцивільному процесіє позивачі відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до змісту статей11,15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається встатті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушенняПКЕЕє лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт, як і протокол № 3247 від 13.03.2013 року може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо їх дійсності.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду, зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року, Справа № 522/12901/17-ц, дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушенняПКЕЕта визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
На підставі вищевикладеного, вбачається порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження в цивільній справі № 487/2915/24.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в цивільній справі № 487/2915/24 за його позовом до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання недійсним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в цивільній справі надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя А. А. Саукова
Судове рішення № 119674544, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) було прийнято 27.05.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/2915/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: