Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
27 жовтня 2010 р. Справа 9/159-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", код ЄДРПОУ 34480657 (04073 м. Київ просп. Московський, 9 корп. 5, офіс 101)
до: Приватної агрофірми "Колос", код ЄДРПОУ 25496829 (с. Червоне, Барський район, Вінницька область, 23063)
про стягнення 422 469,00 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Кудельський А.А. - представник за довіреністю
Стеценко Ю.В. - представник за довіреністю
Павлюк С.М. - представник щза довіреністю
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення з відповідача - приватної агрофірми "Колос" заборгованості лізінгових платежів разом із санкціями на загальну суму 422469,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями а № 20179494 від 21.08.2010 р., №20250245 від 25.09.2010 р. та № 20298434 від 19.10.2010 р., якими направлені ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/159-10, заслухавши пояснення представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне: 18 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі за текстом - Позивач або ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») та Приватною агрофірмою «Колос»(надалі за текстом - Відповідач або ПАФ «Колос») був укладений договір фінансового лізингу №LI 806-02/08 (надалі за текстом - Договір), згідно з п.1.1 якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість І загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Згідно п.1.2 Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток №1 до Договору), та не може бути менше одного року. Додаток №1 до Договору - Графік лізингових платежів (надалі - Графік) є його невід'ємною частиною, у відповідності з п.9.3 Договору.
Пунктами 4.1 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.
Згідно з Загальними умовами фінансового ліз-ингу (додаток №4 до Договору) (надалі за текстом -Загальні умови) Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувач а або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.
В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 Загальних умов).
З пункту 5.4 Загальних .умов вбачається, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які ідуть за першим періодом лізінгу у прямому порядку.
Відповідно п.4.9 Договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долар США.
У графіку Сторони домовились, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5. Загальних умов.
Відповідно до пункту 6.1 Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):
6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.
6.1.2.У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.
6.1.3.У разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.
6.1.4. У випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого Національним Банком України курсу гривні до зазначеної в п.4.9 Договору валюти по відношенню до визначеного в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.
6.1.5. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього.
Відповідно до п.6.2 Загальних умов змінений за правилами п.6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті Лізингоодержувачем.
На виконання укладеного Договору ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»передало, а ПАФ «Колос»прийняло на умовах фінансового лізингу польовий культиваторWIL-RICH EXC 30-32 2007 р. випуску у кількості 1 одиниця, загальною вартістю 318150?00 гривень (разом із ПДВ), що підтверджується актами приймання-лередачі від 21 березня 2008 року.
Пунктами 1.1. Договору та 8.1.4 Загальних умов встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Підставою для звернення позивача до суду стало дострокове припинення договору фінансового лізингу №L1806-02/08 від 18 лютого 2008 року з боку ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль».
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Лізингодавець (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у Лізингоодержувача (ПАФ «Колос») Предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку не сплати лізингових платежів, прострочення яких становить більше 30 днів.
Вимоги цього пункту Договору повністю відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Також, п.4. ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Крім того, правове закріплення можливості такої поведінки сторони міститься в пунктах 1 і 2 ст. 611, 615 тач.2 ст.598 Цивільного кодексу України.
Листом №2118-09/09 ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»повідомило ПАФ «Колос»про відмову від договору №L1806 02/08 від 18 лютого 2008 року та вимагало у добровільномому порядку передати предмет лізингу.
31 березня 2010 року Лізингоодержувач повернув, а ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»прийняло Предмет лізингу. Вартість Предмету лізингу, на момент його повернення, згідно бухгалтерських даних, з ПДВ, становила 193934,35 гривень, що відображено у Акті вилучення предмету лізингу від 31 березня 2010 року.
Відповідно до п.6.4. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору та/або вилучення Предмета лізингу всі витрати, пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок ЛІзингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі.
Згідно п.п.8.1.17 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) у разі дострокового припинення Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю платежі, визначені п.п. 10.3.2. цих Загальних умов.
Пунктом 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) встановлено, що у разі дострокового припинення Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю наступні платежі:
1)комісію за дострокове припинення Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмету лізингу;
2) нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);
3)суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем;
4) заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;
5)суму непогашеної вартості Предмету лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в п.3 графіку правилами.
Відшкодуванню підлягає частина вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 114534,00 гривень.
У даній складовій зазначено суму непогашеної вартості Предмету лізингу (остаточна вартість згідно бухгалтерського обліку), зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору.
Договір фінансового лізингу №L1806 02-03/08 від 18 лютого 2008 року був укладений на 36 періодів (тобто 36 місяців). В період дії цього Договору ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»було виставлено рахунки-фактури за 1 - 24 періоди: квітень 2008 року - березень 2010 року (остання цифра у виставленому рахунку співпадає з періодом лізингу, за який виставлений рахунок).
Для відшкодування частини вартості предмету лізингу у відповідності із графіком лізингових платежів були виставлені рахунки-фактури за період дії договору (квітень 2008 року - березень 2010 року) на загальну суму 155893,50 гривень.
Згідно договору, за інші періоди рахунки не були виставлені внаслідок припинення Договору, отже частина вартості предмету лізингу, яка мала б бути сплачена згідно графіку, повинна бути відшкодована.
Дана складова розрахована за допомогою наступної формули:
СНВГ (114534,00гривень - п.1 рахунку) = ВПЛ (318150,00 гривень згідно п.3.1) - АЛ (47722,50 гривень, згідно п.1 Графіку) - ПВПЛР (згідно виставлених рахунків-фактур за періоди дії договору, загальна сума - 155893,50 гривень) де СНВГ - сума непогашеної вартості згідно Графіку ВПЛ - вартість предмету лізингу АЛ - аванс Лізингоодержувача ПВПЛР - погашення вартості Предмету лізингу у виставлених рахунках.
Отже, в результаті порушення умов Договору у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по: відшкодуванню частини вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 114534,00 гривень; відшкодуванню частини вартості Предмета лізингу (сума курсової різниці) в розмірі 82647,77 гривень; комісії Лізингодавця з ПДВ (2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу) в розмірі 4732,36 гривень; заборгованості по лізинговим платежам за виставленими рахунками у розмірі 177513,70 гривень ; пені в сумі 15460,00 гривень; додаткові витрати Лізингодавця в сумі 22734,49 гривень; - комісії лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима з 31.03.10 - 16.04.10) в сумі 4846,68 грн.
Вьсого на загальну суму 422469,00 гривень.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та Інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобв'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дії позивача по передачі предмета лізингу у тимчасове володіння і користування відповідачу згідно акту приймання-передачі та дії відповідача по прийняттю предмета лізингу за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по лізинговому платежу.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.і ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений сторонами визначений графіком лізингових платежів.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказами виникнення заборгованості відповідача є наявні в матеріалах справи акт приймання-передачі предмету лізингу в лізинг, банківська виписка по особовому рахунку позивача за період з 01.12.2006 р. по 31.08.2010 р., що підтверджує частковий розрахунок відповідача, актом вилучення предмету лізингу від 31.03.2010 р., направлення рекомендованих відправлень на адресу відповідача про повернення предмету лізингу в зв'язку з несплатою лізингових платежів., про розірвання договору лізингу в зв'язку з несплатою лізингових платежів від 30.09.2009 р. та інші документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення, а також Інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасиками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним та засобами доказування, не можуть підтверджуватися Іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 17.08.2010 р., 21.09.2010 р. відповідач не подав відзиву на позов, заперечення, жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з приватної агрофірми "Колос" 23063 Вінницька область, Барський район, с. Червоне код ЄДРПОУ 25496829 ( р/р 2600610991 у ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 320478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 04073 м. Київ, просп. Московський, 9 корп. 5 офіс №101 код ЄДРПОУ 34480657 (р/р 2600514928 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 300335) 422469,00 грн. заборгованості за договором лізінгу, 4224,69 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 жовтня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (с. Червоне, Барський район, Вінницька область, 23063)
Судове рішення № 11967021, Господарський суд Вінницької області було прийнято 27.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/159-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: