Вирок № 119672226, 10.06.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1622/24

Провадження № 1-кп/346/475/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.03.2024 року за № 12024090000000231, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, освіта вища, одружену, на утриманні одна малолітня дитина, не працює, раніше не судиму,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.354 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачена, будучи працівником установи, та не будучи службовою особою, одержала неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням становища, яке займала як працівник в цій установі, в інтересах того, хто надав таку вигоду.

Злочин вчинено за таких обставин.

Наказом директораІвано-Франківськогонауково-дослідногоекспертно-криміналістичного центру МВС України (далі в тексті - Центр, НДЕКЦ) №15 о/с від 29.03.2019 року обвинувачену призначено на посаду фахівця сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів, реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу авто технічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів вказаного Центру.

Наказом №40-аг від 06.04.2023 року обвинуваченузакріплено за пунктом дослідження при Територіальному сервісному центрі МВС України № 2643 (далі в тексті - ТСЦ 2643), що дислокується в АДРЕСА_1 .

У відповідності до посадової інструкції обвинувачену наділено наступними повноваженнями: своєчасно і якісно виконувати завдання та посадові обов`язки, забезпечувати збереження реєстраційних документів транспортного засобу, які одержані від експерта, вносити дані в автоматизовану інформаційно-пошукову систему (далі по тексту -АПС) «Автоексперт»; за дорученням безпосереднього керівника виконувати завдання, усні і письмові вказівки та доручення керівництва Івано-Франківського НДЕКЦ за напрямком своєї діяльності та відповідального за організацію роботи експертів у ТСЦ №2643; за результатами проведеного судовими експертами огляду або дослідження транспортного засобу отримувати реєстраційні документи, перевіряти повноту пакету поданих документів, наявність необхідних реквізитів (підписів, квитанцій), фото та вносити дані в АПС «Автоексперт».

Крім того, обвинувачена як вказана фахівець несе персональну юридичну відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) за свої протиправні дії, вчинені під час виконання трудових обов`язків, інформаційної безпеки, порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та за інші протиправні дії, відповідальність за які передбачена чинним законодавством.

Обвинувачена,займаючи вищевказанупосаду,не була службовоюособою,тобто невиконувала організаційно-розпорядчих таадміністративно-господарських функцій,проте, у відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» була суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Всупереч наданих їй прав та покладених на неї обов`язків, обвинувачена використала свої повноваження у протиправних цілях за наступних обставин.

24.01.2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи на території вказаного ТСЦ № 2643, у адміністративному приміщенні, де здійснює свою діяльність працівник сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Івано-Франківського НДЕКЦ, зустрівся із обвинуваченою. В ході їх розмови ОСОБА_6 повідомив обвинуваченій, що має намір провести огляд та реєстрацію транспортного засобу, ввезеного ним з іноземної держави. Обвинувачена, переслідуючи протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе, повідомила останньому, що може допомогти ОСОБА_6 позитивно вирішити вказане питання, та вказала надіслати їй із застосуванням месенджеру в мобільному телефоні копій документації на автомобіль.

ОСОБА_6 , діючи відповідно до вказівок обвинуваченої, із застосуванням месенджеру «Viber» надіслав останній фотокопії документів на автомобіль марки «Subaru Forester»,(VIN: НОМЕР_1 ), за результатом огляду яких обвинувачена повідомила, що існує невідповідність документів з фактичним роком випуску цього транспортного засобу, і вказала, що після передачі їй неправомірної вигоди у сумі 6 000 грн. дане питання можливо буде позитивно вирішити.

08.02.2023 року ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з обвинуваченою, з метою огляду та реєстрації вказаного транспортного засобу прибув на територію ТСЦ№ 2643, та за наслідками телефонної розмови з обвинуваченою припаркуваввказаний автомобіль в зоні оглядовогомайданчику транспортнихзасобів.Після цього ОСОБА_6 попрямував до вище вказаного адміністративного приміщення,де здійснювала своюдіяльність обвинувачена, де отримав від неї заздалегідь підготовлені бланки документів для огляду автомобіля. Заповнивши вказані документи, ОСОБА_6 попрямував до місця огляду експертом транспортного засобу, а після завершення такого огляду він повернувся до робочого місця обвинуваченої.

Того ж дня, 08.02.2023 року о 15 год. 13хв., обвинувачена, реалізовуючи умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в зазначеному адміністративному приміщенні, де вона здійснювала свою діяльність, діючи умисно,не будучислужбовою особою, під час розмови з ОСОБА_6 повідомила останньому про необхідність передачі їй неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн., на що він погодився та передав обвинуваченій вказану суму грошових коштів за позитивне вирішення питання безперешкодного огляду та реєстрації вказаного транспортного засобу.

Під час досудового розслідування, а саме 29.03.2024 року між прокурором відділу процесуальногокерівництва припровадженні досудовогорозслідування територіальнимиорганами поліціїта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю, Івано-Франківськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , що здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною укладено угоду про визнання винуватості . Цю угоду також підписано захисником обвинуваченої, адвокатом ОСОБА_5 . Відповідно до цієї угоди підозрювана зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину, сприяти розслідуванню і встановленню обставин його вчинення. Сторони також узгодили, що за вчинення даного злочину підозрюваній призначається покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7055 грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Підозрювана, яка вже згідно з правилами ч.2 ст.42 КПК України набула статусу обвинуваченої, також підтримала угоду про визнання винуватості і просить суд затвердити її. При цьому вона пояснила, що укладення угоди є цілком добровільним, обвинувачена повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, а також обмеження щодо права оскарження вироку та інші наслідки, передбачені ч.2 ст.473 КПК України. При цьому вона не бажає проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні.

Захисник підтримала позицію підзахисної.

Заслухавши вказані позиції сторін кримінального провадження, перевіривши необхідні матеріли провадження, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч.2 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до правил ч.4 вказаної статі угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є відповідно до ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості.

Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що вказані обставини знайшли своє відображення в розглядуваній угоді про визнання винуватості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умови вказаної угоди відповідають вимогам закону, вона не суперечить інтересам суспільства, не порушує законні права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, а також відсутні інші підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, не встановлено, що зазначено в обвинувальному акті.

Пом`якшуючими покарання обставинами згідно зі ст.66 КК України є щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину, про що також вказано в обвинувальному акті.

Необхідності застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 469, 470, 472- 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.03.2024 року між прокурором відділу процесуальногокерівництва припровадженні досудовогорозслідування територіальнимиорганами поліціїта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю, Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою (підозрюваною) ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7 055 (сім тисяч п`ятдесят п`ять ) гривень.

У випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

- обвинуваченою - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою та сьомою статті 474 КПК України , в тому числі нероз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Згідно з ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору.

Суддя: ОСОБА_1