Ухвала суду № 119670228, 10.06.2024, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2503/24

2-а/705/52/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, поданої в порядку ст. 286 КАС України,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, подана в порядку ст. 286 КАС України.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було залишено без руху, роз`яснено підстави прийнятого рішення та надано строк для усунення недоліків.

17.05.2024 на адресу суду позивач ОСОБА_1 направив письмову заяву, у якій просив продовжити терміни виконання ухвали суду про залишення його адміністративного позову без руху, оскільки з 05 травня 2024 року по 10 травня 2024 року він перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не встиг усунути недоліки. Також зазначив, що підтверджуючі документи ним будуть до суду надані згодом.

Разом з тим, копія вказаної ухвали від 29.04.2024, направленої судом рекомендованим листом на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, повернута до суду без вручення позивачу 03.06.2024, згідно відмітки АТ «Укрпошта» на конверті.

Станом на 10.06.2024 будь яких інших заяв, додаткових письмових доказів, від позивача до суду не надходило.

Суддя ознайомившись з наявними матеріалами справи, вважає, що підстави для продовження процесуального строку відсутні та позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути без розгляду з наступних підстав.

Згідно приписів ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 29.04.2024, а саме не додано доказів підтверджуючих наявність поважних причин та підстав для поновлення пропущеного строку звернення позивача до суду з цим позовом, а також не направлено оригінал квитанції про сплачений ним судовий збір.

Також, суд враховує, що разом з поданою 17.05.2024 заявою про продовження строку виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач ОСОБА_1 , будучи обізнаний про таку ухвалу, не вчинив жодних дій на усунення недоліків, зазначених судом.

Суд зауважує, що адміністративний процес це правовідносини, що складаються під час розгляду й вирішення судом публічно-правових спорів, зарахованих до адміністративної юрисдикції. Передусім це відносини між судом і особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники), чи іншими учасниками адміністративного процесу (свідок, експерт, перекладач тощо).

Ці відносини врегульовують правила адміністративного судочинства.

При цьому, правила судочинства є вимогами для виконання умов (норма поведінки, норми права чи процесу) всіма учасниками певної процесуальної дії, за виконання яких передбачено заохочення, а за невиконання - покарання.

Адміністративний процес складається із конкретних вимог, які є імперативними для його учасників, тому невиконання цих вимог будь-яким учасником має своїм неодмінним наслідком застосування санкцій.

Положеннями ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя наділений повноваженням (правом) вирішувати питання щодо прийнятності позовної заяви для розгляду та забезпечення належних передумов для ефективного розгляду справи. Для виконання цього повноваження суддя має відповідні процесуальні інструменти, зокрема, право залишити позовну заяву без руху з покладанням на учасника процесу обов`язку виконати вимоги суду для усунення прогалин та недоліків, що стають на заваді розгляду справи. Суд також має достатні повноваження для встановлення адміністративної процесуальної дії та правоздатності кожного учасника процесу, що відіграє визначальну роль для вирішення питання можливості відкриття провадження у справі.

У цьому зв`язку, праву суду відповідає обов`язок сторони виконати вимогу, чи не виконати, а оскільки адміністративний процес є формою правил, то за невиконання вимоги процесуальним законом передбачена певна відповідальність для недобросовісного учасника, яка встановлена ст.45 КАС України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Положеннями п.1 ч.4 ст. 169 КАС України унормовано, що позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах КАС ВС від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не було усунуто недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 29.04.2024, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 121, 169, 171, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Піньковський