Рішення № 119668080, 12.06.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 515/695/24

Провадження № 2-о/513/84/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Паюл Тетяна Іллівна, заінтересована особа: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А. Дем`янової від 23 квітня 2024 року вказану цивільну справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Так, 23 квітня 2024 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності йому договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 22 жовтня 2002 року та посвідчений державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори, посилаючись на відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з розбіжністю в написанні по батькові в договорі купівлі-продажу житлового будинку та у його паспорті.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року призначено розгляд справи у порядку окремого провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник заявника адвокат Паюл Т.І. подала заяву про розгляд справи у її та заявника відсутність, заяву підтримує.

Представник заінтересованої особи Дивізійської сільської ради також подав суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення заявлених вимог заперечень не мав.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

22 жовтня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що посвідчений державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіною С.В. 23 жовтня 2002 року та зареєстрований у реєстрі за № 5167. Право власності зареєстровано у КП «Татарбунарське бюро технічної інвентаризації» 01 листопада 2002 року за реєстровим № 58.

Як вбачається з вказаного договору купівлі-продажу, по батькові покупця житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований АДРЕСА_2 , зазначено " ОСОБА_4 ".

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 вересня 2015 року Татарбунарським РС ГУМВС України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лиман Татарбунарського району Одеської області народився ОСОБА_1 .

Таким чином, існують розбіжності в написанні по батькові заявника, як " ОСОБА_5 " та « ОСОБА_4 », при цьому, інші дані співпадають.

Одна, як вбачається з наданої заявником копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 25 березня 1996 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, станом на день укладення договору купівлі-продажу 22 жовтня 2002 року, по батькові заявника було « ОСОБА_4 ».

В силу п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з листом ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Встановлення факту належності договору купівлі-продажу має юридичне значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить реалізація права власності майном, а встановити даний факт іншим чином неможливо. Спір про право відсутній.

Виправити помилку у правовстановлюючому документі не представляється можливим, оскільки Татарбунарська державна нотаріальна контора, керівником якої була державний нотаріус ОСОБА_6 , припинила свою діяльність.

Проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, враховуючи викладене, а також те, що іншим шляхом підтвердити належність заявнику правовстановлюючого документу неможливо, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,13,293-294,263-265, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Лиман Татарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 , договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 22 жовтня 2022 року та посвідченого державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіною С.В., реєстровий номер 5167.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.

Дата складення повного судового рішення 12 червня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород